Венесуельський прорив. Як Гуайдо загнав Мадуро в пастку

Дасть чи не дасть Ніколас Мадуро наказ заарештувати Хуана Гуаидо, він вже в програші
Фото: EPA/UPG

У т.в.о. президента Венесуели Хуана Гуаидо, визнаного 50 країнами світу, кінець зими і початок весни було досить насиченим. Незважаючи на те, що статус спікера Національної асамблеї як глави держави не формалізовано, під час його турне по дружнім країнам Латинської Америки брали і вшановували Гуаидо як президента.

В період з 26 лютого по 3 березня лідер опозиції відвідав Колумбію (22 лютого), Бразилію (28 лютого), Парагваю та Аргентини (1 березня), Еквадор (2 березня). Найдовшим був візит Гуаидо в Колумбію, що й зрозуміло, враховуючи особливий, скажімо так, статус взаємин між Венесуелою і Колумбією, гаряче нелюбимої Ніколасом Мадуро і його прихильниками. У Каракасі демонізують колумбійський уряд не в меншій мірі, ніж американські, заявляючи, в тому числі про підготовку Штатами військового вторгнення до Венесуели з цієї країни. Справедливості заради, треба сказати, що у Вашингтоні не спростовують ці чутки, а, навпаки, нагнітають панічні настрої в оточенні Мадуро. Згадати хоча б блокнот Болтона, нібито ненароком показаний їм журналістам. Загалом, Колумбія - це явно форпост, штаб, де збираються іноземні союзники Гуаидо. І в Боготі 26 лютого візаві Мадуро зустрівся з віце-президентом США Майком Пенсія. А днем раніше у столиці Колумбії відбувся саміт "Групи Ліми" - 11 американських держав, що підтримують мирний перехід влади у Венесуелі. Згідно підсумковій декларації, опублікованій Мзс Колумбії, "Група" вирішила відправити в Міжнародний кримінальний суд (МКС) звернення з проханням вивчити відмова Мадуро прийняти міжнародну гуманітарну допомогу. Втім, звернення може виявитися неефективним, адже на гуманітарку з Москви Мадуро охоче погодився. У наступника Уго спостерігається яскраво виражена алергія лише на продукцію із США та інших ворогів венесуельського народу.

У цьому списку виразно значаться і Бразилія і Парагвай, і Аргентина та Еквадор. Важливо, що "Група Ліми", як нагадав під час візиту Гуаидо президент Бразилії Жаир Болсонару, під час зустрічі виключила військове втручання, воліючи цілком мирний позбавлення Мадуро влади. Причому, судячи з усього, учасники "змови" ставлять на те, що Ніколас Мадуро зробить все сам. І швидше за все, мають рацію, бо як Гуаидо своєю заявою в Twitter 3 березня про повернення додому поставив Мадуро в дуже незручне становище, бо той 26 лютого заявив, що "американська маріонетка" порушив заборону Верховного суду і залишив країну, а значить, йому доведеться постати перед правосуддям". Тобто Мадуро авансом розписався під наказом про арешт лідера опозиції.

Гуаидо лише залишилося після турне анонсувати своє повернення і скликати масові акції протесту на 4-5 березня. У США та Євросоюзі, в свою чергу, максимально акцентували увагу на цю подію. Так, 2 березня Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могерини попередила Мадуро, що в Брюсселі дуже погано поставляться до арешту спікера Нацассамблеи. Схоже, але більш жорстке за тональністю, застереження озвучив 3 березня радник Білого дому з нацбезпеки Джон Болтон: "Будь-які загрози або дії щодо його безпечного повернення будуть зустрінуті сильним і чутливим відповіддю США і міжнародного співтовариства". Також в ефірі CNN Болтон оголосив про старт формування широкої коаліції країн, чиїм завданням буде пенсія Мадуро. Мирним шляхом, звичайно ж.

Фактично турне Гуаидо з Латинської Америки - це приготування для останнього ривка, яким опозиція і зарубіжні союзники повинні з часом знести режим Мадуро. І природно, на старті фінального етапу Гуаидо повинен очолити демонстрантів, які одночасно виступають прикриттям для його повернення. Маршрут лідера опозиції ховається. Відомо, що Гуаидо з прибережного Салінаса на військовому літаку Еквадору попрямував в найбільше місто країни - Гуаякіль. Deutsche Welle передбачає, що з Гуаякіля він міг відправитися в Боготи або Панаму, щоб звичайним рейсом повернутися в Каракас. З іншого боку, в аеропорту, очевидно, не можна й кроку ступити, щоб не наткнутися на силовика з кам'яним обличчям. Тому було б безпечніше потрапити на батьківщину сушею - перетинати спільний кордон з Колумбією або Бразилією, оскільки всі ділянки кордону деморалізованої армії Венесуели перекрити буде складно.

Що до Мадуро, то він опинився в програшній ситуації в будь-якому випадку. Хоча, звичайно, невідомо точно, що нарадили його віце-президенту Делси Родрігес в Москві, яку вона відвідала 1 березня. Загалом, на даний момент ситуація така. Якщо Мадуро забуде про свою обіцянку заарештувати Гуаидо і дозволить тому повернутися, неважливо яким шляхом країну, то продемонструє слабкість перед своїми ще лояльними офіцерами і чиновниками. "Титушки" і армія, і почасти "ихтамнеты" з Росії - його остання опора. І в армії ситуація все погіршується - спостерігається масове дезертирство. За даними EFE, з 22 по 27 лютого в Колумбію втекли 411 венесуельських військових. Гуаидо під час зустрічі з аргентинським президентом Маурісіо Макрі повідомив вже про 600 дезертирах. Серед них, ймовірно, були ті 160 військових, які знову ж, за словами Гуаидо, перейшли

на бік опозиції. І кількість "зрадників" буде зростати, особливо, коли Мадуро продемонструє або слабкість чи силу і заарештує Гуаидо. Останній під час звернення через Facebook резонно зауважив, що його арешт стане однією з останніх помилок уряду Мадуро. Слідом за цим можна очікувати різкої активізації опозиції аж до масових вуличних заворушень, і посилення санкцій щодо Мадуро і його оточення з боку США і "Групи Ліми" в цілому.

З цієї причини режим Мадуро не шкодує на "зарплати" запасів золота. В кінці лютого, як повідомили джерела Reuters, з центробанку були вивезені близько 8 т дорогоцінного металу для продажу за кордоном. Крім того, на тлі скорочення експорту нафти в Штати Каракас відчайдушно шукає ринки збуту. Частина призначалася американцям нафти пішла в Індію, яка на ряду з Анкарою, Москвою і Тегераном висловила свою підтримку Мадуро.