Навіщо влада Азербайджану визнали безсмертним ворога Ердогана
Опальний в Туреччині проповідник Фетхуллаха Гюлен, якого Анкара звела в ранг головного організатора липневого путчу, не дає спокою не тільки Реджепу Тайипу Ердогану, але і його сусідові і давньому союзникові - Ільхаму Алієву.
16 серпня стало відомо про прямо-таки неймовірному покарання, яке приготували влади Азербайджану для Гюлена, проживає в Пенсільванії вже 17 років. Як повідомляє державне інформагентство "Анадолу", прокуратура провінції Ушак, по-перше, хоче для 75-річного проповідника два довічних терміну, по-друге - ще 1900 років в'язниці і, по-третє, 2,2 мільйона трудоднів.
І не тільки в Туреччині, але, як виявилося, і в Азербайджані. Місцева генпрокуратура вирішила не відставати від турецьких колег і звернула свою увагу на, нібито, послідовників Гюлена. Портал Haqqin.az, посилаючись на джерела, близькі до правоохоронних органів, пише: "Генпрокуратура країни порушила кримінальну справу стосовно прихильників Гюлена в Азербайджані, дозволяли собі відкриті заклики до насильницького повалення конституційного ладу з метою створення шаріатської держави і висловлювання проти держави за дорученням іноземних організацій і їх представництв".
Мало того, за інформацією видання, турецький прем'єр Біналі Йилдирим і глава МЗС Мевлют Чавушоглу заявили, що ті ж гюленісти у разі успіху в Туреччині мали намір повалити і Ільхама Алієва. Персоналізація (або може демонізація?) ж передбачуваного винуватця держперевороту вже завершена - лідера опозиційної партії "Народний фронт" і "Національної ради демократичних сил Азербайджану" Алі Керімлі названий місцевим намісником Гюлена.
Азербайджанські провладні ЗМІ відзначають, що контакт з Гюлен Керімлі підтримував через голову "фінансової піраміди" проповідника Мурата Кылычлы, через якого отримував і грошові кошти. У полі зору турків, Керімлі потрапив, мовляв, ще два роки тому. "Сам резидент Керімлі і мережа його однодумців, залучених до пропаганду Гюлена і його підпільної терористичної секти (судячи по офіційному звинуваченню в Туреччині), все ще не допитані і перебувають на свободі", - обурюється портал Haqqin.az.
Дуже вже вся ця цькування нагадує те, що в кінці липня почалося в Туреччині. А що стосується Ходжа-ефенді, то Гюлен все більше зусиллями турків, а тепер і азербайджанців, перетворюється в ікону зла, новоявленого Усаму бін Ладена. Так, безумовно, після смерті терориста №1 у світі з'явилася більш серйозна загроза з боку прихильників радикального ісламу - "Ісламський держава". Але як би "жахливий і могутній" не був Абу Бакр аль-Багдаді, його угрупування лідера затьмарює. Образ ІГ сильніше в рази образу аль-Багдаді. Гюлен ж, якщо дивитися через призму турецької дійсності, - це як раз бін Ладен, уособлював "Аль-Каїду". Правда масштабом поки скромніше.
Але якщо вже Алієв підключається до піар-кампанії Ердогана, то літньому проповіднику, виходить, є ще куди рости. В першу чергу в іпостасі страшилки для жителів Туреччини та Азербайджану, а значить і підстав для того ж Алієва скопіювати модель чисток Ердогана.
Не всієї, природно, оскільки ще діє Партія єдиного народного фронту Азербайджану (ПНФЕА), відкололася в 2001 році від "Народного фронту" Керімлі. ПНФЕА більше схожа на російські ЛДПР або КПРФ, тобто є "зручним" опозицією. Її лідер Гудрат Гасангулієв відомий проросійською позицією. Якщо Керімлі не так давно жорстко розкритикував розроблені владою поправки до конституції, які суттєво урізують права і свободи громадян, і навіть суперечать основному закону, то Гасангулієв виступив на захист цих поправок, аргументуючи це зовнішньополітичною ситуацією. Зокрема, маючи на увазі топ-тему для Вірменії та Азербайджану - Нагірний Карабах.
У жовтні минулого року він теж піднімав тему повернення Карабаху, а натомість пропонував вступ країни до ЄЕС, ОДКБ і навіть готовий був піти на створення російської військової бази на території Азербайджану. Ймовірно вустами Гасангулиева були озвучені умови примирення Алієва і з Вірменією, і з Росією.
Зближення Анкари і Москви після восьмимісячної ворожнечі відродило (поки що на словах) не тільки "Турецький потік", але й ідею регіонального союзу. Анкара, використовуючи вплив на Баку, а Росія - на Єреван, мають всі шанси створити новий альянс.
10 серпня Чавушоглу заявив, що Путін і Алієв готові до створення тристороннього формату Туреччина-Росія-Азербайджан. Напередодні російський і азербайджанський президенти домовилися про нові поставки зброї - такого ж, яке отримує від Москви та Єревану. Швидше за все, була досягнута певна домовленість щодо Нагірного Карабаху. Так що залишається прогнути Вірменії - хоча в цьому питанні Кремль навряд чи буде поспішати.
А Гюлен в цій комбінації грає, можливо, першочергову роль, дозволяючи Ердогану і Алієву завершити процес створення такого союзу, затиснувши в лещата всіх існуючих чи потенційних внутрішніх противників.
