Сховати свідка. Навіщо Кремлю арешт партнера Тарути

Не почав Кремль відпрацьовувати модель превентивних арештів для запобігання вимушеної співпраці багато знаючих людей із західним правосуддям?
Фото: aysor.am

Басманний суд Москви, як вже писала "ДС", уклав під варту затриманого нещодавно генерального директора української корпорації "Індустріальний союз Донбасу" Олега Мкртчяна. За словами прес-секретаря суду Юнони Царевой, таким чином було задоволено клопотання Слідчого комітету Росії "про обрання щодо Мкртчяна запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на термін до 5 квітня 2018 року", так як він звинувачується в особливо великому шахрайстві.

У чому суть обвинувачення, поки не ясно, так як в Следкоме на даний момент не особливо схильні ділитися інформацією зі ЗМІ. Але деякі мас-медіа вже припустили, що українського підприємця звинувачують у розкраданні частини кредитних коштів, отриманих ІСД від російських банків протягом останнього десятка років. І найчастіше згадують про те, що в 2009 році на різні проекти ІСД і розвиток корпорації пішли російські кредити на мільярди доларів, частина з яких була нібито виведена через офшори компанії і вкрадена.

На користь цієї версії говорить і коментар голови ради директорів ІСД народного депутата України Сергія Тарути, який розповів, що його колегу звинувачують у розтраті наданих російськими держбанками коштів. На його думку, справа в кредити Зовнішекономбанку, які були надані на розвиток ІСД, так і на діяльність інших підприємств Олега Мкртчяна (в тому числі і на "прописані" в РФ). Конкретизувати свої припущення Тарута не став, заявивши, що з 2010 року в управлінні діяльністю корпорації не бере участь. Тоді, нагадаємо, 50% + дві акції ІСД за 8 млрд доларів викупили російські бізнесмени на чолі з засновником Євразхолдингу Олександром Катуніним, за участю вищезгаданого Зовнішекономбанку. Тим більше що в 2014-му суди РФ активи Тарути заарештували (він оскаржує ці рішення в міжнародних інстанціях).

У самій корпорації прояснити причину арешту одного з її керівників особливо не поспішають. Як вже писала "ДС", директор правового департаменту ІСД Сергій Ткаченко заявив: "Ми поки не готові робити заяву. Ми перевіряємо інформацію, завтра будемо більше розуміти суть історії. Так як це відбувається не відразу, прямого зв'язку на даний момент немає". Також він не зміг або не захотів прокоментувати мети візиту Олега Мкртчяна в Росію, обмежившись лише інформацією про те, що "він дуже багато часу проводив в Москві". І ще раз підкреслив, що про затримання керівника дізнався зі ЗМІ і не готовий давати коментар, так як "ми взагалі не розуміємо на даний момент". З чого можна припустити, що арешт Олега Мкртчяна став цілковитою несподіванкою і для ІСД, і, ймовірно, для самого заарештованого.

При такій ганьбі інформації закономірною стала поява різних версій про реальні причини посилення відносини кремлівської феміди (писати його з великої літери рука не піднімається) до українському бізнесменові. Російські ЗМІ, щоправда, схильні розвивати полуофициальную версію про шахрайство з кредитами Зеба, розповідаючи, наприклад, про те, що ту їх частину, яка повинна була піти на будівництво метзаводу в Краснодарському краї, Мкртчян перенаправив на свої українські активи. Або взагалі про те, що реальна ціна пакета в "50% + дві акції" ІСД у 2010 році становила не 8, а всього лише 4 млрд доларів, і "маржа" була виведена Мкртчяном через кіпрські і віргінські офшори.

Але більш незалежні видання, знаючи, що подібні схеми без кремлівської "даху" не реалізовуються, висловлюють припущення про інші причини раптового гніву Москви стосовно бізнесмена, який, нагадаємо, "дуже багато часу проводив у російській столиці, тобто за справи мало не десятирічної давності міг бути заарештований набагато раніше.

Одна з цих версій вказує на банальний перерозподіл активів. Пов'язане з тим, що башта, що стоїть за Мкртчяном, виявилася банально слабкіше башти, що стоїть за конкурентами, наприклад, представляє інтереси Сергія Курченко. Тобто просто гроші. "ДС" досить докладно писала про грудневому перепідпорядкування головних активів ІСД (в Алчевську) структурам Курченко.

Реалізовувати продукцію Алчевських підприємств, зрозуміло, клопітно, але реально. Наприклад, використовуючи її на внутрішньоросійському ринку, перерозподіляючи російський продукт на ті ніші, які займав ІСД. На жаль, на Заході достатньо бізнесменів, які не бажають бачити російської агресії в Україні і прагнуть продовжувати бізнес з Кремлем. Ну а те, що працювати доведеться з "гібридним" металургійним комплексом, на думку Кремля, відлякає далеко не всіх західних партнерів як ІСД, так і РФ: вони ж не особливо звертали увагу, скажімо, на те, що приклад "віджиму" акцій у Мкртчяна не настільки далекий - всього два роки тому він передав свої акції футбольного клубу "Кубань" виконавчої влади Краснодарського краю.

Друга версія стосується раніше описаного "ДС" сценарію - спроби перетворити ЛДНР у самоокупні квазідержави і заморозити конфлікт на десятиліття. Приклад Придністров'я зробив свою справу. От тільки всі пам'ятають анекдот про працівника радянської колясочної фабрики, який спробував винести комплект деталей для складання коляски під майбутньої дитини: у нього весь час виходив кулемет. Тому (ми сподіваємося) всі розуміють, що зв'язок з підприємствами, яким-небудь чином пов'язаними з Януковичем, Курченко або Кремлем, призведе тільки до неприємностей. А значить, краще триматися подалі від усього, що пов'язано як з Курченко, так і з нібито "представляє" інтереси підприємств Донбасу південноосетинським "Внешторгсервисом" - це все той же гібридний кулемет, який ви отримаєте замість цивільної продукції.

І "чистоті" ваших планів не допоможе навіть те, що ви нібито збиралися мати справу тільки з "законними" і до того ж "українськими" власниками типу Мкртчяна. Їх підконтрольність Москві - секрет Полішинеля. Можемо нагадати, що тільки в грудні 2017 року ІСД заявив про втрату контролю над алчевскими підприємствами, які потрапили під "зовнішню адміністрацію" терористичної ЛНР. Хоча підлеглі Теслярської говорили про запровадження такої "зовнішньої адміністрації" ще в березні минулого року (ще одне питання, на яке поки немає відповіді: арешти "Плітки" і Мкртчяна як-то дуже близькі за часом).

Ну і ще про що потрібно пам'ятати: Курченко тепер у відкриту робить те, що раніше робив завуальовано - посилює контроль Кремля над українською економікою. Тільки в 2010-2013-му він це робив під егідою Януковича-Азарова, тепер - під егідою російських танків, зосереджених в ЛДНР.

Є, правда, ще одна досить правдоподібна версія, що базується в тому числі на те, що Кремлю немає необхідності особливо обмежувати свободу Олега Артушевича, постійно приїжджає до Москви. Але тільки в теперішньому часі. Серед близьких друзів Мкртчяна називають російського бізнес-сенатора Сулеймана Керімова, який сидить під заставою у Франції за підозрою у заниженні ціни при операціях з нерухомістю в цілях ухилення від сплати податків. Як ми пам'ятаємо, Керімов нещодавно "відпросився" в Москву відвідати важко хворого родича, але волів французьку в'язницю російській "свободі" і повернувся в Ніццу під домашній арешт. Тому виникає питання: чи не почав Кремль відпрацьовувати модель превентивних арештів для запобігання повторення подібних ситуацій. І починають відповідні органи збирати всіх, хто може щось зайве розповісти. Своїх поки не особливо чіпають, а от залучених в кремлівські схеми іноземців, які можуть зірватися", пакують при першій можливості.