Пекло. Навіщо росіянам "хохлушки по 95 кг ваги" з Нової Зеландії
Відразу три статті з однаковим сюжетом "Тут пекло! Хочу в Росію!" на російських ресурсах. Точніше - спочатку з'явилася одна - про страшну життя в Австралії. Якась москвичка Ольга, яка переїхала до Брісбен, розповідає про тамтешній кошмар.
До речі, оригінал статті вийшов на Стрічці.Ру, не містить нічого жахливого - звичайний розповідь про труднощі адаптації до нового місця. Жахи виникають пізніше і плодяться від переказу до переказу на різного роду другосортних ресурсах.
Коли після кількох переказів страшилка про мерзоти австралійської життя, і про те, що будь-східний слов'янин (росіянин, українець, білорус) може бути щасливою в оточенні вертухаїв, попов, думських депутатів і гігантських півнів, виліплених з народом гною в знак вдячності вождям, прийняла остаточний вигляд, її помітили нагорі. Ідея сподобалася і вниз пішла команда: поставити на потік і застосувати в інформаційній війні проти України. І все закрутилося...
Через два тижні після виходу першої стати про Ольгу - тієї, що на Стрічці.Ру, ще без всяких жахів, на маргінальному ресурсі "хто є who" з'явився розповідь про поневіряння колишньої харків'янки Аліни. 30-річна жінка нібито зрозуміла, що після Майдану в Україні жити неможливо, і тут же поїхала в Нову Зеландію.
Нова Зеландія Аліну розчарувала, опинившись країною нероб і наркоманів. Грошей у неї не було зовсім - бідоласі доводилося харчуватися плодами дерев, збираючи їх у парках і скверах. Вона ловила птахів, рибу, а потім смажила їх на багатті. Жила в наметі, на оренду квартири не було коштів. До від'їзду в Нову Зеландію Аліна була "пишнотілу хохлушкой 95 кг вагою, а коли знайшла роботу, то важила вже 47 кг і ледве волочила ноги від виснаження".
Аліна боїться втратити роботу, тому трудиться дуже багато. Ймовірно, вона сильно виділяється на тлі місцевих, які не паряться, і працювати не хочуть.
Чому ж місцеві живуть? Так ось чим: "Нова Зеландія - аграрна країна, в якій у місцевих жителів є фермерські господарства. Якщо продавати молоко, м'ясо, шерсть тварин - на життя вистачає. З-за цього люди не зацікавлені в тому, щоб працювати".
"Вони знають, що зможуть прожити і без цього", - пише автор статті Геннадій Морганюк.
Аліна розуміє, що в її житті пішло не так. "Треба було їхати в Росію, - каже дівчина. - Там стабільність, процвітання: і роботи всім вистачає, і отримання громадянства зараз для українців спростили".
І, нарешті, на наступний день після виходу статті про Аліні на цьому ж ресурсі з'явилася стаття про страждання в далекій Перу простої української дівчини Олесі (до статті додається фото нібито Олесі: у віночку, вишиванці і з значного розміру груддю. Хоча насправді на фото зображена українська співачка Настя Каменських).
Олеся, мешканка Донецька, втекла з України в 2014 році і добігла аж до Перу, де тільки й змогла перевести дух. У Перу страшно пройти по вулиці, там в будь-який момент можуть пограбувати, побити і зґвалтувати. Чим це відрізняється від нинішнього Донецька, неясно. Але Олеся відкрила для себе секрет виживання: якщо на вулиці підходять незнайомці, приставляють до горла ніж і вимагають віддати гроші, телефон та прикраси, а потім ґвалтують - не треба чинити опір. І вона не пручається. За знімання квартири Олеся теж розплачується натурою, а у вільний від сексу час служить покоївки в готелі. Чим бере чайові - у статті не сказано, хоча деякі припущення на цей рахунок буквально напрошуються.
"Я дуже нерозумно зробила, що поїхала в Перу, - цитує Олесю автор статті - все той же Геннадій Морганюк. - В Україні пекло, і в Перу теж кошмар. Треба було їхати в Росію - там стабільність, процвітання, впевненість у завтрашньому дні. На роботу без проблем можна влаштуватися, і зарплати там гідні. До того ж отримання громадянства РФ тепер спростили. Назбираю грошей, поїду в Росію. В Україні робити нічого, а з Перу треба рятуватися втечею".
Стаття негайно і широко розійшлася по таким же маргінальним ресурсів, обростаючи подробицями оплати житла. Видеоварианта на ютубі поки що немає, але, ймовірно, він теж з'явиться.
Чекаємо також нових статей про жахи життя в різних країнах світу, а можливо і на інших планетах - з неодмінним висновком: "треба було їхати в Росію!".
Втім, ймовірно, не за горами і більш енергійний варіант, з прямим зверненням до Путіна з проханням врятувати, забравши з цього жаху. Зрозуміло, для чималої частини цільової аудиторії такий посил буде екзотичний, але нічого не вдієш, доведеться звикати: для гасла "Путін, введи війська!" зараз невідповідний час.
