За самобуди в прибережних зонах хочуть саджати у в'язницю

Народний депутат Володимир Парасюк пропонує Верховній Раді доповнити Кримінальний кодекс статтею про незаконну забудову прибережних захисних смуг водних об'єктів. Відповідний законопроект №4949 був зареєстрований у парламенті минулого тижня. Якщо депутати приймуть законопроект, за незаконну забудову берегів річок, водойм або на островах можна буде опинитися у в'язниці на два—чотири роки, а за будівництво біля морів, заток і лиманів-на три—п'ять років. Повторна судимість за самобуд буде загрожує тюремним ув'язненням на строк від чотирьох до шести років з конфіскацією майна.

На думку автора законопроекту, проблема самовільної забудови територій біля води приймає загрозливі масштаби. "Досить поширена практика самовільного зайняття цих ділянок, їх забудови без проектної документації, дозволів відповідних органів, огорожі прибережної території парканами до лінії води тощо", — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. Яскравий приклад — ситуація у столиці. За станом на кінець 2015 р. в Києві було обгороджено парканами близько 30% берегів Дніпра. Таким виявився результат дослідження аналітичного центру порталу "Тексти". Так, за даними карти Міжвідомчого центру моніторингу забудови, незаконне будівництво ведеться на ділянці в 5,1 га на Трухановому острові, ліворуч від Пішохідного мосту, а також на території 17,3 га на березі річки Десенка (просп. Ватутіна, 2-т). Самобудом також назвали ресторанний комплекс "Хутір водограй" ЗАТ "Пірс" на Долобецькому острові.

За рішенням Київради ділянка з 2003 року знаходиться в оренді у фірми "Міжнародний творчий центр Табачника" акордеоніста Яна Табачника і персони нон-грата в Україні Йосипа Кобзона. Прокуратура намагалася оскаржити цей землевідведення, але Конституційний суд постановив, що скасувати рішення про передачу землі можна тільки за згодою обох сторін.

Кримінальна відповідальність за незаконне будівництво в межах прибережних захисних смуг зараз не передбачена. Але притягати до відповідальності власників незаконних об'єктів все-таки можна на підставі пов'язаних з таким будівництвом порушень. Як розповів "ДС" старший партнер ЮФ "Кушнір, Якимяк і Партнери" Олег Якимяк, приводом для позовів може стати порушення правил екологічної безпеки, забруднення земель, незаконне заволодіння землями водного фонду або порушення правил використання земель. "Залежно від тяжкості та характеру правопорушення чинним національним законодавством передбачена кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність. Статті Кримінального кодексу України передбачають відповідальність за такі порушення, аж до позбавлення волі строком на 10 років", — говорить юрист.

Питання захисту водойм і територій навколо них від знищення знаходиться в компетенції місцевих рад. Саме вони визначають прибережні захисні смуги (ПЗП), на яких будівництво заборонено. Розміри захисних смуг, згідно із законом, встановлюються в залежності від типу і розміру водойми і складають від 25 до 100 метрів. Але з-за того, що законодавство не визначає чітку процедуру розроблення, погодження та затвердження проекту ПЗП, часто виникають спірні питання щодо законності прийнятих місцевою владою рішень. Якщо в таких спірних ситуаціях сумнівне будівництво вже з'явилася на березі, позбутися від неї майже неможливо. "Якщо мінімальна прибережна захисна смуга встановлена з порушенням закону (наприклад, ПЗП визначать в 25 метрів, а за законом належить 50 метрів. —"ДС"), то відповідальність за будівництво у водойми забудовник нести не буде. А притягнути до відповідальності чиновників, які брали участь у незаконному затвердження такої ПЗП, дуже складно. Знести такий будинок можна тільки після скасування відповідного незаконного рішення про затвердження ПЗП і за рішенням суду", — каже Якимяк.

Так що боротися з самобудами у води одним введенням кримінальної відповідальності навряд чи вийде. Для досягнення результату доведеться вдосконалювати земельне та водне законодавство та посилити відповідальність чиновників за незаконні рішення про передачу прибережних ділянок під забудову.

Незвичайна ситуація склалася, наприклад, на Микільській Слобідці. "Розмір природної захисної смуги, згідно із законом, на цій ділянці визначався в 100 метрів. У 2009 р. Київрада прийняла рішення, яким нібито затвердила проект ПЗП в 50 метрів. Але це рішення не було опубліковано до 20 травня 2016 р., тобто не вступило в силу", — заявив юрист Олег Якимяк. А тим часом на березі Дніпра, заходячи за 100-метрову лінію, з'явилися будівництва, в тому числі ЖК "Сонячна Рів'єра" компанії "Укрбуд".

Як легалізувати самобуд

Рішення проти власників самобудів суди виносять дуже рідко. Наприклад, в 2015 р. Київський апеляційний госпсуд зобов'язав Київську міську організацію українського товариства мисливців і рибалок звільнити 1,8 га землі на березі затоки "Верблюжа" на Дніпрі. Ця організація зайняла ділянку незаконними господарськими спорудами і альтанками, маючи в користуванні лише 0,2 га для розміщення риболовно-спортивної бази. Але більшість незаконних споруд на берегах столичних річок і озер так і стоять недоторканими. Власникам незаконних споруд часто-густо вдається легалізувати свою нерухомість в заборонених зонах. "Одним із способів будівництва і успішної легалізації споруд в охоронній зоні є покупка ділянки або готового об'єкта в човновому кооперативі, отримав право оренди землі. Під виглядом будівель для зберігання суден будуються котеджі", — розповіла "ДС" партнер Адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Юлія Курило. За її словами, порушники також нерідко намивають берега, щоб розширити земельну ділянку. Причому робиться це під виглядом інженерної підготовки території, поглиблення русла, зміцнення берега нібито в інтересах громади на підставі договору з місцевою радою про проведення таких робіт.