Навчити і найняти. Як великий бізнес розбирає студентів з навчальної лави

Україні склалася унікальна ситуація: передові освітні програми у школах, інститутах і за їх стінами реалізує не держава, не освітні фонди, а великі компанії
Фото: Shutterstock

Розпад Радянського Союзу сильно вдарив по освітнім системам колись входили в нього республік. До 1991 р. держава прагнула підтримувати відносно високий освітній рівень своїх громадян, нехай і з перекосами, характерними для планової економіки.

Але коли Союз розпався, система освіти зіткнулася відразу з двома "смертельними" проблемами. Перша - в урядів пострадянських країн просто не було грошей на гідне фінансування системи освіти. Друга - зміна самої освітньої парадигми. На початку 1990-х здавалося, що новим незалежним країнам не потрібно стільки інженерів, конструкторів та інших технарів, а тим більше вчених (справи в науці були ще гірше, ніж в освіті).

Натомість суспільству в той момент гостро не вистачало юристів, рекламістів, маркетологів, фінансистів, словом, всіх тих, кого в СРСР практично не було. Відповідно, в достатку стали з'являтися приватні вузи, які готували саме кадри для ринкової економіки, як всім тоді здавалося. А ось технічні та природничо-наукові спеціальності надовго втратили популярність.

Для України це позначилося вже в середині 2000-х: раптом виявилося, що на промислових виробництвах гострий дефіцит кваліфікованих працівників. Одні йдуть на пенсію, інші виїжджають на заробітки за кордон, і тих і інших замінити просто ніким. Навіть залишається старим майстрам часом нікому передати свої досвід і вміння.
Держава цю проблему вирішити не могло, так що великий приватний бізнес сам взявся забезпечувати своє кадрове майбутнє. Різні компанії з різних галузей - від АПК до гірничо-металургійної - взялися реалізувати в школах програми профорієнтації для дітей і підлітків. А для студентів - відкривати додаткові навчальні напрямку, допомагати зі стажуванням і з адаптацією на робочому місці, давати можливість пройти практику в різних компаніях.

Це виявилося потрібно і вузам: навчання в них ставало більш затребуваним з-за певної гарантії працевлаштування випускників, і державі: великі компанії значно полегшили роботу чиновникам, взявши на себе частину турботи про професійну підготовку майбутніх фахівців. Так що зараз набирає обертів тренд потрібно, що називається, "не злякати".

Важливий момент: саме завдяки великому бізнесу сьогодні в Україні швидко відроджується природно-наукову і технічну освіту, а відповідні спеціальності набирають популярність. В аграрних внз "ДС" ще рік тому розповідали, що більшість студентів вже на третьому курсі розібрані аграрними компаніями. Тобто молоді люди, що вивчають біологію та агрономію, вже знають, де будуть працювати.

Аналогічна ситуація з інститутами, які готують кадри для гірничо-металургійного комплексу. Завдяки профорієнтаційним програмами таких промислових гігантів, як "Метінвест", вчорашні школярі приходять до вузу вже з чітким розумінням, яку інженерну спеціальність вони хочуть освоїти і де в подальшому будуть працювати. Тобто повертається відношення до кар'єри в промисловості, яке, здавалося, було безповоротно втрачено в 1990-е.

У харчовій галузі, в свою чергу, найбільш помітні освітні ініціативи українського підрозділу швейцарського харчового гіганта Nestlé.