Мочити Аббаса. Чи зможе Трамп загасити палестинський пожежа?
Держдепартамент США, не давши жодних пояснень, виключив частково визнана держава Палестина зі списку країн та територій, опублікованого на сторінці Управління Близького Сходу. Палестинська адміністрація (ПА), уважно відстежує такі зміни, негайно вибухнула гучними, але, на жаль, банальними заявами.
"Це ознака безпрецедентною безпорадності американської зовнішньої політики. Він свідчить, що США не просто схвалюють ізраїльську окупацію, але повністю підтримують плани ізраїльських ультраправих", — заявив Набіль Абу Рудейна, прес-секретар голови ПА Махмуда Аббаса.
Але безпорадність американської зовнішньої політики з дій адміністраторів сайту Держдепу не проглядається. Вони просто мовчки викинули Палестину зі свого списку, а потім вже піднявся безпорадний крик, і підняли його саме палестинці. Що ж до підтримки Ізраїлю, притому тієї його частини політиків, які виступають за жорстке ставлення до ПА, то, так, з боку адміністрації Трампа така підтримка наявності. І це не новина.
При цьому позиція Трампа істотно жорсткіші позиції "Лікуда" і його лідера Біньяміна Нетаньяху, що знаходяться сьогодні на правому фланзі ізраїльської політики. Це теж зрозуміло: Нетаньяху, у якого на носі вибори, повинен розширювати електоральну базу, переманюючи до себе тих, хто вагається прихильників Лібермана, і, як наслідок, уникати крайнощів. А Трамп, у якого теж на носі вибори, але в інші терміни та в іншій обстановці, повинен, навпаки, демонструвати рішучість і крутизну, особливо в тих випадках, коли це не загрожує прямим втягування США у можливий військовий конфлікт. Близькосхідні розгляду і особливо палестино-ізраїльське протистояння — відмінний полігон для таких демонстрацій. Ризику ніякого, зате цілий ряд верств електорату Трампа будуть дуже задоволені.
Однак винятком Палестини зі списку Держдепу справа зовсім не вичерпується. В запасі у Трампа є не тільки батіг, а й пряник: в понеділок, виступаючи на саміті G7, він заявив, що Вашингтон має намір запропонувати план з врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту, який буде опублікований в повному обсязі до 17 вересня, тобто до виборів в Ізраїлі. Раніше Білий дім вже представив економічну частину цього плану, який отримав неофіційну назву "угода століття". Для досягнення примирення в Палестину і в сусідні з нею країни передбачається інвестувати $50 млрд. У столиці Бахрейну Манамі 25-27 червня пройшла міжнародна конференція "Світ заради процвітання", присвячена цій угоді. Участь у ній взяли Єгипет, Йорданія, Марокко, ОАЕ, Кувейт і Саудівська Аравія, а ось Ірак і Ліван очікувано відмовилися. У МЗС РФ настільки ж очікувано заявили про "черговий американської спробі змістити пріоритети регіональної порядку денного і нав'язати альтернативне бачення палестино-ізраїльського врегулювання". Ізраїльську офіційну делегацію на конференцію вирішили не запрошувати, щоб не загострювати зайвий раз і без того непросту обстановку. Все обмежилося неофіційними присутністю групи бізнесменів, втім, з повного і публічного схвалення Нетаньяху. Таким чином, з ізраїльською стороною план можна вважати погодженим — швидше за все, він і розроблявся за її активної участі.
Політична частина плану поки не озвучена в повному обсязі, але вже відомо, що вона передбачає створення палестинської напівавтономного держави під назвою Нова Палестина (НП) з районів А і Західного берега річки Йордан, столиця якого буде перебувати в межах розширених кордонів муніципального Єрусалиму. НП буде демілітаризована, її зовнішні кордони будуть перебувати під контролем Ізраїлю, а з Сектором Газа (СГ) її пов'яже транспортний коридор. Ізраїль збереже велику частину зони З і всю долину річки Йордан. За рахунок території, орендованій у Єгипту, СГ буде розширено на півночі Синайського півострова. План передбачає роззброєння ХАМАС і перехід його під контроль новопалестинской адміністрації. Зрозуміло тепер, чому в Москві так голосно завили.
З економічної точки зору все виглядає заманливо: більше половини з $50 млрд планується вкласти в палестинські території протягом 10 років, а решту розділити між Єгиптом, Ліваном і Йорданією. Частина проектів запланована на Синайському півострові в Єгипті, де, як пише Voice of America, вони "можуть принести користь палестинців, які проживають в сусідній Газі, багатолюдному і обедневшем прибережному анклаві". Втім, розщедрюватися самостійно США не планують. "Адміністрація Трампа сподівається, що багаті держави та країни Перської затоки в Азії та Європі, поряд з приватними інвесторами, візьмуть на себе більшу частину інвестицій", — заявив презентував проект Джаред Кушнер, зять і радник Трампа.
В цілому план може влаштувати майже всіх, крім... дуже багатьох. В першу чергу він не влаштує керівництво ПА, яке в разі його реалізації просто йде у відбій, оскільки існувати в іншій формі, крім як у формі партії війни, воно вже не в змозі. The Jerusalem Post повідомила, що напередодні конференції наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман провів серію конфіденційних зустрічей з Махмудом Аббасом, в ході яких обіцяв інвестувати в ПА $10 млрд протягом 10 років, якщо "угода століття" буде прийнята. Але Аббас відхилив пропозицію, заявивши, що воно "означало б кінець його політичної кар'єри". Очевидно, що різко проти буде і Москва, а також всі її численні близькосхідні прикормыши.
Іншими словами, без дуже жорсткого тиску на верхівку ПА, аж до її силовий заміни, продавити план Трампа навряд чи вдасться. Але наскільки далеко може піти Трамп у своєму тиску на ПА?
Очевидно, що це в першу чергу залежить від результатів виборів в Ізраїлі. Чим переконливіше буде перемога Нетаньяху, тим жорсткіше можуть бути і дії Трампа. Зрозуміліше стає і його бажання втягнути Росію в G8 — по суті, це було пропозицією обміну. Не цілком, звичайно, рівноцінного для Москви, але Трамп, ймовірно, розраховував створити ситуацію "беріть що даю, а то і цього не буде".
Однак з G8 справа явно забуксувало. Трампу залишається розраховувати тільки на переконливу перемогу Нетаньяху і наступне різке тиск на ПА, заявкою на яке вже стали більш жорсткі, ніж зазвичай, відповіді Ізраїлю на обстріл його території та вилучення ПА зі списку Держдепу.
Які шанси на успіх плану Трампа? До 17 вересня що-небудь сказати важко. Якщо Нетаньяху переможе дуже переконливо, то, будь я букмекером, мабуть, взяв би ставки на користь "угоди століття" з розрахунку 1:10. Для безнадійного у своїй застарілої нерозв'язності палестино-ізраїльського конфлікту 1:10 — дуже оптимістичний прогноз.
У разі провалу плану відповіддю на тиск Трампа може стати різке загострення протистояння. Але ситуація настільки закостеніла, що вийти з неї можна, тільки граючи на повний злам старих розкладів, тобто йдучи ва-банк, з великими ризиками.
Що стосується важливості такого прецеденту, якщо він буде створений, то в останні десятиліття світ вступив в епоху безсило-м'яких заходів, які зробили більшість конфліктів затяжними і практично нерозв'язними. Енергійний підхід, в дусі фінальної частини дозволу югославського кризи, став би до деякої міри, кроком назад, але водночас і кроком у напрямі, де дипломатія аж ніяк не дорівнює порожній говорильні. Здатний Трамп вчинити такий крок — сказати важко. Досі йому не вистачало рішучості перейти до жорстких дій, хоча, з іншого боку, і ситуації, в яких він вважав за краще відступити, як у випадку з Кімом, були пов'язані з великими ризиками в зв'язку з наявністю в розкладі ядерної зброї. Звичайно, цей фактор спрацює і тепер, але навряд чи хтось стане вписуватися за Палестину, погрожуючи ядерним ударом, тим більше що ЯО є і в Ізраїлю. Так що і з урахуванням фактора ЯО ставки на успіх колишні — 1:10.