• USD 27.9
  • EUR 33.2
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Лаяти своїх, бити чужих. Якою буде нова близькосхідна політика США

Іран — головний фактор продовження тісної співпраці в трикутнику США - Саудівська Аравія - Ізраїль

americanacademy.de
americanacademy.de
Реклама на dsnews.ua

Зима для міжнародних відносин в трикутнику США — Іран — союзники США на Близькому Сході закінчилася дещо раніше календарної. За короткий період часу в регіоні сталося кілька подій, які окреслюють контури нової близькосхідної політики Вашингтона.

У суботу, 27 лютого, офіс директора Нацрозвідка США опублікував чотирьохсторінкову доповідь про вбивство оглядача The Washington Post Джемаля Хашоггі в саудівському консульстві в Стамбулі бійцями саудівського спецпідрозділу.

Наявні в розпорядженні американської спецслужби докази в доповіді залишилися засекреченими.

Однак головні висновки такі: кронпринц і де-факто глава Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман володіє "абсолютним контролем над органами безпеки і розвідувальними службами королівства" і навряд чи він не знав про підготовлюване вбивство Хашоггі.

Нацрозвідка також повідомляє, що в операції із захоплення журналіста, критика королівської сім'ї, брали участь бійці особистої охорони кронпринца і один з його головних радників.

Доповідь — не єдиний хворобливий для Ер-Ріяда крок Сполучених Штатів.

В той же день, 27 лютого, американський Мінфін ввів санкції відносно ряду саудівців: колишнього заступника голови розвідки СА Ахмеда аль-Асира, який керував операцій по захопленню Хашоггі, і елітного спецпідрозділу "Загін тигрів" (RIF), деякі бійці якого в цій операції брали участь.

Але і це ще не все. Адже в кінці січня новий президент США Джо Байден призупинив угоди часів Дональда Трампа з продажу саудитам високоточних авіаційних боєприпасів на суму $478 млн, а ОАЕ — 18 новеньких F-35 і 8 бойових дронів MQ-9 Reaper на суму $23 млрд.

Угода припинена для проведення перевірки на предмет можливого застосування зброї в Йємені.

И 1 березня адміністрація Байдена має намір зробити заяву щодо результатів аудиту. Яким буде рішення Білого дому, поки важко передбачити: він може як розморозити угоди, так і заблокувати остаточно.

Дії адміністрації Байдена, в першу чергу рішення по кейсу Хашоггі, обумовлені в тому числі внутрішньополітичною доцільністю (демократи голосніше всіх критикували Трампа за те, що прикривав кронпринца), не можуть не турбувати саудитів.

Міністерство закордонних справ королівства, як повідомляє Saudi Press Agency, заявляє, що доповідь американської розвідки містить "помилкові інформацію і висновки", а звинувачення на адресу Мухаммеда бін Салмана називає "неприйнятними" і "сфальсифікованими".

В Ер-Ріяді дотримуються колишньої позиції: вбивство Хашоггі — жахливий злочин, що є результатом змови окремих "ізгоїв", за яке вони були вже покарані. Зокрема, трьох людей суд СА засудив в цілому до 24 років позбавлення волі, а п'ятьох засудили до смертної кари в 2019 р., правда, в 2020-му вироки скасували.

Паралельно Ер-Ріяд розгорнув активну інформаційну кампанію проти доповіді США, використовуючи ЗМІ та дружні країни і організації.

На сайті головного інформагентства королівства була опублікована маса однотипних повідомлень про підтримку позиції МЗС у справі Хашоггі з боку Оману, Ємену, ОАЕ, Пакистану, Кувейту, Бахрейну, Джибуті, а також з боку генсека Ліги арабських держав (ЛАГ) Ахмеда Абдула Гейта, Арабського парламенту (парламенту ЛАГ), генсека Організації ісламського співробітництва (ОІВ) Юсефа бін Ахмеда Аль-Отайміна, генсека Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (ССЗ) Найефа Фалаха Мубарака аль-Хаджрафа, Генерального секретаріату Ради міністрів внутрішніх справ арабських країн.

А через матеріали, що з'явилися в катарської Al-Jazeera, британсько-саудівської Asharq al-Awsat, саудівської Okaz, Ер-Ріяд розширює коментар свого МЗС, називаючи санкції і доповідь США наступом на суверенітет Саудівської Аравії: Вашингтон "не має права залякувати стратегічного регіонального союзника" і не повинен шкодити "своїм регіональним інтересам і інтересам своїх партнерів".

При цьому саудівці обережно лякають адміністрацію Байдена можливим розворотом королівства в напрямку Китаю та Росії, які можуть стати альтернативними постачальниками зброї для СА.

Який конфлікт? Ніякого конфлікту

Здавалося б, у нас на очах розгортається серйозний політичний конфлікт між давніми союзниками, який може докорінно змінити всю регіональну політику на Близькому Сході.

Так, змінити може. Але рішення Білого дому і реакція Ер-Ріяда — це не привід говорити про те, що союзники розійдуться, як в морі танкери з нафтою.

Вони такими (союзниками) залишаться і в доступному для огляду майбутньому, оскільки Іран вирішив, що це непоганий момент підвищити ставки.

У лютому Тегеран встиг атакувати двох ключових партнерів Сполучених Штатів на Близькому Сході — Ізраїль і Саудівську Аравію; та й самих американців теж.

Так, 25 лютого іранські сили в затоці Омана атакували ізраїльське цивільне судно Helios Ray.

За даними ізраїльських ЗМІ, експерти прийшли до висновку, що група іранських морських командос на швидкохідному човні підійшли до судна і прикріпили до борту або магнітну міну, або інший вибуховий пристрій, в результаті вибуху якого в корпусі вище ватерлінії утворилися чотири пробоїни діаметром близько півтора метра.

Ніхто з екіпажу не постраждав, залишилося цілим і машинне відділення. Судно вирушило в Дубай для ремонту.

Іранські ЗМІ, в свою чергу, повідомляють, що атака стала відповіддю на операції ізраїльтян в Сирії та Іраку. Про це, зокрема, 28 лютого написало видання Keihan. А афілійований з верховним аятолою Ірану Алі Хаменеї портал Ynet стверджує, що судно, нібито, виконувало "шпигунську місію" в затоці.

Тегеран ще в кінці 2020 р. почав вкидати тези про те, що Ізраїль готує провокації щодо як Ірану, так і США.

Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф, наприклад, заявляв, що Єрусалим, побоюючись ослаблення співпраці з Штатами після відходу Трампа, мовляв, хоче спровокувати війну між США і Іраном, атакувавши американські сили в Іраку.

Напади на сили і дипломатів США в Іраку дійсно пізніше відбулися. 16 лютого ракетному обстрілу піддалася використовувана американцями база в районі Ербілі в Іракському Курдистані. Загинув цивільний службовець, також постраждали американський солдат і ряд фахівців.

22 лютого був завданий ракетний удар по "зеленій зоні" Багдада, де знаходяться урядові відомства і дипломатичні місії, включаючи посольство США.

Природно, у Вашингтоні ніхто і не повірив в історії Тегерана про ізраїльські провокації.

26 лютого два американські винищувачі F-15 за розпорядженням Байдена завдали авіаудар по об'єктах проіранських проксі на території Сирії біля кордону з Іраком — у міста Абу-Кемаль.

У своєму листі до Конгресу президент США пояснив авіаудар необхідністю не допустити нових нападів проіранських формувань на сили США і міжнародної коаліції в Іраку.

На наступний день після операції американських ВПС в Сирії Іран зробив хід у відповідь. Ще одне угрупування, опікуване Тегераном, — хусити в Йємені випустили балістичну ракету і три начинених вибухівкою дрона в напрямку міста Ед-Дир'ія, де якраз проходив етап "Формули-Е" і де також знаходився кронпринц Мухаммед бін Салман.

Ракети і дрони були збиті в небі над столицею, Ер-Ріядом, американськими ЗРК Patriot. Що, до речі, служить прямим доказом затребуваності американських озброєнь в Саудівській Аравії і може підштовхнути Вашингтон прийняти вигідне для саудитів рішення по збройовим контрактами.

У Вашингтоні, до речі, вже засудили обстріл Ер-Ріяда йеменськими бойовиками, підтримуваними Іраном.

Ще більш красномовним жестом підтримки саудитів американцями є початі 28 лютого спільні навчання ВПС КСА і США Dragon.

Загалом, не все так однозначно і просто у відносинах між Вашингтоном і Ер-Ріядом.

Якби між союзниками трапилася серйозна сварка, то Мінфін США, орієнтуючись на висновки з доповіді Нацрозвідки про роль кронпринца, ввів би санкції і щодо Мухаммеда бін Салмана; а саудівці, в свою чергу, були б куди жорсткіше в своїх оцінках дій США.

Так, розбіжності між ними можуть бути. Але, з іншого боку, є Іран — один з головних порушників спокою в регіоні і загроза для США, Ізраїлю та Саудівської Аравії.

Ось, що буде об'єднуючим фактором для союзників, незважаючи на те, що на відміну від адміністрації Трампа команда Байдена не чинитиме "сліпу" і абсолютну підтримку Єрусалиму і Ер-Ріяду.

Така нова близькосхідна політика США. Вона буде більш пластичною і багатогранною: не закривати очі на "витівки" саудитів, але і не підігрувати Ірану, намагаючись знайти рішення по "ядерної угоді", а при необхідності жорстко захищати свої інтереси.

    Реклама на dsnews.ua