Ціни майже на всі товари зростуть до 4-річного максимуму, - Світовий банк

Світові ціни на сировинні товари 2026 року сягнуть найвищої позначки з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. Тоді раптова агресія теж підірвала енергетичні ринки планети. Новим тригером стала війна в Ірані: саме вона руйнує ланцюги постачання нафти, металів і добрив у всьому світі, йдеться у свіжій доповіді Світового банку "Commodity Markets Outlook", яку цитує Bloomberg, передає "ДС".

Зведений індекс товарних цін Світового банку зросте у 2026 році приблизно на 16%. Це перше річне зростання з 2022 року. Для порівняння: у 2023 — 2025 роках індекс знижувався або залишався стабільним. Тепер тренд розвернувся.

Ключова причина — закриття Ормузької протоки. Її фактичне перекриття після початку війни наприкінці лютого 2026 року спровокувало історичний шок на енергетичних і сировинних ринках.

Нафта. Базовий прогноз Світового банку — $86 за барель еталонної марки Brent у середньому за рік. Це різкий перегляд вгору: ще в січні банк закладав $60.

Енергоносії загалом. Ціновий індекс енергетики Світового банку зросте приблизно на 24%. Базовий сценарій передбачає, що "найгостріші" перебої в постачанні припиняться до травня.

Природний газ. Ціни різко зросли через конфлікт, оскільки ринок газу особливо чутливий до перебоїв у регіоні Перської затоки, найбільшому експортері скрапленого природного газу.

Добрива. Зростання ціни на 31% за рік. Добрива виробляються з природного газу і нафтопродуктів, тому їхня ціна безпосередньо залежить від вартості енергоносіїв.

"Війна б'є по глобальній економіці кумулятивними хвилями: спочатку — через зростання цін на енергоносії, потім — через зростання цін на продовольство і, нарешті, — через загальну інфляцію", — зазначає головний економіст Світового банку Індерміт Гілл, описуючи механіку кризи як послідовні удари.

Ця трихвильова схема добре знайома тим, хто пережив 2022 рік. Тоді після вторгнення Росії в Україну світ пройшов рівно через той самий цикл: спочатку подорожчало паливо, потім — хліб і олія, потім — все інше.

Подорожчання добрив на 31% — не абстрактна статистика. Це прямий удар по фермерах: зростають їхні витрати, а отже, знижується рентабельність і під загрозою опиняються майбутні врожаї.

Якщо ціна нафти утримається вище $100 за барель, наслідки вийдуть за межі економіки. Це може штовхнути ще до 45 мільйонів людей у гостру нестачу продовольства цього року.

Паралельно закриття Ормузької протоки відрізало ключові маршрути для країн, що імпортують продовольство: зростають витрати на фрахт та пальне, що автоматично робить дорожчим усе: від хліба до мила.

Світовий банк не залишив сумнівів у тому, хто виявиться найбільш вразливим:

"Найбідніші люди, які витрачають найбільшу частку своїх доходів на їжу і паливо, постраждають найсильніше", — заявив Гілл. І додав фразу, яка, ймовірно, залишиться в підручниках: "Усе це нагадує нам про сувору істину: війна — це розвиток у зворотному напрямку".

Для України ці тенденції мають пряме значення: зростання світових цін на енергоносії впливає на вартість пального та комунальних послуг усередині країни, а здорожчання добрив безпосередньо б'є по агросектору — одній з ключових галузей української економіки.