Перемога ФСБ: Хто такий "в. о. голови ЛНР" Пасічник, який з'їв Теслярської

Леонід Пасічник - найвідоміший зрадник з числа колишніх співробітників управління СБУ в Луганській області і незмінний з жовтня 2014 глава фактичного представництва ФСБ на окупованих територіях Луганщини, яким є "МГБ ЛНР"

Був головним негласним конкурентом тепер вже колишнього місцевого ватажка Ігоря Теслярської, з яким перебував у перманентному і жорсткому конфлікті насамперед навколо контролю над контрабандними потоками вугілля, пально-мастильних матеріалів, продовольства і ліків. Паралельно убезпечив себе тим, що ревно виконує будь-які накази Луб'янки, які передає йому формальний підлеглий", "керівник відділу контррозвідки МДБ ЛНР" Володимир Пайо (останній насправді є високопоставленим офіцером ФСБ РФ і приставлений російською спецслужбою до центрового луганського "гебіста" в якості своєрідного "наглядача").

Маючи в своєму розпорядженні не тільки підрозділи "контррозвідки" або "по захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом", але і "прикордонній службі", 47-річний Пасічник із завданням власного збагачення цілком справляється. Маючи повноваження стежити за переміщенням кого-небудь і до чого-небудь по території ОРЛО і кожного вищого представника окупаційної адміністрації, у разі чого звинуватити "у зв'язках з київської хунтою" або "в організації державного перевороту", із-за чого багато топові колабораціоністи вже поплатилися не тільки теплими кріслами з подальшим потраплянням "на підвал" (як наприклад, це було у випадку арешту в жовтні 2015 року подільника Теслярської, колишнього міністра палива, енергетики та вугільної промисловості ЛНР" Дмитра Ляміна), а й власним життям (найбільш показовий приклад - раптова смерть у вересні 2016-го в однієї з луганських лікарень коханки Теслярської та "міністра охорони здоров'я" Лариси Айрапетян). В крайньому випадку завжди можна організувати вбивство своїх внутрішніх ворогів, списавши злочин на "дії українських ДРГ". Правда, і на "голову МДБ ЛНР", і на представників його найближчого оточення також здійснювалися замахи, ймовірно, на замовлення того ж Плотницького. Тому нова синекура для Теслярської у вигляді "представника ЛНР в Мінську" - найкраще, що могло бути з цим відставником "за станом здоров'я, який погіршився внаслідок численних бойових поранень і контузії".

Кістяк поплічників Пасічника становлять екс-співробітники луганського СБУ, які, як і їх шеф, під час захоплення цього облуправління російськими диверсантами в квітні 2014 відразу перейшли на бік ворога. До війни нинішній "міністр держбезпеки" і відтепер "в. о. голови ЛНР" працював начальником підрозділу по боротьбі з контрабандою головного відділу "К" управління СБУ в Луганській області, прославившись затриманням в 2006 році великої партії контрабанди на КПП "Ізварине", за що навіть отримав з рук тодішнього президента Віктора Ющенка "за проявлену принциповість і професіоналізм при проведенні операції" медаль "за військову службу в Україні".

Швидше за все, Пасічника як випускника Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку ФСБ завербовало ще давно, а акція з затриманням контрабанди великої партії була організована російською спецслужбою для прикриття і кадрового просування агента в структурі луганського СБУ.