ШІ драйвить бізнеси та псує інтернет, а люди втомились від соцмереж. Головні підсумки 2025-го в сфері технологій

Рік, коли штучний інтелект продовжує правити балом та стає буденністю

Наприкінці листопада 2025 року виповнилося три роки з моменту появи ChatGPT у вільному доступі. Ця подія поклала початок гонитві штучного інтелекту, яка не зменшилась у 2025-му, більше того, схоже, що проникнення цієї технології лише набирає обертів. Нові моделі, нові інструменти та нові ризики – все це ми спостерігали у 2025 році в контексті використання ШІ. 

Розробники ШІ-чатботів продовжують випускати нові версії своїх інструментів. Наприкінці року світ побачили відразу дві нові потужні ШІ-моделі. Справжнім холодним душем для індустрії стала нова модель Gemini 3.0 від Google, яка вразила не лише технічними характеристиками, а й швидкістю, з якою Google наздогнав конкурентів. Раптом OpenAI, яка роками домінувала на ринку, опинилася в ситуації ймовірної втрат лідерства, тоді компанія оголосила "red code", мобілізувавши всі ресурси на розробку відповіді. Незадовго після цього анонсу  OpenAI випустила GPT-5.2 –  чергове оновлення своєї флагманської моделі. Обидві нові версії моделей показують, що вони здатні міркувати, планувати, приймати рішення та перетворюватися на помічників для людей в різних сферах їхнього життя.

На фоні захвату від нових умінь ШІ-моделей у 2025 році спостерігався негативний вплив ШІ на ринок праці – саме в цей період були зафіксовані значні скорочення персоналу у великих компаніях, причинами яких було поєднання автоматизації через ШІ та спроби реструктуризацій бізнесу. Персонал звільняли Microsoft, Meta, Amazon, Google, причому скорочення торкнулися не лише рядових співробітників, а й досвідчених спеціалістів із солідним стажем. Парадокс ситуації полягає в тому, що саме технологічні компанії, які створюють інструменти автоматизації, першими відчули їхній удар на собі. Штучний інтелект виявився настільки ефективним у кодуванні, аналізі даних, контент-модерації, що потреба в людських ресурсах різко впала. Те, що ще рік тому здавалося перебільшенням футурологів, стало буденною реальністю: ШІ не просто доповнює людську працю – він її витісняє. На фоні цього спостерігається одночасний попит на ШІ-архітекторів, prompt-інженерів, фахівців з інтеграції машинного навчання. А традиційна освіта виявилася неготовою до таких темпів трансформації та поки не випускає потрібних фахівців.

Червона кнопка для ШІ: коли наука вимагає зупинитися

У 2025-му страх перед ШІ вперше став мейнстримом. Вкотре провідні вчені, експерти та діячі IT-індустрії опублікували декілька відкритих листів, закликаючи до призупинення або суворого регулювання розвитку надпотужних моделей штучного інтелекту. У вересні 2025 року понад 200 світових лідерів, нобелівських лауреатів і фахівців у галузі технологій підписали відкритий лист під час Генеральної Асамблеї ООН із вимогою домовитися про чіткі заходи безпеки для ШІ, включно з узгодженими "червоними лініями" для його розвитку. А у жовтні 2025 року понад 800 публічних діячів та знаменитостей оприлюднили заяву із закликом зупинити розробку "штучного суперінтелекту", допоки не буде забезпечено безпеку його використання. 

Аргументи фахівців, які побоюються неконтрольованого ШІ звучать все серйозніше. Серед них часто згадують екзистенційні ризики, адже занадто вміла модель, що досягла певного рівня автономності й здатності до самовдосконалення, стає неконтрольованою. Окрім того, щороку дослідники попереджують людство про наближення появи AGI (загального Штучного інтелекту), тобто такого, здібності якого порівнянні або навіть краще за можливості людини. То ж якщо людство створить систему розумнішу за себе, не маючи механізмів контролю, це може стати точкою неповернення для цивілізації.

Окремою проблемою для досконалих моделей є дезінформація та діпфейки. Сучасні моделі здатні створювати відео, аудіо та тексти, які неможливо відрізнити від справжніх. Ці тексти продуються в різних ситуаціях – від інтернет-мемів до передвиборчих кампаній чи судових процесів. Саме завдяки ним можна стверджувати, що ШІ став зброєю масового ураження принаймні у сфері інформаційного впливу.

Небезпека довіри: ШІ навчився давати поради, що вбивають

У 2025 році штучний інтелект продовжував розвиватися навіть попри застереження експертів призупинити його тріумфальну ходу. Іще одним головним наслідком впровадження ШІ у життя людей стали негативні наслідки його "х’юманізації" тобто олюднення – так називають ситуацію, коли ШІ-інструмент стає другом або навіть психотерапевтом та дає поради користувачам. Часто – не просто помилкові, а й загрозливі для життя та здоров'я користувачів.

16-річний Адам Рейн здійснив самогубство у квітні 2025 року після того, як ChatGPT буквально допоміг хлопцеві в цьому. В діалогах із ШІ-чатботом слово "самогубство" згадувалося 1275 разів, система модерації OpenAI зафіксувала 377 повідомлень про самоушкодження, але не припинила взаємодію і не сповістила нікого. Коли Адам сказав, що збирається розповісти батькам про свої плани, ChatGPT запропонував написати передсмертну записку.

23-річний Зейн Шамблін чотири роки спілкувався із ChatGPT, детально описуючи свій план самогубства. Бот відповідав підбадьорливо і наступного дня Зейн покінчив із собою. Саме цей випадок, що став першою задокументованою смертю, прямо пов’язаною із діалогами з чатботами, запустив хвилю судових позовів проти OpenAI.

Попри намагання OpenAI запобігати таким історіям, насправді обійти захисні механізми ШІ доволі легко – про це свідчить дослідження Northeastern University. Якщо просто змінити контекст запиту, сказавши "це для презентації" чи "для друга", модель продовжить спілкуватися про самогубство чи навіть надасть інструкції для цього.

Наслідком цих випадків став лист від генеральних прокурорів 42 американських штатів до технологічних компаній про необхідність вирішення проблеми неконтрольованої поведінки ШІ. 

Соцмережі та діти: проблема, яка все ще не вирішена

Ще у 2024 році активізувалися дискусії про те, чи варто дозволяти дітям використовувати соціальні мережі, враховуючи негативні наслідки цих взаємодій, серед яких секстинг, домагання, доступ до суперечливого контенту. У 2025-му суспільний діалог про цю проблему втілився у деякі конкретні кроки. І уже в грудні 2025 року Австралія стала першою країною, яка офіційно заборонила соціальні мережі для дітей до 16 років. Заборона стосується YouTube, Instagram, TikTok, Reddit, Snapchat, X. Штрафи за невиконання цих заборон сягатимуть 49,5 мільйона австралійських доларів і цікаво, що вони можуть бути накладені не на батьків чи опікунів, а виключно на соціальні платформи, які дозволили такі взаємодії. Такий жорсткий крок – один із головних наслідків 2025-го технологічного у сфері захисту дітей в цифровому просторі і ймовірно наступного року ми побачимо схожі ініціативи в інших країнах світу. Тим більше, що Нова Зеландія, Сінгапур, Іспанія, Ірландія теж розглядають подібні ідеї, а президент Макрон заявив про можливість референдуму з цього питання у Франції. 

Слова року: коли мова діагностує технологічну хворобу епохи

Найкраще про стан суспільства розповідають не соціологічні дослідження, а слова, які люди шукають у словниках. Щороку наприкінці року найбільші словники англійської мови представляють свої власні найпопулярніші слова. Цього року вони всі на диво стосувалися одного напрямку, а саме проблем та складнощів у взаємодії людей із соціальними платформами та ШІ-інструментами. 

Oxford Dictionary обрав словом року термін "rage bait" — контент, навмисно створений для провокування гніву та обурення. Словом року за версією Cambridge Dictionary стало "parasocial", цим терміном описують односторонні відносини з тими, кого ми не знаємо: знаменитостями, інфлюенсерами, навіть ШІ-чатботами. А Merriam-Webster вибрав чи не найжорсткіше визначення року – за версією цього словника словом року став термін "slop" — низькоякісний контент, згенерований штучним інтелектом, повний помилок і нікому не потрібний. 

Ці три слова є ознакою цифрових проблем нашого часу, періоду, коли соцмережі перетворилися на фабрики "rage bait", де алгоритми винагороджують не якість, а емоційний відгук. Чим більше обурений користувач, чим сильніше він хоче поділитися своїм гнівом — тим краще для платформи. Водночас ці платформи в останні роки все більше страждають від "slop" — низькоякісного ШІ-згенерованого контенту. Всім відомі кролики, що стрибають на батуті, чи Папа Римський в пуховику – це лише початок того "slop"-контенту, через який складно пробитися вмісту зі змістом. Особливо багато "slop" українці могли спостерігати після неанонсованого візиту в Україну акторки Анджеліни Джолі, яка несподіваним чином "побувала" і в книгарнях, і на заправках, і в купі інших місць. 

Та й слово "parasocial" теж є вироком соцмережам та таким, що демонструє втрату реальності в стосунках. Мільйони людей почуваються так, ніби вони особисто знайомі із Тейлор Свіфт чи знають, чим снідає Юлія Верба чи якою косметикою користується Анна Алхім. І при цьому вони можуть не мати з ким піти ввечері в кіно чи зустрітись за кавою. 

Ці терміни насправді демонструють нашу плату за цифрову революцію та те, як соцмережі руйнують нашу здатність до спокійного діалогу, перетворюючи кожну тему на поле бою і одночасно замінюють людські взаємодії сурогатом, доступним через екран. Водночас ми спостерігаємо те, як ШІ-контент знецінює людську творчість та буквально забиває собою сторінки соцмереж та цифрових медіа.

Висновки: технологія на роздоріжжі

2025 рік можна розглядати як період поступового зменшення технологічного оптимізму та захвату від технологій. У 2025-му ми зустрілись із зворотньою їхньою стороною – масовим витісненням людей машинами, смертями від порад алгоритмів, вимушеним обмеженням популярних платформ.

Прогрес більше нам не обіцяє світле майбутнє, а лякає непередбачуваністю наслідків. Саме тому у 2025-му все активніше говорили про необхідність створення захисних механізмів – від обмежень ШІ до заборон соцмереж для неповнолітніх. 

Окремий вирок розвитку технологій винесло саме суспільство і цей вирок було втілено в обраних словах року. Три різні словники незалежно один від одного зафіксували одну хворобу – цифрова реальність зруйнувала здорові комунікації, перетворивши людей на споживачів обурення, фанатів віртуальних знайомств і жертв алгоритмічного сміття. 

Проте 2025-й лише фіксує проблеми, але не пропонує ефективні рішення. Австралійська заборона соцмереж – це, в певному розумінні, експеримент, результати якого ще треба побачити. Листи вчених теж не впливають особливо на розробку ШІ-моделей. То ж питання, які поставив 2025-й технологічний, вимагатимуть відповідей і не в далекому майбутньому, а уже в найближчі роки. Суспільству критично потрібно виробити механізми регулювання та захисту від технологій та зробити це швидше, ніж технології остаточно перепишуть правила взаємодії людей з інформацією та один з одним.