Від парти до верстата. Чи змінить дуальна освіта ринок праці

Заступник міністра освіти Микола Трофименко під час першої пленарної сесії "Єдність і взаємодія задля майбутнього української освіти" на Українському форумі якості освіти UQAF-2025 розповів, що міністерство переходить до системного впровадження дуальної форми у вишах. "Роботодавці та держпідприємства забезпечать місця навчання на виробництві, наставництво і спільне оцінювання результатів; пріоритетні напрями – спеціальності для відновлення: інженерія, енергетика, ІТ/кібербезпека, логістика, будівництво, агрохарчові технології, медицина", — уточнив він.

У межах запровадження дуальної освіти університети мають сформувати дорожні карти дуальних програм і портфелі партнерств. Водночас бізнес і державні підприємства можуть подавати технічні завдання та визначати місця для дуального навчання. Як пояснює міністерство, спільною метою таких заходів є збереження людського капіталу і закріплення за університетами ролі опорних інституцій з відновлення країни.

"ДС" вирішила розібратися, що таке дуальна освіта, як вона може виглядати і як загалом проявляється те, про що дехто міг ще й не чути, а з наступного року має сприймати це вже як звичне явище.

Що таке дуальна освіта

Дуальна освіта – форма здобуття освіти, яка поєднує навчання у закладі освіти (університет, інститут чи коледж) з навчанням на робочому місці на підприємстві, установі чи в організації, де не менше ніж 25% і не більше ніж 60% програми складає практична підготовка.

Її суть у тому, що студент або учень одночасно здобуває знання у навчальному закладі, працює на робочому місці і набуває практичних навичок за фахом, а також отримує зарплату чи стипендію від підприємства (залежно від умов). Тобто це такий собі міст між університетом та роботодавцем.

У дуальній системі заклад освіти забезпечує теоретичну підготовку та координує навчальний план, тоді як підприємство чи роботодавець надає студентам робочі місця, наставників (менторів) і може виплачувати заробітну плату або стипендію. Основні переваги дуальної освіти – у тісному зв’язку навчання з реальною професійною діяльністю, адаптації до потреб ринку праці, підвищенні шансів на працевлаштування після завершення навчання, розвитку практичних компетентностей поряд із теоретичними знаннями.

Додатковими перевагами дуальної освіти є вигоди для всіх учасників процесу: підприємства отримують молодих спеціалістів, адаптованих під їхні потреби, студенти мають можливість залишитися працювати на підприємстві після завершення навчання, а держава виграє від зниження рівня безробіття та підвищення якості підготовки кадрів.

Водночас у такому форматі існують певні виклики та труднощі. Це – потреба у злагодженій співпраці між закладами освіти та бізнесом, необхідність підготовки наставників на підприємствах, а також пошук балансу між навчальним навантаженням і роботою для студентів.

Проте міжнародний досвід показує ефективність цієї системи. У Німеччині, Швейцарії та Австрії дуальна освіта охоплює значну частину молоді й вважається ключовим фактором низького рівня молодіжного безробіття. Наприклад, у Німеччині, де дуальна система дуже поширена, студенти кілька днів на тиждень працюють у компанії, а решту часу навчаються у закладі освіти. Подібну модель поступово адаптують інші країни, серед яких Польща, Чехія та, власне, Україна.

Чому дуальна освіта актуальна в контексті України?

В Україні дуальна освіта офіційно закріплена в Законі "Про освіту" (2017) та окремих нормативних документах МОН. Пілотні проєкти впроваджуються з 2019 року у різних університетах і коледжах. У сучасному українському контексті її актуальність зумовлена низкою факторів:

1. Дефіцит кваліфікованих кадрів. Український ринок праці часто (і особливо зараз через війну) відчуває нестачу фахівців робітничих і технічних професій, а випускники ЗВО чи коледжів нерідко мають слабку практичну підготовку. Дуальна освіта зменшує цей розрив.
2. Наближення освіти до потреб економіки. Програми дуальної освіти дозволяють враховувати вимоги роботодавців і сучасні технології, що підвищує конкурентоспроможність випускників.
3. Зменшення безробіття серед молоді. Студенти, які проходять навчання на підприємствах, часто отримують пропозицію роботи після закінчення, що забезпечує плавний перехід з освіти на ринок праці.
4. Адаптація до європейських практик. Дуальна освіта широко розвинена у Німеччині, Швейцарії, Австрії. Україна, інтегруючись у європейський освітній і економічний простір, переймає цей досвід.
5. Відновлення економіки в умовах війни. Післявоєнна відбудова України потребуватиме великої кількості підготовлених кадрів у сфері будівництва, інженерії, агросекторі, ІТ тощо. Дуальна освіта дозволяє швидко формувати такі ресурси.
6. Мотивація студентів. Поєднання навчання з реальною роботою підвищує зацікавленість у здобутті професії, адже молодь одразу бачить практичний сенс знань і отримує перший досвід, а іноді й оплату.

Отже, актуальність дуальної освіти — у подоланні розриву між освітою та ринком праці, формуванні конкурентних фахівців і підтримці економічного розвитку країни, особливо в умовах воєнних та повоєнних викликів.

Як це виглядатиме на практиці?

Перші приклади впровадження дуальної освіти в Україні вже демонструють, як саме працюватиме цей формат. У Волинському національному університеті імені Лесі Українки 27 студентів-бакалаврів спеціальності "Початкова освіта" вже підписали угоди й розпочали навчання за дуальною формою. Майбутні вчителі отримують досвід роботи безпосередньо у школах та дитячих закладах Волині, Львівщини та Рівненщини, виконуючи обов’язки асистентів учителів, вихователів груп продовженого дня чи молодших педагогів. Такий підхід дозволяє їм поступово адаптовуватися до професії, формувати практичні навички та ще під час навчання визначати свій подальший кар’єрний шлях.

Схожі практики поширюють зі свого боку і великі українські компанії. Наприклад, агрохолдинг МХП вже кілька років співпрацює з більш ніж 50 закладами освіти по всій країні. Студенти аграрних та технічних спеціальностей проходять частину навчання безпосередньо на виробничих підприємствах, отримуючи зарплату і досвід у реальному секторі. Часто це перетворюється на старт їхньої кар’єри.

Загалом, на практиці дуальна освіта передбачає, що студент проводить частину тижня на парах у закладі освіти, де отримує теоретичні знання, а іншу частину-— безпосередньо на робочому місці. Обсяг практичної підготовки може становити від 25% до 60% програми, а в окремих галузях — навіть до 80% навчального часу. Так молодь отримує диплом уже з багажем практичних компетенцій, роботодавці — готових до роботи фахівців, а держава — якісний кадровий резерв для розвитку та відновлення країни.

Дуальна освіта вже переходить у систему. Якщо з 2026 року він дійсно стане стандартною практикою для університетів, — відкриє можливість студентам здобувати не лише знання, а й реальний досвід, роботодавцям — формувати кадри під власні потреби, а державі — отримувати підготовлених фахівців для ключових галузей економіки. Попри виклики, ця модель довела свою ефективність у світі й може стати одним із рушіїв відновлення та розвитку України в найближчі роки, якщо реалізувати її грамотно і відповідально.