Ще не кінець. Як Росія спробує прошмигнути у вікно ПАРЄ

Наприкінці травня відбудеться засідання Постійної комісії ПАРЄ, яка має право змінювати регламент Асамблеї
Фото: EPA

Парламентська асамблея Ради Європи 10 квітня прийняла резолюцію №2217, за допомогою якої проросійське лобі, як повідомлялося, в першу чергу в особі представників Німеччини і йдуть в кільватері делегатів з Фінляндії та Нідерландів, намагався забезпечити передумови для створення більш складного механізму запровадження санкцій щодо делегацій. А саме: змінити регламент з допомогою положень, які обмежують повноваження та незалежність ПАРЄ в контексті запровадження санкцій. Це тягар пропонувалося розділити між Комітетом міністрів Ради Європи і Генеральним секретарем РЄ. Пост генсека, як відомо, займає Турбйорн Ягланд - відомий прихильник повернення російської делегації. В цілому ж, зміна правил і процедури в перспективі обіцяло повернення росіян в ПАРЄ. Відповідний заклик в документі і так утримується, але, як відомо, делегація РФ не має наміру відновлювати роботу в Асамблеї без скасування санкцій.

За документ, заснований на доповіді делегати з Нідерландів Тіні Коксу, проголосували 105 з 151 делегатів, присутніх на сесії ПАРЄ, 30 - виступили проти і ще 16 утрималися. Проте українська делегація в ПАРЄ у співпраці з колегами з Великобританії, Польщі та країн Балтії змогла домогтися того, щоб ця ініціатива отримала статус додаткової до вже визначених у статуті процедур. Право ПАРЄ накладати санкції залишилося незмінним. Таким чином, Росія повернутися в Асамблею, за словами члена української делегації, нардепа Борислава Берези, в червні не зможе. Сама ж резолюція, як він висловився, є нікчемним" документом, який не забезпечить повернення росіян, однак створить додаткові процедурні проблеми і невизначеність.

У резолюції, зокрема в пункті 9, йдеться про протистояння викликам, сприяння безпеки в Європі, зміцнення довіри до СЕ, і про те, як важливо зберегти єдність органу заради громадян Європи. У підпунктах містяться заклик до Росії: сформувати делегацію і почати платити внески (борг РФ перед РЄ досяг 32 млн євро). В іншому випадку Росію чекає виключення з Ради Європи, що спричинить за собою негативні наслідки для громадян РФ. Тут мається на увазі втрата доступу до механізмів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Правда, не можна сказати, що Москва буде так вже сильно переживати з-за цього, враховуючи, що російські суди можуть не визнавати рішення ЄСПЛ.

Але. У документі все ж є підводні камені. По-перше, відзначається, що вихід Росії з СЕ загрожує "геополітичними наслідками", тобто "боляче" буде не тільки росіянам, але й Європі. По-друге, вказується на необхідність вести діалог з "зацікавленою країною" і безпосередньо детально прописана процедура того, як цей діалог повинен вестися.

По-третє, навіть в такому вигляді резолюція дає Росії можливість отримати певні політичні дивіденди - вичавити максимум з документа в межах своєї інформаційної кампанії. Ніж у Москві зайнялися ще вчора. Так, у Росії у відповідь на ухвалення резолюції зажадали зняти санкції, а що міститься в документі заклик повернутися і платити внески, зокрема, віце-спікер Держдуми Петро Толстой, назвав "ультиматумом". Але в той же час і він, і заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа підкреслюють, що Росія готова до діалогу. Паралельно ж в інформпростір знову вводиться наступний посил: ПАРЄ насправді хоче знайти вихід з кризи, але тому активно чинить опір "істеричне меншість на чолі з Україною і Великобританією".

По-четверте, важливо відзначити, що ПАРЄ не підтримала поправку №17, внесену делегатами з Великобританії, Литви, Австрії та Сербії. В ній пропонувалося в кінці першого пункту резолюції додати таке речення: "Спільні цінності та принципи Ради Європи в деяких з 47 держав-членів знаходяться під загрозою, що робить більш ніж коли-небудь необхідним забезпечення того, щоб Рада Європи міг захистити себе і ввести ефективні санкції проти таких порушників". Ця поправка, як бачимо, натякала на посилення санкцій відносно РФ. За неї проголосували 44 делегати, включаючи українців, проти - 97, утрималися - 5.

В цілому ж, як зазначив нардеп Георгій Логвінський, прийняття сумнозвісної резолюції може потенційно створити можливість для можливості" скасування антиросійських санкцій та повернення росіян в ПАРЄ. При цьому, природно, Москві не доведеться виконувати свої зобов'язання перед РЄ. І РФ продовжить використовувати, за словами Берези, "деякі закладені в резолюцію механізми". Хоча це буде дуже важко, додав український депутат. Тому Росія спробує домогтися успіху через Комітет міністрів - орган Ради Європи, до складу якого входять глави МЗС країн-членів або їх заступники, приймає рекомендації, готує тексти конвенцій і угод, контролює виконання рішень ЄСПЛ. Комітет збирається раз на рік - у травні або листопаді. І наступна сесія відбудеться 17 травня, але не в Страсбурзі, як зазвичай, а в Хельсінкі.

"Зараз наші вороги, - зазначає в коментарі "Прямим" Береза, - дійсно перейдуть до іншого етапу - вони хочуть отримати підтримку від Комітету міністрів Ради Європи. А там цікаво. Там завдяки нашим дипломатам і колегам немає консенсусу для того, щоб прийняти таке рішення". Однак навіть якщо Росія піде ні з чим з засідання Комітету міністрів, то це не значить, що вона припинить спроби повернутися в ПАРЄ.

І певні ризики зберігаються. Адже після Комітету міністрів, а саме: 24 травня в Парижі засідатиме Постійна комісія (Standing committee). Це орган, який працює в перерві між сесіями ПАРЄ і як би тимчасово заміняє Асамблею, збираючись двічі на рік. В сесіях Постійної комісії беруть участь члени Бюро і керівник національних делегацій. Постком має право, наприклад, змінювати регламент, беручи за дорученням ПАРЄ резолюції та рекомендації.

В Росії пам'ятають про цю можливість проштовхнути потрібні рішення. Глава комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький 10 квітня заявив, що вищезгаданий доповідь Коксу може розглядатися як перший крок до можливого розгляду на Посткоме. "Якщо це відбудеться, відкриються двері до нашого повноцінного, повнокровного поверненню в Парламентську асамблею Ради Європи, хоча тут буде ще одна регламентна заковика - як правило, повноваження державних делегацій в Страсбурзі затверджуються один раз на рік у січні, але, думаю, що, здійснивши такі титанічні зусилля по поверненню російської делегації, Парламентська асамблея з цієї технічної заковикою впорається", - додав Слуцький.

Звідси можна зробити наступний висновок: Україна вчора виграла у проросійського лобі і, власне, Росії важкий бій, але війна ще не виграна, оскільки РФ буде намагатися повернутися, як би зневажливо про Раду Європи не відгукувалися в Москві. Та інструменти, включаючи легальні, для реалізації мети у Росії ще є.