Крити нічим. Чому російська Держдума злякалася США
У четвер президент США Дональд Трамп доручив держсекретареві Майку Помпео підготувати новий пакет обмежувальних заходів відносно Росії у відповідь на порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності 1987 р. Ця звістка виглядає особливо пікантно на тлі проголошеного днем раніше заяви В'ячеслава Володіна. Спікер російської Держдуми визнав, що законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність за виконання іноземних санкцій та сприяння їм на території РФ, в нинішньому вигляді прийнятий не буде (і велика ймовірність, що його перед другим читанням перепишуть до стану повної марності).
Безкарний Греф
Визнання Володіна, втім, не поширюється на паралельні ініціативи. Проте воно стало лише черговим свідченням того, що російські законодавці змушені якось відповідати на численні американські (і не тільки) санкції, заплуталися у власних проектах каральних заходів. Основних причин - три.
Перша: думці Росії - каста, помітно поступається за статусом верхнім боярам Путіна, "дяків" його адміністрації і "наказним" з міністерств, а також опричникам з ФСБ і інших служб. Так що вони банально бояться помилитися в умовах, коли в Кремлі відбуваються певні переміщення, раптом не потрафишь чиїмось офшорним або внутрішнім, шкурних інтересів?
Друга - перспектива заборони на імпорт американських ліків буквально здибила "ліберальний сегмент": один з популярних радіоведучих, Сергій Пархоменко, в ефірі своєї передачі на "Ехо Москви" перерахував депутатів-лікарів яким належить приректи своїх пацієнтів на вірну смерть прогином під маніакальні образи Путіна та його ОЗУ. Ця ініціатива, як видається, отримала розповсюдження і в Кремлі, на тлі всіх інших настроїв, вирішили її розмити в більш туманному і досить виборчому законопроекті.
Третя причина - додатковий законопроект проти порушників режиму суверенної протистояння західним санкцій - здатний вдарити по цим стовпів режиму, зазвичай прячущимся за інтелігентні окуляри. Примітний фрагмент, який у свій час "пропав" з потоку російських ЗМІ загального користування: "В серпні 2015 р. на запитання ведучого WDR, голови Media Training Devision DW - Akademie Удо Пренцеля, чому російського Ощадбанку немає в російському Крим, Герман Греф відповів: "Тому й немає, що Крим - це територія України з точки зору міжнародного фінансового сектору, і ми дотримуємося цієї позиції.
Якщо говорити спрощено, то для Ощадбанку Крим - це не Росія", - сказав Герман Греф. Ведучий: "Як же тоді розуміти Вашу позицію по Криму в прив'язці до входження Ощадбанку в Південну Осетію і Абхазію, адже з точки зору Заходу ці території є грузинськими?" Герман Греф: "Там трохи інша ситуація. Мені не хотілося б це коментувати" Ведучий: "І все ж... Ощадбанк має в планах відкрити свої представництва на півострові в майбутньому?" Герман Греф: "На сьогоднішній день таких планів у нас немає". Ведучий: "З вашої точки зору, вірніше, з точки зору Росії таке рішення Ощадбанку можна віднести до введення санкцій проти жителів Криму за їх вибір на користь Російської Федерації. Погодьтеся, досить дивно виглядає: російський банк бере участь в санкції проти російських громадян. Ви не знаходите?" Герман Греф: "На цю тему можна довго дискутувати, мені не хотілося б займати Ваш і свій час".
Зрозуміло, проголошення такої єресі дозволено лише обраним - і те, що сам Греф не перебуває під санкціями, робить його для Путіна подвійно цінних транснаціональним гаманцем. Між тим, зіткнувшись з цими ризиками, багатоголова партія влади вирішила здати назад.
Замахнутися на себе
Вже 11 травня перший заступник голови Держдуми, перший заступник голови ЦК КПРФ Іван Мельников нібито за підсумками дискусії, що пройшла в рамках Ради по законотворчості, зробив раптова заява. Ясно, чому його довірили комуністу - щоб на його тлі "єдинороси" здавалися брилою, яка протистоїть атлантичного антихристу пущі іранських колег-аятол. Виявляється, тепер Дума у відповідь на американські санкції все-таки не буде забороняти імпорт ліків з США, країн ЄС, інших країн Європи та інших держав, які ввели проти російських компаній і громадян обмеження (цікаво, як у "громадяни" затесалися офшорні мільярдери, запустили свої щупальця у виборчу систему США).
"А з тексту документа вирішено взагалі виключити згадування конкретних галузей, товарів і послуг, щодо яких можуть бути введені санкції, а будуть перераховані тільки заходи впливу, які можуть застосовуватися", - сказав Мельников.
При цьому в первинному варіанті законопроекту, навпаки, методично перераховувалися галузі та товари, які можуть потрапити під горезвісні антисанкции (зрозуміло, що вводяться для плебсу). Мова йшла про обмеження імпорту сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, алкоголю, тютюну і ліків (за винятком тих, чиї аналоги не виробляються в Росії - при бажанні можна проводити будь-які "аналоги", та ось тільки працювати як слід, вони не стануть). Також передбачалася заборона державних і муніципальних закупівель технологічного обладнання та програмного забезпечення. Причому в законопроекті йшлося про заборону експорту продукції та обладнання з рідкоземельних металів (без яких взагалі важко побудувати будь-яке сучасне обладнання).
Також оригінальний проект повідомляв про припинення співпраці Росії і російських юридичних осіб з Сполученими Штатами та організаціями, в капіталі яких прямо або побічно... беруть участь організації, що знаходяться під юрисдикцією США", в сфері атомної промисловості, авіабудування, ракетно-рухової промисловості, а також в консалтингових, аудиторських та юридичних послуг (норма, зрозуміло - плагіат з американського закону CAATSA і більш ранніх санкционных документів). Катастрофічність таких пропозицій для живе експортом сировини і будівництвом АЕС по світу РФ видно неозброєним оком. Особливо було прописано, що на території Росії вичерпуються виключні права на товарні знаки щодо товарів, правовласниками яких є громадяни США. Це, звичайно, найбільш дивний момент - дозвіл піратства. Треба зазначити, що саме на таку поведінку (головним чином, стосовно Китаю, але, до речі кажучи, і України) саме чинна адміністрація США дивиться дуже косо.
При цьому передбачалося, що санкції вводяться не з прийняттям закону, а спеціальним рішенням президента. І новий варіант законопроекту, судячи по всьому, дасть главі держави ще більше повноважень. Тепер Путін повинен буде визначати не тільки коли і проти кого вводити або припиняти санкції, але і їх зміст.
У документі йдеться, що тепер президент має право призупинити міжнародне співробітництво Росії і російських компаній з "недружніми державами і організаціями, які знаходяться в їх юрисдикції". Також законопроект передбачає "заборону або обмеження ввезення в Росію продукції або сировини з <...> недружніх іноземних держав". Мабуть, думці вирішили перевершити ізоляціонізмом навіть Іран і Північною Кореєю. Та ось тільки кишка виявилася тонка.
Ще однією відповіддю має стати заборона або обмеження на вивіз з країни продукції "громадянами або організаціями з недружніх країн". Крім цього, "недружніх країн" і що знаходяться в їх юрисдикції компаніям російські депутати запропонували заборонити або обмежити можливість надання послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб. Цікаво, чи це стосується офшорних фірм, непрямо належать друзям самого президента Путіна? Або "єдинороси" так надихнулися відставкою віце-прем'єра Ігоря Шувалова, який не так давно, в минулому році, навмисно провалив деофшоризація.
Не дурніші китайців
А сталося це наступним чином.
Ласкавший вуха червоно-коричневих фанатів ідей Сергія Глазьєва проект постанови уряду про затвердження критеріїв визначення системоутворюючих організацій російської економіки і їх "дочок", які в обов'язковому порядку повинні перебувати в юрисдикції РФ (він був розроблений Мінекономіки та Мінфіном), отримав у непублічному доповіді Шувалова Путіну (основні моменти якого були негайно злиті агентству Інтерфакс) негативний висновок про оцінку регулюючого впливу.
Відмова від ідеї спікер аргументував тим, що примусовий переклад широкого кола системоутворюючих організацій в юрисдикцію РФ створить значні ризики для економіки країни в цілому за рахунок ослаблення конкурентних позицій на світових ринках та невиконання контрактів у зовнішньоекономічній сфері. У зв'язку з цим затвердження єдиних критеріїв "системності" організацій визнано недоцільним, говорилося в скандальному документі.
Між тим серед найбільших російських компаній, які знаходяться у власності резидентів і управляються безпосередньо з Росії (без оболонок і посередників, зареєстрованих на Кіпрі або Віргінських островах), - близько 48%.
Навіть для країн, що розвиваються, це дуже низький показник. І навіть без урахування того, що ці компанії є в більшості своїй або державними (тобто на частку держави в капіталі припадає понад 50%), або з державною участю у капіталі.
Це, як правило, компанії, що працюють з надрами, в сфері енергетики, а також виробництва, пов'язаного з ОПК. 52% найбільших російських компаній або безпосередньо контролюються закордонним власником, або через компанії-оболонки (власник знаходиться в Росії, як і компанія, однак у структурі власності його представляє офшор).
Путін не міг не встревожиться - перевозити мільярди доларів на віолончелях стало б важчим, тому і відмовився від ідеї пострілу в ногу.
Причому, як кажуть аналітики, офшори воліють без винятку всі російські компанії, пов'язані з високотехнологічним виробництвом, IT, практично всі промислові групи, що мають видобувні або обробні активи за межами Росії. Майже завжди управління бізнесом відбувається через офшори за умови участі у капіталі іноземного інвестора, прикладом такого може служити АвтоВАЗ, контрольований "Альянсом" і Ростехом через офшор.
Як бачимо, заборони і санкції зашкодять тільки звичайним виборцям Путіна, обвязывающим своїх псів "георгіївськими стрічками", але ніяк не господарям Росії. Тому і подальші параграфи законопроекту нічого, крім сміху, викликати не можуть. Наприклад, громадянам і організаціям підтримали американські санкції країн у Держдумі хочуть заборонити (або обмежити їх можливість) брати участь у приватизації російського державного або муніципального майна. Як ніби щось ще залишилося - і це в умовах, коли навіть Китай засумнівався, чи варто взагалі продовжувати процес операції по скупці акцій "Роснефти", незважаючи на зростання цін на чорне золото. Мабуть, у Пекіні щось знають...
Думці, судячи з усього, вирішили, що вони не дурніші китайців і відставленого Шувалова, тому редактурою закону просто-напросто відмовилися від відповідальності за конкретні рішення, в тому числі і непопулярні, такі як заборона на імпорт ліків.
Спустити на гальмах
Тим не менш, сподіваючись, мабуть, на надприбутки від продажу нафти в цьому році парламентарії рекомендували уряду при підготовці бюджету на 2019-2021 рр. "розглянути питання про надання підтримки з федерального бюджету галузях економіки, окремим вітчизняним підприємствам і моногородам у зв'язку з введенням санкцій іноземних держав".
І далі цирк продовжився - на щастя, в ендшпіль.
Одразу після засідання Ради по законотворчості у п'ятницю пройшло засідання комітету Держдуми з економічної політики, промисловості та підприємництва, у веденні якого знаходиться законопроект про антисанкциях. Голова комітету Сергій Жигарев розповів на ньому, що рішення піти від конкретизації галузей промислових підприємств та напрямків "жодним чином не обмежує, а навпаки, розширює можливості підтримки наших громадян". За його словами, поправки в законопроект розширять "сферу заходів, при яких уряд і президент з урахуванням динамічності змін політичної, міжнародної та економічної обстановки самі визначають напрями, які відповідають контрсанкциям".
Іншими словами, м'яч перекинуто в Кремль. Але вже ясно, що тексти будь-якого антисанкционного законопроекту та супутніх ініціатив будуть залиті милом демагогії до повної невпізнанності - наприклад, тому, що перші сигнали про те, що РФ не зможе виконувати свої зобов'язання по експорту в США алюмінію, титану та нікелю, миттєво обрушать піраміду внутрішніх і зовнішніх боргів російських корпорацій, яку все ще вдається лакувати. А тоді і повне вилучення Пенсійного фонду не допоможе - адже його доведеться міняти рублі на долари, а це викличе черговий обвал багатостраждального дерев'яного.
Втім, післявиборчі пропозиції щодо коригування бюджету знову включають збільшення фінансування основних пропагандистських ЗМІ - тому середній росіянин навряд чи зможе дізнатися про чергових "перемоги" своєї з'їхала з рейок еліти, а також їх поточних і можливі наслідки.
