З Москви гонець. Хто і навіщо пустив Рогозіна в США
Поїздка нинішнього голови "Роскосмосу", а в недавньому минулому — віце-прем'єра РФ протягом майже шести з половиною років, Дмитра Рогозіна в США не могла не привернути уваги широкого. Адже з березня 2014 р. він перебуває під санкціями, причому на відміну від ряду інших російських діячів — в обох списках, американському і європейському. Тобто треба розуміти, що чотири з половиною роки Дмитро Олегович в країни Заходу не виїжджав.
Фельд'єгер Путіна
Воно, звичайно, існують різні методи обходу санкцій. В першу чергу європейських — так, європейці (чи то з Німеччини, чи то в Італію) пускали Йосипа Кобзона, ніж явно продовжили йому життя. У рамках слідства щодо втручання Росії в американські вибори в США пропонували приїхати тісно пов'язаної з верхами РФ адвоката Наталії Весельницкой, також зустрічатися із західними контрагентами росіяни можуть на території Ізраїлю або Туреччини, а начальник Генерального штабу ЗС РФ Герасимов зустрічається з військовими керівниками країн НАТО і США в Баку.
В даному випадку, за офіційною версією, санкції щодо Рогозіна були тимчасово припинені на прохання директора НАСА Джима Брайденстайна. Схоже, НАСА бажає приватного розмови з Дмитром Рогозіним, щоб усвідомити глибину ситуації, проблеми з запусками пілотованих кораблів. У першу чергу тому, що небезпеки піддається життя американських громадян і космічна програма США як така. Сьогодні новий запуск пілотованого корабля до МКС планують на грудень, але ніякої впевненості в цьому немає — покинути станцію космонавти можуть на спеціальному модулі, але повернутися тепер представляється скрутним. Якщо ще влітку на тему відсутності надійних працюючих пілотованих кораблів швидше гострили, то тепер проблема може встати в повний зріст.
США багато років покладалися на російську програму пілотованих польотів до МКС і на російські ракетні двигуни. Але якщо друга проблема, схоже, вирішена (останні РД-180, які використовуються для розгону першого ступеня, надійдуть у США у 2020 р., а далі НАСА почне працювати з місцевим постачальником), то перша тепер загострилася. Власні проекти пілотованих кораблів у США все-таки досить далекі від фази робочих операцій — як приватні, так тим більше державні, — хіба що ми чогось не знаємо. Китайці літають на свою маленьку станцію, і їх корабель — як кажуть, модифікований "Союз" — не факт, що здатний виконувати завдання трафіку між Землею і МКС. Та й не піде нинішня адміністрація у Вашингтоні на уклін до Пекіну. Тому спілкування Брайденстайна з Рогозіним віч-на-віч представляється виправданим.
Між тим, треба зазначити, — директор НАСА все-таки не є самостійним політичним гравцем. Джим Брайденстайн за фахом економіст, але в першу чергу морський льотчик, в минулому завідував музеєм авіації та космонавтики в Талсі, штат Оклахома, якою штат п'ять років (2013-2018) і представляв у нижній палаті Конгресу США.
Незважаючи на відносну молодість, Брайденстайн з обойми республіканців начебто Майка Помпео, таких здорованів з Середнього Заходу, так або інакше пов'язаних з оборонною промисловістю. Прямими керівниками Брайденстайна є глава апарату Білого дому Джон Келлі і віце-президент Майкл Пенс.
Тобто рішення Рогозіну узгоджувалося з ними. Так що навряд чи глава багатостраждального "Роскосмосу" буде зустрічатися в США тільки зі своїм як би колегою (все-таки "Роскосмос" стоїть в російській системі нижче НАСА, так і Рогозін більше не віце-прем'єр). І з цього приводу — а саме іншим цілям і мотивам цієї поїздки і її обставин — є ряд міркувань.
Тонкощі розпилу
По-перше, згадаємо, що Рогозін — в минулому політик, який так чи інакше конвертував незалежність своєї партії "Батьківщина", від якої став в кінці 2003 р. віце-спікером Думи, посада представника РФ при НАТО (2008-2011). Причому з точки зору нинішніх російських реалій — політик з неоднозначною репутацією, адже колись він загравав з українськими "помаранчевими", а потім багато років був дуже активний в соціальних мережах, аж до стався на початку цього року скандалу з якимось своїм племінником, який намагався проводити тепловізори за державний рахунок. До цієї історії ми ще коротко повернемося, вона важлива.
Тому тут є два аспекти: з одного боку, "крамола" десь там всередині Рогозіна ховається, не міг він зовсім відмовитись від мрій про незалежне політичне плавання, а з іншого — у нього є потенціал для ролі таємного кур'єра між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом. Адже в системі російської влади він змушений займати нішу клоуна. Але не таку, як Дмитро Медведєв або Віталій Мутко, оскільки їх імунітет ґрунтується на споконвічній приналежності до пітерській команді Путіна. Рогозін з іншого середовища. Приблизно як колишній конкурент Дональда Трампа, а тепер чи не його кращий друг, сенатор Ренд Пол, який побував нещодавно в Москві з секретним листом. Так і Рогозіна цілком могли б використовувати в подібній поштового ролі в умовах "м'якої ізоляції" — з тим же Джоном Болтоном в подібному ключі не поспілкуєшся: Болтон — особистість цілісна і принципова до такої міри, що це в свій час лякало навіть Кондолізу Райс.
По-друге, якщо мова йде не тільки про банальний виклик на килим, а про функції кур'єра лише гіпотетично, то можна згадати про тому середовищі, з якої вийшов Дмитро Олегович. Лютневий скандал з приводу виробництва тепловізорів не дарма зачепив його до ступеня істеричних звинувачень і самостійного випилювання з соціальних мереж.
Розслідувачі "Нової газети" писали, що в 2013-му під завдання виробництва повністю свого тепловізора створили компанію, і в її раді директорів тут же виявився "племінник Рогозіна". Підприємство "Фотоелектронні прилади" в підмосковному Щелково з'явилося у вересні 2013 р. і отримала сотні мільйонів рублів з бюджету. Мета — налагодити виробництво власних матриць і позбутися від імпортної залежності.
Половина коштів у "Фотоэлектронных приладах" належала державному НДІ "Циклон": інститут вніс в статутний капітал право користування своїм майном на загальну суму $11 млн. А інші 50% в компанії, що працює над важливою для Росії військової технологією, отримала фірма, зареєстрована на Кіпрі, — Rayfast Investments. Її бенефіціари ховалися в більш закритих юрисдикціях: в Панамі та на Британських Віргінських островах.
Ця половина часткою "Фотоэлектронных приладів" міняла власників в офшорах за дивним схемами, щоб врешті-решт опинитися у сина генерала ФСБ Сергія Бесіди, потрапив під міжнародні санкції за організацію військових злочинів на сході України (у дні повалення Віктора Януковича він перебував у Києві). Частка в стратегічному підприємстві — "Фотоэлектронных приладах" — виявилася подарованої компанії з Панами Baron Commercial. Судячи з розслідувань The Intercept і "Нової газети", за цією компанією могли стояти інтереси Олексія Бесіди-молодшого. Сама ця історія довга і гілляста, залучає вона й сина Рогозіна Олексія (нині віце-президент Об'єднаної авиакорпорации з транспортної авіації, у квітні цього року затверджений генеральним директором Авіаційного комплексу ім. Ільюшина). У підсумку тепловізорів не вийшло, але як мінімум $20 млн за весь період "приробили ноги".
Бонд. Дмитро Бонд
Однак політичне підгрунтя скандалу навколо Рогозіна зовсім не в цих сумах, а у засвіченні сімейства Бесіди та зв'язків з сімейством Рогозиных. Насамперед сам Дмитро Олегович — син генерал-лейтенанта, заступника начальника служби озброєння Міністерства оборони СРСР, одного з організаторів радянської оборонної промисловості (до речі, нерідко справляє враження неадекватного економіст Михайло Хазін — онук творця системи ППО Москви Григорія Хазіна). В юності Дмитро Рогозін мріяв працювати у зовнішній розвідці і в деякому розумінні досяг успіху. Справа в тому, що вона з 1983 р. глава "Роскосмосу" одружений на Тетяні Геннадіївни Серебрякової, дочки полковника Геннадія Миколайовича Серебрякова, працівника Першого головного управління КДБ СРСР (зовнішня розвідка), який служив на американському напрямку, особистості у своєму роді легендарною.
Незважаючи на стажування на Кубі, офіційно Рогозіна, жаждавшего, за його власними словами, "отримати завдання", під зовнішню розвідку СРСР не взяли, оскільки Андропов в той час розгорнув боротьбу з кумівством і заборонив брати в ПГУ родичів діючих офіцерів. Але, можливо, в пострадянській РФ вимоги стали більш гнучкими? Що стосується Сергія Орестовича Бесіди, то він з 2009 р. є керівником 5-ї Служби (Служба оперативної інформації та міжнародних зв'язків) ФСБ Росії, представляв ФСБ Росії при G7, тепер при G20. Розшукується, між іншим, Україною і під гнітом санкцій в Європі відвідує хіба що Сербію. Такий ось, як бачимо, клан високопоставлених розвідників. А скандал з тепловізорами все це, скажімо так, раптово присвітив.
Цей клан розвідників, яким, підкреслимо, довелося в останні роки нелегко, традиційно гаразд, у післясталінському СРСР, в єльцинській та путінської Росії, незважаючи на ті чи інші перепади політичної риторики, був міцно пов'язаний з Заходом. І в нинішньому усугубляющемся розрив з Заходом ця угруповання, сьогодні перебуває на других-третіх ролях, абсолютно не зацікавлена.
Так що цілком можливо, що Дмитро Рогозін і сам звернувся до американців через свого профільного напарника з проханням прийняти його, тим більше що Джим Брайденстайн сказав щось дивне про цю поїздку — про якихось особистих мотивах голови "Роскосмосу". От навряд чи — якщо, звичайно, Рогозін їде не за завданням Путіна — варто було б про таке згадувати, якщо американці не бажають Дмитру Олеговичу долі творця інформаційної імперії Кремля Михайла Лесіна, забитого у Вашингтоні невідомими смерть якраз напередодні зустрічі з агентами ФБР.
Правда, в тому випадку, якби глава "Роскосмосу" запланував втечу, то спочатку вивіз би з Росії сім'ю (скажімо, екс-міністр економіки РФ Олексій Улюкаєв робив в цьому відношенні якісь дії). Але про це нічого невідомо. Публічно Рогозін також заявляв про те, що не має ні рахунків, ні власності на Заході, але повірити в це досить складно, враховуючи всі сюжетні лінії за участю колишнього віце-прем'єра.
За зворотним квитком
Бритва Оккама, звичайно, сильно обмежує майданчик для будівництва версій навколо цієї раптової поїздки Рогозіна в США. Швидше за все, мова йде про пояснювальній записці, про гарантії і про гроші. Тільки за останній сезон" в "Роскомосе" розікрали $8,3 млн через держконтракти НВО автоматики ім. Семихатова, а за роки віце-прем'єрства Рогозіна і його кураторства галуззю було втрачено 19 супутників.
Падіння пілотованого корабля "Союз", яке було сором'язливо названо офіційними особами "балістичним спуском", може поставити жирну крапку в історії російської космічної галузі. Як відомо, до кращих часів відкладений запуск навіть морально застарілого супутника "Метеор-2", ненадійного без комплектуючих, що перебувають під санкціями (до речі, з цієї ж причини РФ не може побудувати і свій тепловізор).
У той же час користуватися космодромом "Східний" просто небезпечно, адже він розвалюється, стоячи на порожнечах (проклятий будівельниками, з якими не розрахувалися?). Але в осяжний період пілотовані кораблі у РФ не падали. На цей раз обійшлося без жертв. РФ просто-напросто вичерпала радянський космічний зачепив, а сама будувати нове органічно нездатна. Приміром, ту ж ракети "Ангара", сожравшую гігантські кошти, на відміну від Falcon Heavy, так більше ніхто і не бачив — як сказав Путін, "вона полетіла". Схоже, що слідом за відслужили своє стареньким "Союзом" нині і вся Росія увійшла у фазу балістичного спуску.
Можливо, сам Дмитро Рогозін зовсім не бажає сідати в цю капсулу без зворотного квитка. Але з ким він там в Америці зустрічався, які розмови вів, поки що відомо тільки йому, його співрозмовникам і сидячим на прослушці "товаришам майорам", причому не тільки із США і Росії. В цій все більш цікавій грі за фрагментації російської еліти, економіки і системи зовнішньополітичного впливу Москви бере участь все більше гравців, і якщо би РФ не привертала до себе уваги інфантильно-агресивних поведінкою, можливо, і обійшлося б. Однак контраст між перманентними провалами, частина з яких, ймовірно, все-таки не зовсім випадкова, і задерикуватими заявами надто вже великий. Тому коло зацікавлених у зміні влади в Кремлі постійно розширюється. І старовинний клан Першого головного управління, який колись очолював Євген Примаков, — не найгірший варіант.
Єдино, що виникають сумніви в його здатності вступити в боротьбу за владу. Втім, не можна виключати, що той же Рогозін тільки прикидається клоуном, а не бути казнокрадом в сучасній Росії не можна. Чи будуть у цієї поїздки наслідки в площині комбінацій у кремлівських коридорах, потрібно ще побачити.
Помітно, що кісточки доміно, з яких складається путінський режим, який вже падають один на одного — від Північного Кавказу і ракет до губернаторів і європейських фінансових пралень. Тому ймовірність палацового перевороту знову наростає — це врешті-решт хоча б якийсь вихід порівняно з очікуванням ядерного апокаліпсису або появи у кремлівських коридорах людини з помповою рушницею. Але для того щоб максимально пом'якшити ризики такого маневру, треба їздити в Америку.
З особистих причин.