Врятувати рядового техномільярдера. Як американські ІТ-бізнесмени готуються до можливого апокаліпсису

Технологічні мільярдери Кремнієвої долини знайшли для себе новий об’єкт інвестицій. Вони вкладають гроші не в перспективні стартапи чи криптовалюту, а у власну автономність та можливість жити у світі, в якому вкотре може початись пандемія, велика війна чи коли людство зіткнеться із неконтрольованою поведінкою штучного інтелекту. Ці інвестори будують укріплені бункери, купують цілі острови та створюють самодостатні комплекси з власними джерелами енергії, водою та запасами їжі на роки вперед. Така підготовка до апокаліпсису нагадує сюжет фільму "Вибух з минулого", в якому показано, як сім'я ховається в бункері під час Карибської кризи, щоб вижити після ядерної війни. Але у фільмі його герої випадково залишилися ізольованими на десятиліття через технічну помилку й невірну оцінку ситуації, та й створене у фільмі сховище по суті було добре оснащеним підвалом. Натомість сучасні мільярдери свідомо планують свою ізоляцію від решти суспільства, створюючи паралельну реальність для обраних. Втілення їхніх "планів Б" є інвестиціями у розкішні фортеці, оснащені сонячними батареями, вдосконаленою фільтрацією повітря, гідропонними садами, медичними кабінетами, басейнами, домашніми кінотеатрами та навіть тирами, які розраховані на багаторічне самодостатнє життя.

Ще у 2017 році Рід Гоффман, співзасновник LinkedIn, заявив, що близько 50% представників Кремнієвої долини вже інвестували у те, що він назвав "страхуванням від апокаліпсису". Вони скуповують землі у віддалених куточках планети, будують автономні комплекси й обговорюють сценарії виживання з такою ж серйозністю, як квартальні звіти для акціонерів. Серед потенційних страхів найбагатших людей світу – не лише війна чи пандемія, але й можливий техногенний апокаліпсис, викликаний, в тому числі, розвитком загального штучного інтелекту AGI (Artificial General Intelligence). 

Власне усвідомлення близькості AGI – моменту, коли машини досягнуть рівня людського інтелекту, а можливо, й перевершать його – в останні роки викликає чи не найбільшу тривогу. Ілля Суцкевер, головний науковець і співзасновник OpenAI, на одній із нарад 2023 року навіть запропонував колегам викопати підземні укриття для провідних вчених компанії до того, як цю потужну технологію випустять у світ та заявив: "Ми точно побудуємо бункер, перш ніж випустити загальний штучний інтелект". 

Імперія Марка Цукерберга

Марк Цукерберг, засновник Meta, уже сьогодні забезпечив собі можливість автономного життя на острові Кауаї, Гаваї. Його ранчо має не лише дві капітальні будівлі, але й декілька будинків на деревах, з'єднаних мостами, тренажерний зал, спортивні майданчики та підземний бункер площею близько 465 квадратних метрів з вибухостійкими дверима, тунелями для евакуації, незалежними енергетичними системами та запасами їжі й припасів. Бізнесмен почав будівництво цього об’єкту у 2014 році. Аби не привертати до себе увагу, він на початках встановив двометровий паркан навколо своєї ділянки. При цьому Цукерберг категорично заперечував, що він будує він бункер на кінець світу, підкреслюючи, що це просто невеликий підвал.

Окрім того, у Пало-Альто, місті, в якому розташовано офіс Meta, Цукерберг для придбаних ним об'єктів нерухомості побудував  підземне сховище загальною площею близько 650 квадратних метрів. Також сховище мільярдер побудував й на придбаній нещодавно ділянці на озері Тахо. То ж загалом засновник Facebook має цілу мережу безпечних притулків у різних місцях країни. 

Як до апокаліпсису готується засновник OpenAI Сем Альтман

Генеральний директор OpenAI Сем Альтман воліє замість терміну "бункер" використовувати слово "укріплення", проте попри це він теж готується до несподіваних ситуацій в розвитку людства. Бізнесмен не приховує, що в його помешканні є непоганий арсенал виживання: вогнепальна зброя, золоті злитки, таблетки йодиду калію для захисту від радіації, антибіотики, батарейки. На території його ділянки неподалік Кремнієвої долини є вертолітний майданчик для швидкої евакуації з Сан-Франциско. У 2025 році Альтман побудував підземний бункер прямо під власним будинком. Коментуючи це своє рішення, бізнесмен наголошує, що насправді він більше боїться не штучного інтелекту, а "людей, які знову кидають бомби". 

Новозеландський притулок Пітера Тіля 

Співзасновник PayPal Пітер Тіль вирішив створити собі притулок в Новій Зеландії, отримавши громадянство в 2011 році лише після 12 днів перебування в країні. Інтерес бізнесмена викликала ізоляція країни та через це її природна захищеність, адже Нова Зеландія може витримати війну, пандемію чи технологічну катастрофу. Тіль придбав 477 акрів землі біля озера Ванака та почав забудовувати цей комплекс будинком із 10 спальнями, гостьовим будиночком, спа-центром, театром та зоною для медитації.

Креслення маєту Тіля натякали на підземні компоненти бункерів, такі як укріплений фундамент та кілька підземних сховищ. У 2022 році ці плани стали публічними, відразу після цього місцева влада виступила проти будівництва, зіславшись на шкоду навколишньому середовищу, візуальне забруднення та надмірну забудову чутливих пасовищ для овець. Попри проблеми із будівництвом, Тіль позиціонував Нову Зеландію як "страховку від апокаліпсису" для еліт Кремнієвої долини. "Нова Зеландія — це план "Б"", — пояснював він. Також Пітер Тіль паралельно інвестував у Seasteading Institute – проєкт утопічних плавучих міст з власними законами, цей проект бізнесмен розглядав як альтернативний план виживання.

Ілон Маск та Джефф Безос: від земних бункерів до підкорення космосу

Ілон Маск вирішив не обмежитися земними бункерами. Хоча й його обійстя теж є доволі захищеним об’єктом із посиленими заходами безпеки. Окрім того, бізнесмен інвестує в Starbase у Техасі — містечко навколо космічного центру SpaceX, яке нещодавно отримало статус міста. Хоча це не бункер у прямому сенсі, масштаби та безпека комплексу натякають на готовність до кінця світу.

Окрім цього, Маск вирішив не лише будувати земні сховища, але й створити декілька проривних технологій, серед яких SpaceX, успішні запуски ракет якої із часом допоможуть людям переїхати на Марс. Інші проджекти Маска також допомагають вирішувати глобальні проблеми людства, до прикладу, Tesla врятує Землю від змін клімату, що викликані викидами викопних видів палива та пересадить людей на електромобілі. А його нейроімплант Neuralink допоможе захистити людство від штучного інтелекту через чипи в мозку.

Засновник Amazon Джефф Безос мислить ще масштабніше та прагне створення цілої цивілізації у космосі. Хоча на Землі мільярдер теж готує собі "план "Б"" у вигляді земного бункера на острові Indian Creek у Маямі. При цьому компанія Blue Origin, що належить Джеффу Безосу розробляє концепцію величезних космічних колоній O'Neill, кожна з яких може вмістити мільйон людей. Безос переконаний, що "Земля стане зоною відпочинку як Єллоустоун", а вся важка промисловість переміститься в космос. На відміну від Маска, який фокусується на Марсі, Безос робить ставку на Місяць через те, що туди ближче добратися, а іще є водні ресурси та можливість працювати із сонячною енергією.

Інші технологічні титани також не відстають. Ларрі Пейдж (Google) купив острів Eustatia в Карибському морі та інвестує в летючі автомобілі. Білл Гейтс через свій благодійний фонд (Bill & Melinda Gates Foundation) фінансово підтримав участь країн у Svalbard Global Seed Vault на Шпіцбергені, надаючи гранти для збереження генетичного різноманіття сільськогосподарських культур. Окрім того, засновник Microsoft є найбільшим приватним власником сільгоспземель у США.

Безпека для вибраних

Ці надзвичайно укріплені сховища найбагатших людей світу загалом не найкращим чином сприймаються суспільством, недарма їх називають символами нерівності, створеними для того, щоб мільярдери могли сховатися в сховищах, поки звичайні люди стикаються з безнадійними загрозами. Ранчо Цукерберга на Гаваях викликало протести місцевих жителів через захоплення земель корінних народів та порушення обіцянок щодо благодійних сільськогосподарських ініціатив. Плани Пітера Тіля в Новій Зеландії спричинили національний скандал через отримання громадянства після рекордних 12 днів перебування. Місцеві екологи відхилили його проєкти через шкоду довкіллю та надмірну забудову чутливих територій. То ж, організовуючи собі безпеку, техномільярдери буквально не рахуються ні з чим. 

Цей бум на побудову бункерів від найбагатших ІТ-підприємців є демонстрацією певного гротексного парадоксу Кремнієвої долини: творці революційних технологій, які десятиліттями продавали нам техноутопію, тепер намагаються сховатися під землю, захищаючись від наслідків власних інновацій. Технологічні конференції переповнені закликами до прозорості, а на закритих зустрічах мільярдери обговорюють альтернативу фіатним валютам на випадок, коли гроші повністю втратять значення. 

Ця тенденція та інтерес до персональних безпекових проектів вкотре піднімає дискусію про баланс між особистою безпекою та колективною відповідальністю. Іронія полягає в тому, що ці ж підприємці роками обіцяли, що їхні технології об'єднають людство та вирішать глобальні проблеми. Натомість їхні дії демонструють підготовку до сценарію, в якому саме ці інновації можуть призвести до катастрофи, від якої потрібно ховатися.