• USD 27.9
  • EUR 33.9
  • GBP 39.4
Спецпроєкти

Обвал IQ. Дійсно дурнішає людина XXI століття

Вчені констатують зниження рівня IQ у людей, однак цей спосіб виміру інтелекту вже не відповідає нинішнім реаліям
Реклама на dsnews.ua

"Ми глупеем ударними темпами. Де наші крісла з мультфільму "Воллі"?" - так можна було б (і, може, слід) відреагувати на нещодавнє дослідження вчених Центру економічних досліджень Рагнара Фріша (Осло, Норвегія), опублікована в Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS, США). Його автори, Бернт Братсберг і Оле Рожеберг, прийшли до невтішного висновку: середній IQ людства падає після періоду зростання в минулому столітті. Дослідження базується на показниках IQ 730 тис. норвезьких призовників, які народилися в період 1962-1991 рр .. У тих, хто народився між 1962 і 1975 рр. спостерігалося зростання цього показника, а ось у тих, хто народився пізніше, - знижувався. І знижується до цих пір. За словами авторів, аналогічну тенденцію показали результати досліджень, проведених у Великобританії, Франції, Нідерландах, Данії, Фінляндії та Естонії.

Висновки, може, й цікаві, але не свіжі. Дослідження Братсберга і Рожеберга базується на роботах новозеландського філософа Джеймса Флінна, який у 1984 р. переклав на папір тенденції з підвищенням IQ в 1934-1978 рр. Він писав, що середній IQ американців за цей період зріс на 15 пунктів, аналогічна картина спостерігалася в інших країнах світу. Тому-то відповідний феномен і зветься ефект Флінна. Проте через 20 років прекрасна казка трансформувалася в чи не постапокаліптичний трилер: знову ж норвезькі вчені, вивчивши дані призовників, які винесли вердикт - з середини 1990-х IQ зупинився і почав потроху падати. Ще два дослідження - 2005 і 2008 роках, але вже в Данії, показали, що результати тестів IQ місцевих призовників у період 1998-2004 рр. показали зниження в середньому на 1,5 бала.

У Братсберга і Рожеберга цей показник ще вище. Але вони здебільшого не стільки аналізували попередні роботи своїх колег, скільки зупинилися на з'ясуванні можливих причин і факторів, що пояснюють і супутніх падіння IQ. "Це все гени", - скажете ви. І матимете рацію лише частково. Безумовно, якщо мати або батько були семи п'ядей у чолі, то велика ймовірність, що і нащадки будуть не олигофренами. З іншого боку, також часто буває, що якщо батьки зірок з неба не хапають, їхні діти все одно зростають розумниками і розумниками. У даному випадку велике значення має навколишнє середовище. На думку норвезьких учених, IQ знижується як раз більшою мірою через факторів навколишнього середовища. Вони особливу увагу приділяли сім'ям, у яких є брати і сестри, що народилися в різні роки. Якби бал правила генетика, то результати в середньому не сильно відрізнялися, проте в дослідженні показники IQ якраз варіювалися. Як зауважив Рожеберг: "Тенденції, які були виявлені в сім'ях, простежувалися і серед населення в цілому". Тобто навколишнє середовище надає набагато більший вплив, ніж генетика. І до таких факторів вчені відносять зміни в системі освіти, харчування, вплив гаджетів, більш високий рівень життя і т. д. тобто люди більше не голодують (дуже волохатий добувач з дубиною закрився в своїй печері і навідріз відмовляється покидати її); життя стала комфортніше і простіше, соцстандарти вище... а Європу і США заполонила любов до популізму.

Але чи свідчить це про масове отупении ситій половини людства? Справедливо, відштовхуючись від такої системи, як вимірювання IQ, бити на сполох і волати про те, що всі ми, пускаючи слину куточком рота і втупившись в смартфон, котимося в прірву; і вже скоро мільярдами буде правити купка ушлих... ну, скажімо, жидомасонів-рептилоидов? Адже вже давно відомо, що дана система не всеосяжна, навіть більше - несправедлива. Якщо проходити один і той же тест на IQ (а їх безліч) кілька разів, то можна отримати різні результати, адже, приміром, людина просто може бути втомленим. Навіть в ідеальних умовах IQ-тести дають сумнівні результати - надто багато умов і умовностей.

Але людина не була б людиною, якби не спробував виділитися, претендуючи на якусь відмінність. В даному конкретному випадку допомогою міфу про своє зашкалює інтелекті. У світі існує навіть декілька організацій для володарів високого балів в тесті IQ - Mensa International або Prometheus Society. Вони приймають у свої ряди лише "кращих з кращих". При цьому в цих організаціях складаються люди будь-яких професій, віку, соціальних верств і т. д. І якимись досягненнями вони похвалитися не можуть. В наявності просто клуби для чергових особливих, які призначили в принципі вузьконаправлений тест показником розвитку інтелекту. Але ж мозок мозку ворожнечу. Не можна когось просто взяти і обізвати дурнем, оскільки в чим-то ця людина може бути куди краще іншого. Наприклад, ерудит-енциклопедист оперує тоннами інформації, почерпнутими з книг, але при цьому аналітичне мислення у нього шкутильгає. Тобто він процитує що завгодно, видасть до місця прекрасну довідку і думка відомої персони, але скласти якийсь пазл самостійно, без допомоги "книжкових друзів", йому буде не під силу. Це, звичайно ж, не твердження, що всі енциклопедисти такі. А лише констатація, що такі випадки зустрічаються. Всі ми різні і у кожного є свої таланти, вміння і т. д.

IQ-тест, як говорив у свій час канадський професор-психолог Кейт Станович, вимірює розумові здібності на базі логіки, абстрактного мислення, навчання, при цьому не зачіпаючи інші сфери. Однак такий тип вимірювання інтелекту з якоїсь причини залишається фактом основоположним. Колега Станович з університету Плімута Джонатан Еванс у свою чергу переконаний, що тест не виявляє рівень креативності та раціональності мислення, не визначає, якого рівня людина буде фахівцем. Тут можна навести влучне порівняння рівня IQ із зростанням баскетболістів, озвучене доктором Девідом Перкінсом з Гарвардської вищої педагогічної школи. Високий зріст зовсім не запорука того, що ти станеш зіркою NBA, - потрібно володіти тактичним мисленням, швидко приймати рішення, а ще потрібно влучність і вміння вести м'яч.

Тому вчені мужі, реагуючи на стрімкий технологічний розвиток людства, констатують, що оцінка розумових здібностей має множинний характер. Це раз. Два - потрібно міняти підхід до навчання в тон епосі. Професор психології з Гарварду Говард Гарднер навіть висунув концепцію "множинного інтелекту", що складається з п'яти пунктів: освоєння людиною хоча б однієї професії; здатність збирати воєдино ідеї з різних сфер; придумувати щось нове; бути відповідальним за свої дії; бути толерантними, поважати/приймати інші культури та людей. Погодьтеся, саме такі тенденції спостерігаються зараз у цивілізованому суспільстві (підкреслимо фразу цивілізоване суспільство, позбавлене всяких там сил). Людина перебудовується, все більше спираючись на інструменти цифрової епохи. Це не означає, що він стає дурнішим. Вчені публікують все більше робіт і роблять все більше відкриттів, зростає кількість людей, що мають доступ до освіти. І все частіше заходить розмова про емоційному інтелекті. Так, може, дана система оцінки розумових здібностей уже настільки ж архаїчна, як і Рада Безпеки ООН на сучасній геополітичній карті? І, мабуть, є сенс її адаптувати під сучасної людини, а не людину під нею.

Реклама на dsnews.ua
    Реклама на dsnews.ua