• USD 27.8
  • EUR 33.4
  • GBP 38.7
Спецпроєкти

Марснаш. США знову лідирують в космічній гонці

У лютому відразу три держави успішно почали свої марсіанські місії — США, ОАЕ і Китай

співробітники NASA
Співробітники NASA, члени команди Perseverance спостерігають в системі управління польотом, як перші зображення прибувають через кілька секунд після того, як космічний корабель успішно приземлився на Марсі / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

18 лютого в 15:55 за східним часом (22:55 у Києві) Національне аерокосмічне агентство США повідомило про успішну посадку на Марс нового ровера — Perseverance ( "Наполегливість"), шлях якого до Червоної планети зайняв 203 дня.

До цієї, безсумнівно, історичної події міг "доторкнутися" будь-який бажаючий, оскільки в YouTube — каналі NASA велася трансляція посадки "найбільшого і найдосконалішого марсохода", як його величає агентство.

Трансляція NASA посадки Perseverance

Фахівці NASA заздалегідь підготували комп'ютерну анімацію, яка завдяки коментарям співробітниці агентства створювала відчуття, ніби це і не анімація зовсім, а реальні кадри "прімарсенія" Perseverance.

Весь процес посадки марсохода, до слова, повністю автоматичний, зайняв сім хвилин. З урахуванням того, що час затримки сигналу становить 11 хвилин, зрозуміло, чому в NASA назвали їх "сімома хвилинами жаху", адже якби щось пішло не так, інженери просто не змогли нічого зробити.

Градус напруги в командному центрі підвищувало і те, що місце посадки Perseverance має куди більш складний рельєф, ніж у інших марсоходів, що сідали на рівну поверхню. Головною фішкою цієї посадки стало те, що вона здійснювалася не туди, де це зручно, а туди, куди потрібно. І елементи штучного інтелекту дозволили посадковому модулю самому підібрати підходящу площадку в заданому районі. Це, зокрема, дозволило виключити ризик посадки на крутий схил або валун, що могло б призвести до перекидання платформи або ровера в процесі вивантаження.

Ще однією причиною для хвилювань була величезна важливість апарату для проведення місії "Марс-2020". Perseverance, побудований на базі побратима Curiosity, що їздять по Марсу 8,5 років, дійсно є більш просунутим апаратом.

Реклама на dsnews.ua

Вага цього марсохода — 1026 кг, розміром він майже з автомобіль.

На Perseverance встановлено найбільшу (в порівнянні з іншими апаратами, відправленими на Марс) кількість камер — 23.

За допомогою двох з них — Mastcam-Z — марсохід створить кольорові 3D пейзажі планети в районі кратера Езеро (названий так на честь села в Боснії і Герцеговині) шириною близько 45 км, розташованого на західному краю рівнини Ізіди на північ від екватору.

У цій місцевості марсохід буде завдяки SuperCam вивчати хімічний склад гірських порід і відкладень, а також записувати звуки Марса. До слова, вперше. NASA і раніше відправляло техніку з записуючими пристроями, наприклад, на той, що розбився, Mars Polar Lander або на станцію Phoenix, мікрофони якої так і не запрацювали через проблеми з електронікою.

Вчені вважають, що в районі кратера Езеро дуже і дуже давно була річкова дельта, а сам кратер був озером (власне, на це і вказує назва). Тобто є шанс знайти там органічні речовини і сліди мікроорганізмів, що потенційно існували на Марсі 3 млрд років тому.

І що ще більш захоплююче — отримані зразки будуть вивчені на місці марсоходом, а знову-таки вперше будуть доставлені на Землю в рамках місії Mars Sample Return.

Крім того, NASA "обкатає" на Червоній планеті технологію Mars Oxygen In-situ Resource Utilization Experiment (MOXIE) — спробує отримати кисень з розрідженій атмосфери Марса, що переважно складається з вуглекислого газу.

А на довершення — вперше на Марсі з'явиться літальний апарат. Мова про невеликий вертоліт Ingenuity, який кріпиться до "живота" марсохода.

Так що на Марсі тепер будуть діяти три американські апарати — два марсохода і дрон.

Марсоход Perseverance
Perseverance

Битва за Барсум

Успішною посадкою свого нового марсоходу Сполучені Штати підтвердили лідерство в освоєнні Червоної планети і космосу в цілому.

На черзі, до того ж, програма "Артеміда", до якої приєдналися вже дев'ять країн, включно з Україною: висадка астронавтів на супутник з 2024 року з тривалою місією, створення постійної бази і орбітальної місячної станції Deep Space Gateway, яка, буде, серед іншого, використовуватися в марсіанських місіях.

Тим часом російські астронавти на МКС змушені були об'їдати американців, тому що "Роскосмос" не може вчасно відправити їм їжі і води. Тільки днями, 15 лютого, з космодрому Байконур нарешті стартував вантажний корабель "Прогрес МС-16", пристикувався до станції 17 лютого.

І це ще не всі біди росіян на МКС: у них там за останні півроку півдюжини разів виходила з ладу система регенерації кисню "Електрон-ВМ", ламався туалет і нагрівач їжі, відбувається витік повітря через тріщини в обшивці. Та ще й космонавти бунтують проти низької зарплати і кумівства в Центрі підготовки космонавтів.

Загалом, Росія все більше віддаляється від статусу повноцінної космічної держави. З огляду на сакралізацію освоєння космосу Москвою (це така ж складова частина міфу про велич, як і перемога в "Великій Вітчизняній", адже не просто так політ Гагаріна відбувся на сім років раніше, ніж в СРСР з'явився туалетний папір), це дуже болючий удар по самолюбству Кремля. По його космічній історії. По "величі".

На цей ринок виходять нові, більш технологічні, амбітні і голодні гравці. Це і сила-силенна приватних компаній на кшталт SpaceX, які тісно співпрацюють з NASA, і інші держави.

І поки "Роскосмос" і Європейське космічне агентство змушені з технічних причин відкладати свою марсіанську місію — також висадку марсохода, Об'єднані Арабські Емірати 9 лютого успішно вивели на орбіту Червоної планети метеозонд "Аль-Амаль" ("Надія").

10 лютого на орбіту в рамках місії Tianwen-1 вийшла вже китайська станція з марсоходом на борту, посадка якого на поверхню планети запланована на травень.

Це відповідь Пекіна своєму суперникові — Індії, яка в 2014 р. вивела на орбіту Марса міжпланетну станцію "Мангальян".

Загалом, в космосі стає все тісніше. Його комерціалізація здійснюється шаленими темпами, не в останню чергу завдяки прийнятому в Сполучених Штатах ще в 1984 р. федеральному закону про комерційні космічні запуски, який поклав початок руху NewSpace, за космос без держмонополії.

Але без держав, звичайно, в безповітряному просторі не обійтися. Як і без нових, адаптованих під сучасні реалії правил і законів.

Ще рік тому в Давосі колишній міністр торгівлі США Уілбур Росс наголосив на необхідності розробити більш повний звід правил в освоєнні космосу, створити регулятори і підписати бажано багатосторонні угоди, оскільки "більше 80% з $415 млрд глобальної космічної економіки насправді доводиться на приватний сектор".

І тому вже актуальним є питання про право власності на мінерали на якомусь астероїді.

До слова, передбачаючи майбутні розгляди подібного роду, ОАЕ на початку лютого оголосили про створення Космічного суду. Першого на Землі.

За словами головного судді судів Міжнародного фінансового центру Дубая Закі Азмі, це глобальна ініціатива і з огляду на те, що масштаби космічної торгівлі стрімко ростуть, комерційні угоди потребують новаторської судової системи.

    Реклама на dsnews.ua