11-й ювілейний. Яку допомогу отримає Україна від чергового Рамштайну

Рівно рік тому на авіабазі "Рамштайн" у Німеччині відбулося перше засідання Контактної групи з питань оборони України, як єдиного військово-консультативного органу. Цей формат уже неодноразово доводив свою ефективність у допомозі Україні протистояти Росії. І тепер представники близько 50 країн світу знов зібралися на черговий, вже 11-й, "Рамштайн", щоб обговорити нагальні потреби України.

Визначальних для заходу тем, тобто таких, що задавали тон зустрічі, цього разу було три.

Наступ і суперечки довкола боєприпасів

По-перше, це, звісно, підтримка зброєю як для оборони, так і для наступу. Подробиці щодо останнього, із зрозумілих причин, не розголошуються. І характерно, що під час поточного засідання Контактної групи фактично не оприлюднювалися конкретні кількість і номенклатура зброї та устаткування.

Відомо, наприклад, що США до нового пакету допомоги на $325 млн включили ракети для HIMARS, 105-мм і 155-мм – для артилерії; протитанкові зброю та боєприпаси: комплекси AT-4, керовані ракети TOW, міни, 9 млн набоїв для стрілецької зброї, високоточні авіаційні боєприпаси, устаткування та транспорт для матеріально-технічного забезпечення.

Канада у новому пакеті на $29 млн надає боєприпаси, 40 снайперських гвинтівок калібру .50 Prairie Gun Works, 16 радіостанцій для Leopard 2 і внесок до фонду НАТО для допомоги Україні. Фінляндія надає устаткування на 78 млн євро для навчання українських військових в межах програми EUMAM Ukraine. 

Окрім того, за інформацією AP, було ухвалено рішення щодо початку 10-тижневого навчання українців на танках Abrams наприкінці травня на полігоні Графенвер у Німеччині.

В принципі, от і вся конкретика. На додачу вже за підсумками зустрічі міністр оборони США Ллойд Остін зробив певне резюме року роботи "Рамштайну", зазначивши, що за цей час Україна отримала допомоги на суму у понад $55 млрд (з них від США – $35 млрд), а ще 230 танків, 1550 ББМ, обладнання й боєприпаси для забезпечення понад дев’яти нових бронетанкових бригад. Це що стосується наступу, на який всі чекали.

Щодо літаків рішення досі немає, та й про це наші партнери заявляли прямо. Зокрема, Остін завважив, що зараз пріоритетними напрямами є ще більше посилення української ППО і закупівля боєприпасів.

Втім, міністр оборони України Олексій Резников також впевнено повідомив, що надання модернізованих версій бойових літаків четвертого покоління буде наступним етапом перемовин, як власне і визначення основного для майбутніх українських ВПС літака західного виробництва.

Закупівля боєприпасів, про яку згадували учасники зустрічі, — дійсно нагальне питання. Тим більше, що тут ми маємо певні проблеми через блокування Парижем проекту спільного постачання пострілів до України, на що Брюссель раніше виділив 1 млрд євро. Зокрема через дефіцит боєприпасів і виробничих потужностей на цей час висувалась пропозиція знайти потрібні постріли в третіх країнах і компенсувати їх зброєю зі складів країн-членів ЄС, однак, як повідомляла PAP, це не сподобалося французьким збройним компаніям, що хотіли б отримати частку з цього мільярда.

Зараз наші партнери в Європі намагаються вирішити питання. Наприклад, Польща дуже енергійно тисне на Францію. Швеція, яка нині головує у Раді Європі, запропонувала доволі перспективний компроміс – проект, який зберіг би ці кошти всередині ЄС, але пропонує придбати в третіх країнах компоненти, нестача яких спостерігається в Європі, для виробництва боєприпасів. Цілком ймовірно, що Франція пристане на цю пропозицію.

Тим більше, що загальна тональність заяв щодо підтримки України є наступна – вона має зростати, а постачання треба прискорити.

Єдність та інтеграція

Другою визначальною для зустрічі темою був нещодавній витік секретних документів Міністерства оборони США. З’ясувалося, нагадаємо, що винуватцем став 21-річний молодший спеціаліст ВПС Нацгвардії Массачусетсу Джек Тейшера, який аби вразити онлайн-друзів ділився з ними цими файлами, а потім деякі з них було розійшлися на інших ресурсах і ще частину Кремль використав у своїх ІПСО проти України та союзників.

Попри розголос документи, що потрапили в мережу, здебільшого не містили якісь надчутливу чи екстраординарну інформацію. Шкода була більше репутаційною для США. І саме тому Остін не приховував у Німеччині свого полегшення від того, що союзники обрали консолідованість, а не розбрат.

І, нарешті, третя тема – це, звісно, інтеграція України до НАТО, яку медійно підсилив генсек Альянсу Єнс Столтенберг вчорашнім візитом до Києва.

Як і очікувалося, наші союзники бачать Україну в Альянсі (окрім, хіба, Віктора Орбана), однак у майбутньому – після перемоги, як, наприклад, зазначив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.

Зрозуміло, що окреслити конкретні терміни ніхто не може, адже наразі невідомо, коли буде ця сама перемога. Проте НАТО тримає курс на подальшу адаптацію і зміцнення після вступу Фінляндії і, вочевидь, має намір поставити вже крапку і в питанні інтеграції Швеції, що ілюструє перший візит Остіна до цієї країни, який відбувся 19 квітня.

Що стосується України і поточної ситуації, кроки союзників нам назустріч можливі та реальні – підвищуються шанси затвердження на саміті НАТО у Вільнюсі гарантій безпеки у формі The Kyiv Security Compact. Це перше. Друге те, що Берлін, як повідомив перед "Рамштайном" Борис Пісторіус, вважає цілком прийнятними операції ЗСУ на території Росії з метою, наприклад, відрізати противнику шляхи постачання.

І це надважлива заява, яка здавалася неможливою ще кілька місяців тому. Саме страх перед провокування Росії тим, що Україна змогла б "бити" по її території, був аргументом проти надання нам більш далекобійної зброї, зокрема ракет. Якщо Пісторіус озвучує думку більшості союзників, то це ще один кардинальній злам у позиціях Європи та НАТО, який може свідчити про готовність надати нам вищезазначені ракети.

Почасти підтвердженням тому може бути, як не парадоксально, лист до Білого дому від 18 законодавців-республіканців з Палати представників та Сенату, серед яких трампісти і, наприклад, Ренд Пол, який виступав проти антиросійських санкцій та їздив до Москви. В цьому листі вони все зводять до того, що постачання зброї Україні треба припинити, бо це, буцімто, сприяє продовженню війни і збільшує ризик прямого зіткнення США та РФ. Проте в ньому цікавішою є згадка про далекобійну зброю. Конгресмени та сенатори критикують минулорічне рішення адміністрації надати Україні HIMARS і додають, що спостерігають підготовку США до передачі Україні зброї з ще більшою відстанню ураження.

Отже хоча, очікувано, цей "Рамштайн" не приніс нам позитивних рішень щодо членства в НАТО або надання винищувачів, він і супутні зустрічі продемонстрували готовність партнерів інтенсифікувати підтримку задля перемоги на полі бою.