По $400 кожному. Навіщо Путін приїжджав в Абхазію
Президент Росії Володимир Путін прибув до Абхазії поставити своєрідний знак якості на окупований регіон Грузії, і на зовнішню політику Москви заодно. Ну, і безумовно, щоб просемафорить у відповідь на поїздку віце-президента США Майка Пенси в Грузію минулого тижня. Путін міг послати теж когось нижче рангом, так би мовити, на рівні з Пенсія з точки зору Кремля. Але кого? Медведєва? Він проспить що-небудь. Ні, реакція Кремля на тбіліські заяви віце-президента і оцінка відносинам РФ і США від держсекретаря Рекса Тіллерсона повинна була бути гранично зрозумілою, гучної.
І очевидною, звичайно ж. На це вказує дата, обрана для візиту. А саме річниця з наповненими трагізмом трьома вісімками і нулями - 08.08.08. Дев'ять років тому російські війська вторглися на територію Грузії і в результаті "п'ятиденної війни" країна втратила своїх територій. Грузини раніше українців відчули на собі "дружбу" сусіда, але попередні влади в Києві, так і європейців це по всій видимості нічому не навчило, якщо вже Крим анексований, а на Донбасі йдуть бойові дії.
Абхазія, звичайно, не Крим. Але і без "приєднання" це "держава", визнане лише Венесуелою, Нікарагуа, Вануату та Науру, знаходиться в підлеглому положенні. Спілкування Путіна з Раулем Хаджимбой, "лідером" Абхазії, проходило нібито на рівних, але таких не було. Це була бесіда сюзерена в розслабленій позі і васала з напруженою усмішкою, якому милостиво дозволили сидіти на одному рівні. Хаджимба був лише декорацією для меседжів Путіна.
Один з них, ключовий, стосується забезпечення безпеки. По-перше, буде створений спільний інформаційно-координаційний центр, щоб протистояти викликам і загрозам безпеки на Кавказі". По-друге, наголос робиться на об'єднану російську військову базу в Абхазії. Це джерело напруги для регіону, для Грузії і її партнерів у тому числі. "Ми продовжуємо роботу по створенню єдиного контуру оборони і безпеки. У цих цілях передбачено формування об'єднаної угруповання військ збройних сил Абхазії і Росії, регламентоване окремою угодою", - сказав Хаджимба.
Безпека - важлива для росіян слово в Абхазії. Особливо останнім часом. Для Путіна це не тільки база з солдатней під боком у країни, що прагне в НАТО. Це і забезпечення безпеки туристів. Тієї групи росіян і сепаратистів з Донбасу, які навіщо їдуть в колись прекрасну, але нині ветшающую Абхазію. Горезвісний центр, як сказав президент РФ, - "це дуже важливо, в тому числі для забезпечення спокійного відпочинку російських туристів, що приїжджають в Абхазію".
Відірвана від світу і Грузії невизнана країна тримається фактично за рахунок дотацій з Москви. Російські гроші (більше $617 млн за вісім років) - це половина, навіть більше, бюджету Абхазії. При цьому виділяються їм гроші безбожно розкрадаються завдяки неповноцінною і часто запозиченої законодавчій базі. Частина сум загадково зникає при будівництві і в рамках різних соціально-економічних програм. Не дивно, що в таких умовах рівень добробуту місцевих жителів знижується, що тягне за собою зростання злочинності. Щоб далеко не ходити, в минулому місяці в Гудаутском районі Абхазії двоє озброєних пістолетами і ножами увірвалися в будинок, де відпочивали дві сім'ї з Москви. Вони забрали цінності, а намагався чинити опір чоловіка смертельно поранили ножем. Їх заарештували, але у росіян осад-то залишився. А за тиждень до приїзду Путіна ще і боєприпасів на військових складах в районі селища Приморське вибухнули, убивши двох туристок з Санкт-Петербурга.
В результаті росіяни не хочуть їхати в Абхазію. Після вибуху, 4 серпня, спікер Російського союзу туріндустрії (РСТ) Ірина Тюріна повідомила про зниження попиту на цей напрямок на 20-30% порівняно з 2016 роком. За її словами, інцидент спровокував хвилю дзвінків туроператорам. "Ситуація дуже швидко змінюється. З ранку дзвінків практично не було, але за останні кілька годин туристи стали дзвонити дуже активно. Не виключено, що останній інцидент в Абхазії поставить великий хрест на цьому напрямку", - говорила тоді Тюріна.
А російські туристи для Абхазії - це якась копійка. І мова не про пограбуваннях та інших способів позбавити "благодійників" цінного майна. Ще однією статтею доходів є сільське господарство. Тому-то Путін і Хаджимба "домовилися" змінити порядок митного оформлення та роботи фітосанітарного контролю у двосторонній торгівлі, щоб збільшити експорт аграрної продукції. По-друге, російські банки і далі будуть кредитувати малий і середній бізнес в Абхазії у розмірі 1,2 млрд рублів ($20 млн). В цьому році росіяни виділили Абхазії 2,5 млрд рублів ($41 млн), які, як запевняє Хаджимба, пішли на соціально-економічний розвиток.
Росія пообіцяла виділити ще 6 млрд ($100,1 млн) до 2019 року. Хоча, якщо так подумати, то не так вже багато Кремль готовий дати. За даними за 2011 рік, в Абхазії проживали 249 705 чоловік. За відсутністю іншої цифри візьмемо цю і порахуємо, що на кожного припадає по 24 927 рублів, або $415. Крихти в розрахунку на півтора року. Причому більшу частину суми, ймовірно, до населення не добереться.
Але Путін закриває очі на непрозоре управління фінансами, і готовий витрачатися на піар-проект під назвою "Абхазія". Інакше він просто не може, оскільки в Кремлі вже відчувають "холодне" дихання НАТО на потилиці. Альянс на стороні Тбілісі. І це факт. Речник НАТО розкритикував візит Путіна, заявивши, що він "підриває спроби міжнародної спільноти знайти мирне і узгоджене рішення конфлікту". Прес-секретар підкреслив, що Кремль повинен був узгодити поїздку з Тбілісі. Грузинський МЗС у свою чергу назвав цей зовнішньополітичний трюк "продовженням політики Москви, яка спрямована проти Тбілісі". На думку президента Георги Маргвелашвілі, Путін таким чином спробував узаконити історичну несправедливість, яку Росія зробила проти Грузії".
Грузинське питання, насправді, актуалізувалося і завдяки безвізовому режиму з ЄС, і на тлі ескалації на Донбасі, і завдяки візитам Пенси і Порошенко в Грузію. Український президент розмовляв з грузинським колегою про приїзд Путіна, тому що повинен був, враховуючи явно просматривающееся партнерство в контексті протистояння Росії. Але більш цікава реакція відомства Павла Клімкіна. МЗС, зокрема, нагадав Захід неприємну правду - окупація грузинських територій відбулася через відсутність своєчасної реакції світу.
"Змушені констатувати, що саме через відсутність своєчасної жорсткої та консолідованої реакції світового співтовариства на злочин Кремля в Грузії п'ята частина суверенної території цієї держави до цих пір знаходиться під окупацією, а Росія продовжує загарбницьку політику проти інших держав Європи", - йдеться в повідомленні. Якщо так можна висловитися, Київ "ділиться" увагою союзників в США і ЄС з Грузією.
Україна все більше схожий на свого роду адвоката Грузії по праву статусу останньої жертви агресії РФ. Це хоч якоюсь мірою може компенсувати ганебне голосування Ради дев'ять років тому. Нагадаємо, тоді в парламенті зареєстровано три законопроекти з засудженням військової агресії Росії проти Грузії (Тарасюка, Ар'єва і Стеця, Костенко і Джоджика). За них голосувала лише тодішня пропрезидентська фракція "Нашої України". БЮТ, ПР, КПУ і Блок Литвина, посвистуючи, залишилися осторонь. "Регіонали" і комуністи вважали за краще засудити агресію Грузії проти Південної Осетії і Абхазії, а також визнання їх незалежності. За ці два законопроекти проголосували 196 і 167 депутатів відповідно.
Нинішня згуртованість Києва і Тбілісі необхідна напередодні виборів в Росії і в контексті обговорення Заходом плану по деокупації Донбасу. Вона відкриває шлях до зміни ситуації. Адже Очевидно, що чим довше перебувають українські та грузинські території під контролем РФ, тим серйозніші наслідки. Оскільки Росія постійно переписує історію, географію, економіку і навіть етнічну приналежність.
