• USD 27
  • EUR 32.8
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Балканська пастка. Як Чорногорія партнерів по НАТО підвела

Член Альянсу, який поводиться як союзник не просто держав за межами НАТО, а ворожих йому держав, — це проблема, яку не можна залишати без уваги

Мило Джуканович і Єнс Столтенберг
Президент Чорногорії Мило Джуканович і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на спільній пресконференції в Брюсселі, 18 травня 2021 р.
Реклама на dsnews.ua

29-й член НАТО, Чорногорія, продовжує створювати Альянсу одну проблему за іншою. Коротко їх можна назвати відмовою від виконання зобов'язань. Чорногорія відмовилася від проведення навчань, від установки радіолокаційної станції, від збільшення місії в Косові... Причини формально ніяк не пов'язані з тим, що при владі в країні зараз просербські і проросійські сили. Але очевидно, що справа саме в цьому.

Збої в плані

Коли Захід підтримував зміну влади в Чорногорії, політики, аналітики та громадські активісти пояснювали це необхідністю прибрати від керма корупціонерів, які побудували майже автократичний режим — легко сказати, країна прожила майже 30 років без зміни влади! Навіть необхідність формування коаліції прогресивної, демократичної та антикорупційної опозиції не тільки з сербськими шовіністами, але й з безпосередньо орієнтованими на Кремль політичними проєктами не викликала настороженості в західних столицях. Існувала думка, що головне на даному етапі — демонтувати "режим Мило Джукановича", беззмінного чорногорського лідера, забезпечити прозорість державних фінансів, домовитися про "експертний уряд" і зажадати від нової влади дотримання взятих раніше зовнішньополітичних зобов'язань. Тоді Чорногорія точно не буде виходити з НАТО, не відкликатиме визнання Косова і не почне скасовувати санкції проти Росії, а все інше не так важливо.

Однак план, який, по суті, і був реалізований минулого року, почав давати збої.

Ні, формально нова чорногорська влада не приймала рішень, які прямо суперечили б досягнутим домовленостям. Країна залишається членом НАТО, визнає Косово незалежною державою і не змінює санкційної політики щодо РФ. Але за офіційним фасадом ховається активна діяльність, спрямована на демонтаж євроатлантичної політики держави і зміну зовнішньополітичного вектора країни з "брюссельського" на "московський".

"ДС" вже писала про те, як Чорногорія "випадково" видала Росії агентів американських спецслужб. Місцеві аналітики тоді стверджували: розкриття секретної інформації — це, з одного боку, добре продуманий план демонтажу всього сектору безпеки країни, з іншого — прояв нової, антинатовської та проросійської політики чорногорської влади.

Як би тоді не зреагували Вашингтон і Брюссель, очевидно, реакція Заходу не надто вразила Подгорицю.

Реклама на dsnews.ua

Скандальні рішення

Незабаром після скандалу з витоком секретної інформації новини про подальші не менш скандальні рішення посипалися одна за одною.

Спочатку уряд Чорногорії відмовився проводити на території країни військові навчання США, НАТО і партнерів Альянсу Defender Europe 21, які проходять зараз на Європейському континенті. На Західних Балканах маневри проходять в Албанії, Північній Македонії, Хорватії та навіть в Боснії і Герцеговині, яка не є членом НАТО. Але не в Чорногорії.

Тут навчання мали проходити з 17 травня по 2 червня в гірському масиві Синяєвина. Рішення про участь Чорногорії в Defender Europe 21 було прийняте попереднім урядом, який домовився про це з партнерами з НАТО.

Однак нинішнє керівництво міністерства оборони республіки незадовго до початку Defender Europe 21 повідомило, що заплановані маневри скасовані. З офіційних заяв стало зрозуміло, що причина в протестах проти "перетворення гірського масиву на військовий полігон", в яких активну участь брали учасники нинішньої правлячої коаліції і... Сербська православна церква, що проголосила гору Синяєвина святою. Зрозуміло, що ситуація, крім усього іншого, повинна була викликати питання щодо ненадійності Чорногорії як учасника Північноатлантичного Альянсу.

Але на цьому епізоді проблематизація відносин Чорногорії і НАТО не зупинилася.

Кілька днів тому стало відомо, що встановлення 3D-радара, який НАТО в 2019 р. передав (подарував) Чорногорії, відкладається до 2024 р., хоча за планом, прийнятим попередньою владою, передбачалося, що це відбудеться вже в нинішньому, 2021 р.

Начебто робочий, технічний момент... Але ні.

Справа в тому, що далекобійний радар HR 3000 3D планувалося встановити в гірському масиві Беласиця на півночі Чорногорії, неподалік від кордонів Сербії та Косова. У 2019 р. новина зі зрозумілих причин викликала ажіотаж як в Сербії, так і в просербських і проросійських колах в самій Чорногорії. "Подарунок" може бути знаком збільшення присутності ВВС НАТО. Це направлено проти Росії і Сербії!" — заявляв в інтерв'ю сербській пресі Страхінья Булаїч, представник правлячої нині в Чорногорії партії "Демократичний фронт".

Сьогоднішня Подгориця явно не хоче турбувати Белград і Москву "радаром НАТО".

Бажанням не нервувати "братів", очевидно, обумовлене і ще одне спірне рішення чорногорської влади. Днями Чорногорія відмовилася від розширення свого представництва в місії НАТО в Косово, хоча це було заплановано та погоджено з Альянсом. Зараз в місії KFOR тільки два представники, армійський офіцер і цивільний співробітник міноборони. До них повинен був приєднатися піхотний взвод, але не склалося.

Офіційною причиною відмови від виконання взятих на себе зобов'язань були названі пандемія коронавірусу (яка йде на спад і не заважає Чорногорії, наприклад, відкрити кордони для туристів) і бюджетні обмеження (які були застосовані дуже вибірково). Однак насправді очевидно: справа в позиції учасників правлячої в Чорногорії коаліції, які не визнають незалежність Косова.

"Кожного разу я буду голосувати проти відправки наших солдатів в Косово і Метохію, тому що це невід'ємна частина Республіки Сербія", — заявив представник проросійського і просербського "Демократичного фронту" Мілан Кнежевич, нинішній голова комітету з безпеки (!) Парламенту Чорногорії. У разі, якби міноборони не дослухалося до його позиції, Кнежевич погрожував поставити питання про довіру міністру і голові уряду.

Криза вдарить?

Намагаючись догодити учасникам правлячої коаліції, серед яких широко представлені віддані прихильники Сербії і Росії і відверті противники, якщо не вороги, Заходу і НАТО, нинішня чорногорська влада поступово "сповзає" на позиції, які ніяк не можна назвати солідарними з іншими членами Альянсу. Рішення Подгориці все більш схожі на рішення союзника Белграда або навіть Москви, але не Брюсселя і Вашингтона.

У НАТО поки утримуються від публічного засудження рішень чорногорської влади.

На пресконференції після зустрічі, яку Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг провів цього тижня з президентом Чорногорії Мило Джукановичем (який втратив контроль над більшістю в парламенті і над урядом, але залишається главою держави), обидва учасники були гранично оптимістичні і намагалися вдавати, що нічого страшного не відбувається і все дуже скоро налагодиться. Але якщо і далі події розвиватимутьсяся в нинішньому тренді, НАТО може очікувати серйозна криза. Член Альянсу, який поводиться як союзник не просто держав за межами НАТО, а ворожих йому держав, — це проблема, яку не можна залишати без уваги і рано чи пізно її доведеться вирішувати.

Ідея створення "проєвропейської" коаліції за участю проросійських і просербських сил, можливо, в кабінетах західних чиновників та аналітиків і виглядала як ефективне рішення для боротьби з корупцією і авторитаризмом. Але, як показують відносини Чорногорії і НАТО, насправді ця ідея виявилася тим, чим вона і була з самого початку — небезпечною авантюрою, що загрожує стабільності всіх Балкан.

    Реклама на dsnews.ua