ФСБ і Трамп. Чому в "ослаблення" санкцій немає "зради"

Два тижні, як президент США Дональд Трамп послабила санкції проти Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії - саме в такій формі широко розійшлася новина про рішення навіть не самого Трампа, яке по своїй суті ніяким ослабленням не є.

Причому в Штатах, наприклад, коли з'явилася така новина, урядові речники, експерти-фінансисти і сенатори спростували вищезгадану формулювання. На пострадянському просторі, знову-таки з огляду на російські ЗМІ, включаючи так звані "опозиційні", розрослася чергова "зрада", підживлена бекграундом з передвиборних обіцянок Трампа поліпшити відносини з Москвою.

Отже, мова йде про документ Міністерства фінансів США під назвою General License NO. 1 ("Генеральна ліцензія №1"), опублікована на сайті відомства. Якщо витратити кілька хвилин часу і прочитати документ, то стає ясно, що мова йде не про послаблення тиску на Росію, а про коригування прийнятих з подачі Барака Обами санкцій в покарання за кибервмешательство в президентські вибори. І коректування ця враховує в першу чергу інтереси американського IT-сектора.

Обама заборонив комерційним фірмам укладати угоди з ФСБ. Бізнесмен Трамп, чий зв'язок з хакерським скандалом під час виборів досі чітко не зрозуміла, природно, вирішив змінити ситуацію, щоб Кремнієва долина не втратила російський ринок.

У цій самій мінфінівської генліцензії маються на увазі угоди з запитом, одержанням, використанням, оплатою або застосуванням ліцензій, дозволів, сертифікатів або повідомлень, випущених або зареєстрованих Федеральною службою безпеки, для імпорту, розповсюдження чи використання продуктів інформаційних технологій в Російській Федерації". Стеля таких угод - $5 тис. на рік, тобто ушлим чиновникам-корупціонерам в Москві можна не сподіватися, що вдасться подоїти американців. А сам експорт такої продукції, техніки та технологій потребує схвалення Департаменту торгівлі США.

При цьому, підкреслимо, документ не дає дозволу на експорт або реекспорт товарів і технологій самої ФСБ, або пов'язаних з нею компаній. Та й Крим може не сподіватися, що отримає з Штатів такого роду продукцію.

Звичайно, це приплив американських технологій вигідний Росії, яка користується американським софтом, телефонами, ПК, ноутбуками і т. п. І на думку фахівця з санкцій консалтингової фірми Financial Integrity Network Еріка Лорбера, це не є трамповским ослабленням санкцій. Насправді тут читається просте бажання не віддати ринок Китаю.

Спростували це твердження в США і на офіційному рівні. Так, речник Білого дому Шон Спайсер заявив наступне: "Ми не пом'якшуємо санкції. Звичайний порядок справ для Мінфіну: коли санкції введені, повернутися і уточнити деякі виключення для різних галузей промисловості або товарів і сфер діяльності". Як повідомляє The Hill, заперечує це і сам Трамп. В кімнаті Рузвельта Білого Дому президент коротко підкреслив: "Я нічого не послаблював".

Навіть сенатор з Арізони Джон Маккейн, м'яко кажучи, не входить у число симпатиків 45-го, сказав журналістам, що "генеральна резолюція №1 - це технічне рішення".

Хоча, безумовно, Кремлю б дуже хотілося реального ослаблення, враховуючи з якою пожвавленням обговорювалося перший "ознайомчий" телефонна розмова Трампа з Путіним. Як інакше, адже президент США хотів дружити? Поговорив з лідером РФ — і нічого, санкції не скасував одним махом, а лише знову пообіцяв поліпшити відносини. Тому документ американського мінфіну для створення ілюзії припав дуже до речі.

У той же час зовнішня політика Білого дому має все менше спільного з передвиборними тезами республіканця. Взяти, наприклад, перший виступ нового постпреда США Ніккі Хейлі в Радбезі ООН під час обговорення ескалації в Авдіївці. Вона прямо заявила, що ніякої відміни санкцій не може бути, поки росіяни не припинять свій свавілля на Донбасі. Навіть більше, Хейлі зазначила, що криза за підтримки Москви продовжує посилюватися: зросла інтенсивність бойових дій, гинуть мирні жителі, руйнується інфраструктура населених пунктів.

Ізраїль. Грудневе голосування в Радбезі ООН за резолюцію проти створення Ізраїлем поселень на палестинських територіях викликало міжнародний скандал. Єрусалим посварився з усіма в пух і прах, скоротив фінансування ООН і т. д. Чимало дісталося і самому Обамі за те, що США не голосували проти. Цим, нагадаємо, скористався Трамп. Перед Новим роком він видав кілька втішних твітів: "Будь сильним, Ізраїль. Чекай 20 січня". 20 січня настав і минув.

Але тепер Вашингтон просить Єрусалим чекати зустрічі Трампа з прем'єром Нетаньяху 15 лютого, а поки не старатися з поселеннями. Спайсер на брифінгу, максимально згладжуючи кути, сказав, що адміністрація не вважає існування даних поселень перешкодою на шляху до миру, але ось нові, мовляв, не можуть бути корисні в досягненні цієї мети.

Для Бібі це як лопата снігу навіть не на голову, а за комір, оскільки Ізраїль відразу після запевнення Трампа в дружбі з ентузіазмом схвалив будівництво ще близько 5 тис. будинків на Західному березі річки Йордан. А заяви Спайсер передувала розмова наступника Обами з давнім другом Штатів - королем Йорданії Абдаллою II. Почекати з підтримкою Ізраїлю Трампа попросив він, чи це була вже давно узгоджена лінія поведінки, невідомо.

Аналогічно і з Іраном. Скільки Трамп загрожував під час кампанії, так і вже після оголошення доленосного результату виборів, що Ірану слід готуватися до відновлення міжнародної ізоляції та інших наслідків тиску США. Він обіцяв економічні санкції і розрив ядерної угоди. Однак зараз адміністрація готує перше, але про скасування угоди Обами навіть не заїкається.

Факт: Трамп докорінно змінив позиції попередньої адміністрації. Він маневрує, поступово забуває про радикальність і прагне дотримуватися зовнішньополітичного вектора з інтеграцією своїх поправок. І швидше за все, в найближчому майбутньому тій же Москві буде все складніше бачити в його діях те, чого насправді немає. А це в свою чергу викличе невдоволення росіян як новим Білим домом, так і в якійсь мірі власними владою. На жаль, в куди меншою, ніж варто було б.