Ми з минулого. Скільки ще в ГРУ Мишкиных і Чепиг

Група Bellingcat та видання The Insider не змусили довго чекати і назвали ім'я компаньйона Анатолія Чепіги ("Руслана Боширова") - "Олександра Петрова". Ним виявився військовий лікар Олександр Мишкін. З'явився 8 жовтня матеріал - швидше затравка, і очікується більше деталей. Поки невідомо, чи буде обіцяна Bellingcat на 9 жовтня презентація результатів розслідування по "Петрову"-Мишкину в одному з комітетів британської Палати громад.

Петров-Мишкін

Олександр Євгенович Мишкін народився 7 червня 1979 року в селі Лойга Устьянского району Архангельської області. На відміну від Чепіги, дані його другий особистості збігаються з реальними, аж до імені, по батькові, дати народження, імен батьків і т. д. Відомо, що Мишкін навчався в одній з кращих академій військової медицини в РФ (назва, мабуть, прозвучить пізніше), де отримав спеціальність военврача військово-морських сил. Звання автори матеріалу поки не з'ясували, але припустили, враховуючи, що закінчують академію у званні старшого лейтенанта, то за ці роки "Петров" міг дослужитися до підполковника-полковника.

Загалом, його запримітили в ГРУ і переманили на службу, що допомогло Мишкину перебратися в 2010 році в Москву. До 2014-го року військовий лікар був зареєстрований за адресою, де знаходиться штаб-квартира ГРУ - Хорошевське шосе, 76Б. Восени 2014 року йому підшукали краще житло.

Як і у випадку з Чепігою, автори розслідування очевидно простежили пересування Мишкіна. Повідомляється, що з 2011 по 2018 рік він побачив світ, причому і ближнє зарубіжжя теж: Придністров'я і Україну, яку останній раз відвідував в грудні 2013 року. І, в принципі, це поки все. Однак, виходячи з уже відомих даних про Мишкине, так і в цілому про діяльність російських спецслужб можна зробити кілька висновків про стан і якості роботи цих структур.

Шпилі в лещата

По-перше, зазначимо, що викриття Мишкіна передував вал засудження з боку ряду країн, розкриття і навіть висунуті Мін'юстом США звинувачення щодо чотирьох російських хакерів, які побували ще в квітні в Нідерландах з метою викрадення даних ОЗХО про отруєння Скрипалів і химатаках в Сирії, а також мали намір зламати лабораторію в швейцарському Шпице. Про те, що якихось росіян турнули з Нідерландів, стало відомо ще раніше, але викласти карти на стіл в Європі і США вирішили злагоджено, якраз з позбавленням інкогніто "солберецких туристів".

На Смоленській площі спробували сяк-так пояснити присутність чотирьох росіян з обладнанням для злому в Гаазі, проте на ділі ж відмовки російської сторони стають все неправдоподібна. Як у ситуації, коли людина настільки поганий в акторській майстерності, чи ще якомусь справі, коли стає соромно вже не йому, а людині, спостерігає весь цей ганьба. "Навіщо поїхали? - А, дик це, завжди ездют. Ру...ру-тін-ва поїздка, ось. - А обладнання? - Чинют в посольстві-то". Ще й викликаний на килим в МЗС РФ, посол Нідерландів не побажала смиренно вислухати претензії, а распекла росіян в хвіст і в гриву. Неприємно. Дуже навіть неприємно. А тут ще Bellingcat і The Insider приспіли з реальним ім'ям "Петрова".

Подрібнював російський шпигун

Однак картати за провали російським спецслужбам потрібно насамперед себе. Адже фактично їх нинішні агенти більшою мірою нагадують дикунів, з улюлюканням увірвалися в місто. Так, їх озброїли безліччю небезпечних і ультрасучасних іграшок. Тільки от користуватися ними вони не навчилися і не освоїли елементарні правила заметанія слідів - так і носяться з размалеванными фізіономіями за солсберецким краях.

Природно, може виникнути питання: стільки років була тиша та гладь, а тут несподівано співробітники спецслужб РФ з ентузіазмом взялися проколюватися на рівному місці. Це можна пояснити, і нічого несподіваного в даній ситуації насправді немає. Просто двадцять років після завершення "холодної війни" європейські країни, ліниво почухиваясь, займалися своїми справами. Не будемо їх за це засуджувати. Бо засуджувати можна було, якщо б, ігноруючи дикунів в біло-синьо-червоному гримі, вони ігнорували б і економічні, політичні питання. Загалом, Європа не напружується, не напружується і Москва. Співробітники спецслужб каталися в ЄС як до себе додому, що, до речі, в підсумку цілком могло стати однією з цеглинок у фундамент існуючого сьогодні кремлівського лобі в Євросоюзі.

Проте в міру того як Кремль ставав дедалі агресивніше і развязнее, досягнувши апогею в Солсбері, прокидалися і спецслужби союзників. І в результаті з'ясувалося, що за минулі десятки років у Росії закінчилися нормальні розвідники. Старі кадри вже на пенсії, а молоді, перебуваючи в тепличних умовах, вважали себе, щонайменше, агентами з двома нулями. Закономірним результатом легковажності стали ефективні контрзаходи європейців і американців, всерйоз взялися за цих диверсантів і хакерів. І що цікаво - росіяни самі в цьому їм допомагають. "Допомога", як виявилося, стала сюрпризом для вищого керівництва, мабуть досі перебуває у владі ілюзії власної могутності.

Згідно з розслідування журналіста Сергія Канева, опублікованому "МБХ Медіа", у Міноборони РФ у зв'язку з шпигунськими скандалами в Нідерландах, США, Великобританії 6 жовтня відбулася таємна нарада (про який раптом стає відомо, причому будь-якому, а опозиціонеру - режим секретності, ага), проходила на підвищених тонах. "Серед інших невтішних оцінок звучали "дрімуча некомпетентність", "безмежне нехлюйство", "дебіли" і "ще б будьонівки наділи". Судячи з усього, скоро в Головному управлінні Генштабу РФ (раніше ГРУ) належить велика зачистка, та деяких генералів попросять на вихід", - пише Канів.

Чому герої шпигунських скандалів удостоїлися настільки невтішних епітетів? Джерело Канева в штаб-квартирі ГРУ розповів, що "розвідники і їх безпосередні командири не дотримувалися елементарних основ і нелегальної агентурної роботи за кордоном, спілкувалися між собою за телефонним номерам, зареєстрованим в московському регіоні, а самі розмови із зазначенням подробиць велися майже відкритим текстом". Не дивно, що нідерландські контррозвідники вийшли як на той квартет горе-хакерів, так і на другого секретаря посольства РФ Костянтина Бахтіна, який, між іншим, ще й близький друг Чепіги. Тісний російський шпигунський світ.

Фактично ж мешканці цього світу знаходяться в тому ж положенні, в якому перебувала і Червона армія в 1941 році - досвідчених офіцерів розгубили і перемололи, залишилося гарматне м'ясо та маршали-м'ясники. Ось і тиснуть масою - авось пронесе та вигорить.

А взагалі, ця низка провалів відкриває прекрасний вид на деградацію Росії в цілому. З часів розквіту імперії у неї ще залишилися небезпечні іграшки, і багато - але знають, коли і як ними користуватися, і чи варто це робити взагалі, залишається все менше. Сюжет "мавпа з гранатою" все більше визначає її долю.