• USD 27.9
  • EUR 33.3
  • GBP 38.4
Спецпроєкти

Назад в СРСР? Як МОН стежитиме за випускниками вишів

Міністерство освіти й науки у 2021 році збирається запустити електронну систему моніторингу, яка стежитиме за тим, куди працевлаштовуються випускники вишів

Випускники університету
Випускники університету / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

На початку березня міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що МОН почне стежити за працевлаштуванням випускників університетів. За його словами, це потрібно для аналізу та схвалення подальших рішень щодо розвитку системи вищої освіти України. Міністр також додав, що показник працевлаштування необхідний також для вдосконалення формули розподілу фінансування закладів вищої освіти. Отже, рівень компанії й відповідність сфери, в якій працює випускник, його освіті, може реально вплинути на те, яке фінансування отримуватиме ВНЗ.

Система також потрібна для обміну інформацією між Пенсійним фондом та МОН. За словами Шкарлета, проєкти наказу та постанови вже підготували, але документи ще не пройшли реєстрацію а їхні тексти досі не опубліковані. Коли усі бюрократичні проблеми будуть вирішені, МОН синхронізує інформацію Єдиної державної електронної бази з питань освіти та Пенсійного фонду й розпочне тестування системи. Судячи зі слів Шкарлета, Міністерство цифрової трансформації участі у цьому процесі не братиме.

Заява міністерства викликала змішані почуття в українців, адже попри заявлені МОН перспективи, у багатьох виникла асоціація з Радянським Союзом, де випускників відправляли працювати на визначені державою місця за системою розподілення. Дехто згадує цю систему з ностальгією, адже "у всіх була робота", а дехто з жахом, бо молодого спеціаліста могли відправити куди завгодно — хоч на інший край величезного Союзу. Сучасна молодь росла уже зовсім в інших умовах і їм важко уявити ситуацію, в якій хтось вказуватиме їм, де працювати. "ДС" вирішила розібратися, як працюватиме моніторинг й чи не поверне він українську вищу освіту в часи СРСР.

Як працюватиме система моніторингу

Ідея створення системи моніторингу за випускниками в Україні не є новою — її почали впроваджувати ще в 2017 році. Про це розповів ексзаступник міністра освіти Єгор Стадний. За його словами, нова система не ускладнить життя університетам, адже їм не доведеться подавати жодних нових звітів. "Інформація надходитиме з електронної бази Пенсійного фонду за запитом, який автоматично буде робити ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти — ред.)", — уточнив він.

За його словами, програмне забезпечення для моніторингу вже давно створене і відтестоване, передача даних теж проходила випробування. Збір інформації є легальним, для нього існують усі законодавчі підстави, оскільки Кабінет міністрів ще у 2019 році зобовʼязався запустити моніторинг працевлаштування.

Розробники системи вважають, що моніторинг дозволить приймати ефективніші рішення як вступникам і студентам, так і університетам та уряду. "Абсолютна більшість вступників та їхніх батьків, коли обирають університет та спеціальність, хочуть знати, які перспективи на ринку праці мають випускники різних університетів. Моніторинг надасть їм таку інформацію", — сказав Стадний.

Реклама на dsnews.ua

Очевидно, що працевлаштування випускників — це не єдиний параметр, який свідчить про рівень освіти, а рівень освіти — це не єдиний параметр, який впливає на працевлаштування. Тому Стадний пропонує брати дані випускників не раніше, ніж через два роки після закінчення університету, оскільки, згідно із дослідженнями Інституту демографії НАН, — це той період, який йде на пошук стабільної/задовільної роботи. Також Стадний запропонував аналізувати не те, на яких саме посадах працюють випускники, а те, чи потрібна для цих посад вища освіта.

Стадний додав, що технологічно ця ідея була доступною ще у 2000-х роках, однак задля її втілення Міносвіти ще доведеться пройти низку бюрократичних процедур.

Чи є загроза приватності даних

Ідея дійсно не є новою. Останніми роками в Україні представники шкіл подекуди телефонують своїм випускникам, аби дізнатися, куди вони вступили, а університети проводять опитування про працевлаштування випускників. Однак, чи завжди випускники говорять правду — невідомо. 

Водночас постає питання, чи не буде порушенням закону "Про захист персональних даних" ведення подібного моніторингу. Старша викладачка кафедри видавничої справи й редагування КПІ ім. І. Сікорського розповіла, що ця інформація вноситься у звіти й у внутрішню документацію. "Якщо ми десь вивішуємо на сайти абощо, то зазвичай питаємо дозволу", — заявила вона в коментарі "ДС".  

В свою чергу, юрист Дмитро Нікіфоров заявив, що у соцмережах користувачів часто просять залишити персональні дані й більшість погоджується на їх розголошення. "Можливо, коли випускники взаємодіяли з університетом, у них також брали таку згоду", — сказав він.

При вступі до вишу університет отримує дані студента й може їх передавати, однак цей пункт має бути вказаний у документах, які людина підписує при зарахуванні. Якщо ж згоду у студентів не брали, то питання захисту персональних даних є актуальним. Студенти матимуть право вимагати, щоб їхню персональну інформацію видалили з бази даних, якщо вона буде відкритою, і не використовували в майбутньому. "Ба більше, вони мають право вимагати, аби їм компенсували завдані збитки, якщо такі були унаслідок розповсюдження їхньої особистої інформації", — підкреслив юрист. Якщо система буде закритою — проблем виникати не повинно. Якщо МОН просто збирає статистику, а широкий загал не знає, що є така система, то Міністерство буде складно у чомусь звинуватити.

Нікіфоров також запевнив, що при створенні подібних баз чи реєстрів зазвичай відповідально ставляться до приватності даних, адже це питання вкрай актуальне. Дані людей можуть викрасти, використати, продати, а відповідатиме за це міністерство. Тому зазвичай положення і нормативні акти встановлюють відповідальних за можливий витік і безпечний збір інформації.

На думку освітньої експертки Лідії Фесенко, питання обробки даних має узгоджуватися контрактом, які студенти чи вступники підписуватимуть із закладом вищої освіти. "Важливо розуміти, наскільки відкритим буде цей реєстр для кожного громадянина, чи буде він показувати загальні дані, а персональні будуть належати лише ЗВО, чи він буде показувати персоналізовані списки, що навряд. Бо неважливо хто, головне, який відсотковий результат працевлаштування і куди", — сказала вона у коментарі "ДС".

"Сіра" і "чорна" робота

Освітній обмудсмен Сергій Горбачов зазначив, що є також певні питання до тіньового ринку праці, адже не всі випускники оформлені офіційно. Водночас, за його словами, більшість українців все одно працюють легально й отримують "білу зарплату", що означає, що їхні дані є у базах податкової та Пенсійного фонду". "Зіставити базу документів про вищу освіту і базу Пенсійного фонду чи податкової — досить тривіальна програмістська задача. Єдине — потрібна політична воля і розуміння, а що далі робити з цими даними", — сказав Горбачов коментарі "ДС".

Єгор Стадний підтвердив, що тіньовий ринок праці впливає на остаточні показники, однак, за його словами, некритично. "Практика неофіційного працевлаштування справді обмежує можливості використання даних моніторингу. Водночас обмеження не означає повну неможливість використання", — вважає він. Він підкреслив, що такі параметри як зайнятість, самозайнятість, її стабільність/тривалість/переривання, галузевість "не настільки уражені сірою зоною". При цьому ФОПи присутні у моніторингу й їх так само обліковують.

Міжнародний досвід

Практика моніторингу працевлаштування студентів не є новою, її уже широко використовують за кордоном. "Зокрема за кордоном кожен заклад вищої освіти слідкує за своїми випускниками, адже це критерій того, що ти (абітурієнт — ред.) матимеш у результаті, на що можеш претендувати", — розповіла Лідія Фесенко. 

Водночас Горбачов зазначив, що за кордоном система освіти працює за інакшими, ніж в Україні, принципами."Дані про працевлаштування випускників дозволяють закладам вищої освіти уточнити свої освітні програми, зрозуміти, на що є запит і на що буде запит через якийсь час для того, щоб вибудовувати свою освітню діяльність", — сказав освітній омбудсмен.

Моніторять ситуацію з працевлаштуванням випускників у багатьох країнах — наприклад, у Норвегії, Італії та Британії, Китаї та у США. У ці країни часто їдуть навчатися іноземні студенти, тому керівництво найпопулярніших вишів намагається гарантувати, що після завершення навчання у них буде престижна робота та стабільний дохід. Для цього світові ВНЗ орієнтують студентів на практичну роботу, проєкти, вивчення мов і суміщення навчання з профільним працевлаштуванням.

За словами Горбачова, відстеження працевлаштування випускників потрібне насамперед для того, аби зʼясувати, чи ефективно працює система вищої освіти й чи дійсно молоді люди отримують ту освіту, яка їм знадобиться на місці роботи. Проте багато залежить від того, як вона буде реалізована.

Змагання вишів

За даними Центру міжнародних проєктів "Євроосвіта", станом на 2020 рік найкращими ВНЗ України вважалися, зокрема, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського й Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Ці ж виші стали найпопулярнішими серед абітурієнтів за підсумками вступної кампанії-2020. На запитання "ДС", чи буде відсоток працевлаштованих на престижні посади відповідати рейтингам вишів, Сергій Горбачов сказав, що швидше за все такого рейтингу ніхто не буде вести у масштабах країни. "Хоча ніхто не забороняє університетам оприлюднювати цю інформацію як додаткову мотивацію для того, щоб молоді люді йшли вчитися саме до них", — сказав він.

Тож моніторинг працевлаштування випускників може стати ще одним приводом до зростання конкуренції між університетами. Нагадаємо, що з 1 січня 2020 року в Україні розпочалася реформа вищої освіти, за якою університети почали фінансувати відповідно до результатів їхньої діяльності. Так, 80% бюджету університети отримують гарантовано для базових видатків, тоді як решта коштів розподіляється залежно від масштабу університету, його позицій у міжнародних рейтингах, обсягу залучених з альтернативних джерел коштів тощо. Таким чином, ефективність і якість офіційного працевлаштування, яку демонструватимуть випускники вишів, може дещо підкоригувати нинішнє фінансування закладів вищої освіти.

Єгор Стадний вважає, що уряд, парламент і платники податків зацікавлені в ефективному розподілі бюджетних коштів, тож університети, випускники яких мають кращі позиції, повинні отримувати більше грошей. Сьогодні жоден університет в Україні не має статистики про траєкторію руху своїх випускників після отримання диплому. "А ця інформація для вишів є надзвичайно цінною, якщо університет активно будує або прагне будувати звʼязки з ринком праці. Окрім того, ця інформація є цінною для маркетингу та промо університетів", — підкреслив він.

Стадний зазначив, що різні університети мають різний ринок праці навколо себе, тому порівнювати університети в Києві та Житомирі буде нечесно, оскільки в столиці сам ринок праці набагато більше сприяє працевлаштуванню, ніж в обласному центрі. У такому разі, варто орієнтуватися на те, чи нормальною є кількість працевлаштованих для конкретного регіону.

"Хто вище пересічного — тому більше фінансування, хто нижче пересічного — тому менше", — запропонував він.

За даними МОН, серед найзатребуваніших професій майбутнього в Україні буде IT-лікар, спеціаліст з робототехніки, космогеолог і нейропсихолог, тоді як, імовірно, далеко не у всіх вишах встигнуть зʼявитися такі спеціалізації. Тож постає питання, як Міносвіти адаптуватиме електронну систему під вимоги ринку праці, за яким не завжди встигають сучасні виші, та чи дійсно буде система реалізована так, аби в українців не виникало питань щодо використання їх персональних даних.

    Реклама на dsnews.ua