Телепутин. Пряма лінія стала самим нудним шоу в історії
Телепроект "Володимир Путін", який нещодавно став чотириразовим президентом Росії, в 16-й раз виступив в ролі психотерапевта і сповідника всієї країни. І хоча більшість росіян не зміг особисто звернутися з питанням до сидить в студії, майже кожен з тих, у кого вистачило терпіння витримати чотиригодинну "пряму лінію" міг принаймні дізнатися в одному з вопрошавших самого себе. Організатори шоу вивели на сцену всі типажі сучасного російського суспільства.
Порівняно з минулими роками в процес спілкування з народом ввели деякі нововведення. "Пряма лінія" остаточно відійшла від роботи у режимі реального часу, перетворившись у повністю контрольоване шоу, частина сюжетів якого, що абсолютно очевидно, знімалася заздалегідь. Сам Путін був поміщений в окрему студію і вже не контактував безпосередньо навіть зі спеціально відібраними і проінструктованими росіянами. Ймовірно, організатори шоу визнали не цілком благонадійним і такий, пропущений через безліч звт, контингент. Звичайно, про можливість замаху на особу государя мова не йшла, але, приміром, випросити годинник з царської руки, створивши ситуацію, коли відмовити в подарунок неможливо, окремим підприємливим особам на минулих зустрічах ні-ні, та й вдавалося.
В рамках нового сценарію "прямої лінії" Путін зі студії повинен був мати можливість у будь-який момент з'єднатися по телемосту з чиновником, якому належало вирішувати озвучену проблему. Іншими словами, стрижнева складова шоу: демонстрація того, що "цар хороший, а окремі, подекуди ще зустрічаються бояри - погані", заради якої все це, власне кажучи, і було затіяно, реалізовувалася максимально наочно. А оскільки губернатори, міністри та інші керівники відомств, яким цар повинен був віддавати прямі вказівки, захищаючи своїх підданих від їх свавілля, не були, природно, посвячені в тонкощі процесу, їх, перед початком "прямої лінії", заздалегідь розсадили по кабінетах, як дресированих хижаків з п'єдесталів. Був проведений телесмотр-перекличка - і міністра фінансів Сілуанова не виявилося на місці. То він вийшов в туалет, то вирішив, що з урахуванням стану російських фінансів питань до нього не буде - і не помилився, до речі.
Тривалість шоу не побила рекорд 2013 р. в 4 години 47 хвилин, але впритул наблизилася до нього, склавши 4 години 23 хвилини. Що ж стосується змісту запитань і відповідей, то нічого принципово нового і важливого, природно, не прозвучало. Основним посилом, як вже сказано, була демонстрація гарного, доброго і мудрого царя, який тут же, на публіці, вирішує проблеми прорвалися до нього чолобитників, якщо це хоч якось можливо в рамках існуючої в Росії ситуації. В інших же випадках, яких, порівняно з торішньою прямою лінією, стало помітно більше, оскільки все більше проблем, які постають перед росіянами, в принципі вирішується в умовах сучасної Росії, завданням "першої особи" було забалакати тему, давши глядачам максимально можливий оптимізм. Цьому сприяло і недорікуватість більшої частини вопрошавших, неабияк разбавлявших свої спічі славослів'ям на адресу Путіна, чому сенс самих питань і справа губився.
Приводів позубоскалити, причепившись до кострубато сформульованому питання і такого ж корявому відповіді було достатньо, але особливого сенсу в цьому немає. В останні роки зтіль "делікатного недорікуватості" - вже майже без жартів про сортирах - став частиною способу постарілого диктатора. Хоча забавних моментів вистачало: коли Путін попереджав, що прийшов на ефір без годин; коли твердо говорив, що ніколи не чув про традиції оголошувати амністію, приурочену до вступу на новий президентський термін, або міркував про те, що Росія у своєму розвитку впевнено рухається від "сірої смуги" в бік "сталого білого кольору", але із застереженням, що "в природі ніколи не буває абсолютної чистоти ні в чому" і "в Арктиці, Антарктиці начебто абсолютно повна білизна, біла пустеля" - це було смішно. Ось тільки це говорить людина з одутлим особою був рупором зовсім не смішний сили, абсолютно деструктивною і людожерською, з вини якої в Україні четвертий рік ллється кров і яка загрожує перетворити весь світ в радіоактивний попіл. Так що особливого бажання посміятися якось не виникало.
На початку шоу ведучі озвучили в узагальненому вигляді економічні питання, які нібито "задають громадяни" з місць і які у зв'язку з їх поширеністю звели в єдиний блок. У відповідь Путін очікувано заговорив про успіхи російських. У переліку успіхів було повідомлено про те, що Росія за минулий рік "вийшла на траєкторію сталого зростання економіки" в 1,5%, незрозуміло, правда, за яким показником. Втім, 1,5% в будь-якому випадку знаходяться в межах статистичної похибки. Інші цифри, якщо вникати в їх зміст, були настільки ж сумнівні і безрадісні, але, як кажуть, "піпл схавав" - у всякому разі, піпл російський. Це створило "оптимістичну подушку" для подальших питань з місць вже з конкретних проблем.
Рекорд прогину і низькопоклонства, безперечно, поставив футбольний тренер Валерій Газзаєв, в рамках сюжету, явно відзнятого заздалегідь. Він ухитрився п'ять разів сказати Путіну "спасибі", тричі побажати міцного здоров'я - і не поставити питання! Тим не менш сюжет з ним увійшов в остаточний варіант шоу, ймовірно, як позитивний приклад патріотичної захопленості.
Зрозуміло, не обійшлося без теми України - як і без погроз на її адресу. Питання було озвучено Захаром Прилепиным, колишнім письменником, а нині польовим командиром терористів в ОРДЛО. Прилепін поцікавився у Путіна, чи не почне українська армія наступ - на що Путін запевнив Прілепіна, що, мовляв, якщо і почне, то це "буде мати дуже важкі наслідки для української державності в цілому".
Втім, весь набір звичних пропагандистських штампів був відтворений не тільки з української тематики. Путін оперував такими штампами у всіх випадках, коли дати хоч якийсь позитивний відповідь вже ніяк не представлялося можливим - а таких випадків було чимало.
Вартість авіаквитків економ-класу Москва Владивосток зросла з 12 до 55 тисяч рублів? Нічого, у нас є "Суперджет-100". Він, правда на 90% збирається з імпортних комплектуючих, але про це, Путін, звичайно, не сказав. В доважок до "Суперджету" Путін повідомив про плани розвитку космічної галузі на Далекому Сході - ось, мовляв, і новий космодром Східний побудований "саме там, а не десь в іншому місці". Зрозуміло, що продовжувати обговорювати ціни на авіаквитки на тлі таких успіхів було б безглуздо.
Чому Росія в очах Заходу вічно винувата? Всі звинувачення Заходу, як і "горезвісні санкції", - виключно способи стримати розвиток Росії, тому, що в ній бачать небезпечного конкурента. Говорити про те, чи є в цих звинуваченнях хоча б частка правди, після такого пасажу вже неможливо (і все-таки, конкурента в чому?).
Чи буде третя світова війна? Третя світова війна може виявитися кінцем сьогоднішньої цивілізації, а вихід США з Договору ПРО - спроба зламати сформований стратегічний паритет, але наші розробки цей паритет, безумовно, збережуть.
Чи можна прийняти які-небудь заходи проти Латвії, де забороняють навчатися російською мовою, і ввести які-небудь санкції"? Введення санкцій в односторонньому порядку не допомагає вирішувати проблеми, а лише поглиблює їх, але ми стурбовані становищем наших співвітчизників у країнах Балтії, ми ведемо діалог з нашими партнерами в Євросоюзі, і "сподіваюся, що їм зрештою буде соромно".
"Росія завжди була країною вільнодумства", але в ній чомусь масово саджають за 282 статтею КК за екстремізм? Нічого, "і в правоохоронних органах, і в судовій системі люди розуміють свої завдання", а про окремі перегини можна повідомити особисто Путіну.
Велика частина чотиригодинного ефіру як раз і складалася з такої перепасовки.
Загальне враження від "прямої лінії" - все було до крайності нудно і вимучений. Навіть останні з'їзди КПРС з остаточно впали в маразм геронтократами проходили набагато жвавіше. Фраза з роману Гашека про те, що "государ імператор скотина, а війну ми програємо" була б найкращим підбиттям підсумків - але, природно, ніхто не озвучив її вголос.
Ймовірно, мало хто з росіян виголосив її і подумки. Тотальне випалювання мізків пропагандою взяло в Росії такого розмаху, що навіть у нацистській Німеччині чи маоїстському Китаї соціальна деградація не була настільки ж повною і всеосяжною. Але є і хороша новина: в силу особливостей російського національного характеру, з якого століттями негативного відбору выдавливалось все, крім покірності, такі деграданти здатні лише піддакувати - але не діяти. Кожен з них розуміє (або як мінімум відчуває), що це вже кінець, і що пора думати про те, як рятуватися самому. В результаті Росія виявляється схожа на злого велетня, одягненого в довгий балахон, якого в дійсності зображують карлики, взгромоздившиеся один на одного. Такий велетень може грізно стояти, може, правда, з працею, ходити, але при реальній небезпеці він просто розбіжиться. Зникнуть провідні телестудії, загубляться автори запитань, попрячутся по щілинах міністри і губернатори, а сам Путін позначиться покійним. Причому, все це відбудеться дуже швидко, навіть швидше, ніж це сталося з СРСР.
Але поки він ще тримає лінію медиабороны. І буде, ймовірно, тримати її ще кілька років, так що і 17-ю і 18-ю "прямі лінії з Путіним" нам ще покажуть. А от щодо 20-ї твердої впевненості вже немає.
Втім, і тоді, коли російський велетень розбіжиться на всі боки, злобні карлики, що складали його, нікуди не дінуться. А значить, і проблеми, пов'язані з Росією, не закінчаться, а просто візьмуть іншу форму. Вже без Путіна в студії, але чи менш небезпечну і майже напевно - більш огидний.
