Іран охопили масові протести: сутички тривають тиждень, є жертви
В Ірані спалахнула найпотужніші з 2022 року масові протести на тлі економічної кризи, інфляції, обвалу ріала, соціального невдоволення та силового тиску з боку режиму
У столиці Ірану, Тегерані, а також у низці інших міст тривають протести, повідомляють місцеві та міжнародні ЗМІ. Акції розпочалися 28 грудня зі страйків власників магазинів, обурених стрімким падінням курсу іранського ріала та зростанням цін.
З часом демонстрації вийшли за межі суто економічних вимог — протестувальники почали скандувати політичні гасла, зокрема "Смерть диктатору".
Масові виступи розпочалися минулими вихідними після того, як торговці "Великого базару" в Тегерані масово закрили свої магазини. Цей крок має особливе значення — базар традиційно є не лише економічним центром, а й важливим політичним символом.
Заклики до закриття ринків швидко підтримали підприємці в інших містах — зокрема у Ширазі, Керманшаху, Кешмі та низці провінцій. Протести поширилися на університети та центральні райони міст, стаючи дедалі більш політизованими.
Сили безпеки у відповідь застосовують сльозогінний газ, масові затримання та демонстративну присутність поліції.
За офіційними даними, з початку протестів загинули щонайменше 12-14 осіб, серед них — співробітники сил безпеки. Напівофіційне агентство Fars називає акції в Тегерані "обмеженими" та зазначає, що в них зазвичай беруть участь групи по 50-200 людей.
Водночас ситуація різко загострилася на заході Ірану. У місті Малекшахі під час зіткнень загинув силовик, а, за даними Fars, двох нападників було вбито під час спроби штурму поліцейської дільниці.
Влада заявляє про організовані напади та зростання насильства саме в цьому регіоні.
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї вперше публічно прокоментував події, визнавши економічні труднощі, але водночас жорстко попередив.
"З протестувальниками можна говорити, але бунтівників потрібно зупиняти", — заявив він.
На тлі заворушень влада обмежила доступ до інтернету — за даними Cloudflare, інтернет-трафік у країні впав приблизно на 35%, що ускладнює координацію протестів та поширення відео в соцмережах.
Протести в Ірані регулярно спалахують у періоди економічних криз і нерідко переростають у політичні.
Подібні масштабні хвилі невдоволення країна переживала у 2009, 2019 та 2022 роках, коли влада також застосовувала відключення інтернету та силові методи придушення.
Поточні акції розпочалися з торговельних страйків у Тегерані, але швидко поширилися на інші великі міста — зокрема Ісфахан і Шираз.
Аналітики зазначають, що поєднання економічного тиску та політичних гасел робить нинішні протести потенційно небезпечнішими для режиму, ніж попередні локальні виступи.