У Росії піддали цензурі книгу ізраїльського історика з-за Путіна і Криму
21 червня книга вийшла в російському видавництві "Синдбад". Через кілька тижнів читачі звернули увагу на розбіжності між англомовної та російської версій книги - в першу чергу, в розділі "Постправда". Так, 16 липня користувач "Живого журналу" під ніком de_leser зауважив, що в англійській версії в якості прикладу фейкових новин автор наводить заяви Володимира Путіна про ситуацію в Криму в 2014 році. З російської версії ім'я Путіна і згадка Криму зникло, а прикладом фейкових новин стали виступи Дональда Трампа.
20 липня про це написав у фейсбуці український користувач Андрій Черніков, а 21 липня - російський видавець, критик і перекладач Дмитро Кузьмін. Вони опублікували скріншоти російської та англійської версій книги Харарі.
У версії, випущеної "Синдбадом", глава "Постправда" починається з міркувань про те, як людей переконують: сучасне життя сповнене брехні та вигадок.
"Так, за підрахунками газети The Washington Post, за час, що минув після інавгурації, президент Трамп зробив більше 6000 помилкових публічних заяв, - йдеться в тексті. - У промові, виголошеній у травні 2018 року, з 98 фактологічних тверджень Трампа 76% були помилковими, такими, що вводять в оману або ні на чому не засновані. У відповідь Трамп і його прихильники незмінно називають журналістів The Washington Post, The New York Times, CNN та інших засобів масової інформації "брехунами" і звинувачують їх у поширенні "фейкових новин" з метою дискредитувати президентство Трампа".
Але, зазначається в російському тексті Харарі, істерика навколо фейкових новин роздута: "В реальності вона грає на руку тиранам і диктаторам. Якщо люди нічому не хочуть вірити, тому що "всі новини - фейк", вільна і відкрита публічна дискусія стає неможливою. Тому ми повинні нагадати собі, що сьогодні наша ситуація нітрохи не гірше, ніж була раніше".
Англійська версія глави "Постправда" збігається з російськомовною лише першим реченням. Далі ж в якості прикладу фейкових новин Харарі наводить зовсім іншу історію - про те, як Володимир Путін публічно заперечував присутність у Криму російських військових в лютому 2014 року.
"Російський уряд і президент Путін особисто неодноразово заперечували, що це були російські війська, і описували їх як спонтанно створені групи самооборони", які могли купити обмундирування в місцевих магазинах. Коли вони виступали з цим досить безглуздим заявою, Путін і його помічники прекрасно знали, що брешуть", - написав Харарі. Фрагменти цієї глави приводили видання OPEN Magazine і The Guardian.
Тут же автор розмірковує, що "багато російські націоналісти" вважають брехнею ідею про те, що "українці є окремою від Росії нацією". А українські націоналісти, в свою чергу, вважають "фальшивими країнами" "ДНР" і "ЛНР".
Український блогер Андрій Черніков знайшов ще один відредагований в російському виданні фрагмент книги "21 урок для XXI століття". У главі 11 під назвою "Війна" в подглаве "Погляд з Кремля" приєднання Криму до Росії названо "єдиним успішним вторгненням XXI століття, вжитим великою державою". Автор пише, що сама Росія "не вважає анексію Криму вторгненням в чужу країну", і зазначає, що російські війська майже не зустріли опору з боку місцевого населення, ані з боку української армії".
В української, англійської, німецької та французької версіях немає ремарки про те, що Росія не вважає анексію Криму вторгненням в чужу країну. Зате там говориться, що Росія "поселила страх в душах сусідів". А успіх "завоювання" пояснюється збігом обставин - ні місцеве населення, ні українська армія не чинили опору, а інші країни світу не втручалися в події.
Згодом заява самого письменника про правки в російській версії книги опублікував сайт NEWSru.co.il.
"Моя мета полягає в тому, щоб основні ідеї книги про небезпеку диктатури, екстремізму і нетерпимості досягли як можна більш широкої аудиторії, - йдеться в заяві Харарі. - У тому числі аудиторії, яка живе в країнах з демократичним режимом. Деякі приклади в цій книзі можуть відштовхнути цю аудиторію або призвести до цензури з боку певного режиму. З цієї причини я зрідка допускаю адаптацію книг і стверджую зміни певних прикладів - але ніколи основних думок твору".
Як підкреслює NEWSru.co.il, представники Харарі не відповіли на питання про те, хто є автором фрагментів російської версії тексту, які не співпадають з оригіналом. Однак російськомовний фрагмент "Постправды" майже ідентичний початку колонки самого Харарі, яку він у грудні 2018 року опублікував у розділі "Думки" на популярному ізраїльському сайті Ynet.
Втім, у цій колонці Харарі теж згадує Росію, називаючи влада в ній "тиранічної" та нагадуючи про звинувачення в поширенні фальшивих новин по всьому світу", які звучать на її адресу. Ці фрагменти в книгу не потрапили.
