Bloomberg: "пекельні санкції" змусять Індію купувати вдвічі меншу кількість російської нафти

Про це повідомили Bloomberg знайомі із питанням джерела, передає "ДС".

Цього року частка російських барелів на індійському ринку досягала 40%, а в окремі місяці — у червні та липні — перевищувала 50% через блокаду Ормузької протоки, яка паралізувала нафтові постачання з Близького Сходу.

Через "закон Грема", що дозволяє Дональду Трампу вводити мита до 100% щодо найбільших покупців російської нафти, Індія може скоротити її частку в імпорті до 20-30% у найближчій перспективі, сказали джерела Bloomberg.

"Токсичні" барелі російського походження вже не такі вигідні індійським НПЗ, які закуповують на світовому ринку від 4 до 6 млн барелів щодня, покриваючи за рахунок імпорту 90% потреб у нафті. Якщо раніше нафта РФ продавалася в Індії зі значними знижками, що дозволяли економити кілька мільярдів доларів на рік, то тепер вона коштує дорожче за марку Brent. Минулого тижня ціна сорту Urals в індійських портах досягала $133 за барель, зазначає Bloomberg із посиланням на дані Argus.

Відповідно до "закону Грема", під 100-відсоткові мита можуть потрапити 5 найбільших країн покупців російської нафти за останні 12 місяців, а також п'ятірка держав, які найбільше допомагають Кремлю обходити санкції. Офіційно МЗС Індії заявило, що має намір захищати національні інтереси, і пригрозило США "наслідками" для двосторонніх відносин.

Але за гучних декларацій індійські НПЗ вже знижують закупівлі: у вересні це 1,9 млн барелів на добу проти 2,8 млн у липні. Наприкінці минулого року, коли під американські санкції потрапили "Роснефть" та "Лукойл", Індія знижувала імпорт нафти з Росії вдвічі — до 0,9 млн барелів на добу. Фактично при повному застосуванні санкцій єдиним покупцем барелів в РФ міг залишитися НПЗ Nayara Energy, що належить "Роснафті", нарікав тоді директор з енергетичного напрямку ІЕФ Олексій Громов.

Згідно з "законом Грема", президент США протягом 30 днів може як запровадити мита, так відмовитися їх вводити з міркувань національної безпеки, або спочатку запровадити, але згодом скасувати або призупинити їхню дію, знову ж таки, виходячи з інтересів нацбезпеки, нагадує Наталія Мільчакова, провідний аналітик Free.

Імовірність того, що Трамп скористається своїми повноваженнями є, вважає вона: закон надає йому юридичну можливість поновлення "війни мит" з Китаєм та Індією в обхід рішення американського суду про скасування запроваджених у 2025 році імпортних тарифів для всіх країн світу. "Отже документ теоретично може стати для Трампа важелем тиску на держави, які закуповують російську нафту, щоб домогтися для американських товарів (передусім сільськогосподарської продукції) найкращих умов доступу на їхні ринки", — зазначає Мільчакова.

Нагадаємо, 19 вересня президент США Дональд Трамп підписав законопроєкт про "пекельні санкції" проти РФ та Ірану. Закон передбачає нові санкції проти російської еліти, банків, енергетичних та оборонних структур, а також російського тіньового танкерного флоту.