Китайська тенісистка зникла на два тижні після того, як звинуватила посадовця у зґвалтуванні

Відома китайська тенісистка Пен Шуай два тижні не виходила на зв’язок після того, як звинуватила в соцмережах ексвіцепрем’єра Китаю у зґвалтуванні. Тенісна асоціація стурбована долею жінки і погрожує Китаю розірвати спортивні відносини

35-річна Пенг Шуай, зіркова чемпіонка турнірів Вімблдон та Френч Оупен, 2 листопада виклала у китайській соцмережі Weibo пост, у якому звинуватила колишнього віцепрем’єра Ґаолі Чжана у зґвалтуванні, передає "ДС з посиланням на The Guardian.

За її словами, це сталося десять років тому, коли їй було 25, а політику – 65 років. Чжан був членом політбюро Комуністичної партії Китаю з 2012 по 2017 роки, під час першого президентського терміну Сі Цзіньпіна. У 2018-му Чжан звільнився з посади віцепрем’єр-міністра країни.

ЗМІ відзначають, що невдовзі після скандалу китайська цензура видалила пост спортсменки із соцмереж, а згодом почали видаляти також усі скріншоти з постом Шуай. Також сторінку самої Шуай видалили з пошуку.

Після цього Шуай не виходила на зв'язок понад два тижні. Повідомляється, що після видалення її публікації сама Пен не з’являлася онлайн, а всі згадки про неї блокуються та видаляються.

Асоціація жіночого тенісу (WTA) вже закликала КНР провести розслідування інциденту. Голова асоціації Стів Саймон повідомив, що отримав від Китайської асоціації тенісу (CTA) підтвердження, що Пен "перебуває у безпеці". Водночас Саймон заявив, що не може особисто зв’язатися зі спортсменкою та дізнатися про місце її перебування.

Журналісти The Guardian також не змогли отримати від CTA жодної інформації про місце перебування Пен Шуай.

 "Важливо отримати правдиву інформацію про її місце перебування і стан здоров’я. Також ми наполягаємо на тому, щоб було проведене прозоре розслідування її звинувачень у сексуальному насильстві", — заявила Ліз Троессел, прессекретарка комісара ООН з прав людини.

На цьому тижні китайський державний канал CGTN показав електронного листа, нібито написаного самою Шуай, в якому вона відмовляється від своїх звинувачень, а також повідомляє, що в повній безпеці.

"Я просто відпочиваю вдома, все гаразд", — пояснює спортсменка свою тривалу відсутність.

Перевірити справжність електронної пошти відправника не вдається, більше того, стиль листа викликав ще більшу стурбованість.

На скріншоті листа, який показав канал CGTN, чітко видно курсор, що з'являється, коли друкують текст, що може свідчити про його фальшивість.

"Мені важко повірити, що Пен Шуай сама написала це послання. Його зміст не в'яжеться з її переконаннями, — заявив Стів Саймон. — WTA та решті світу потрібне незалежне підтвердження того, що вона в безпеці".

У п’ятницю Жіноча федерація тенісу (WTA) заявила, що припинить будь-яку співпрацю з Китаєм, якщо КНР не проведе розслідування щодо звинувачень тенісистки. Зокрема WTA може скасувати усі турніри, які мали проходити у Китаї. У 2022 році на території КНР планувалося провести 10 змагань, на які вже виділили мільйони доларів.

Заяву федерації вже підтримали відомі тенісисти, зокрема Серена Вільямс та Новак Джокович.

Напередодні Пен Шуай уперше за понад два тижні з'явилася на публіці.

Журналісти державного провладного видання Китаю Global Times опублікували відео з церемонії відкриття Junior Tennis Challenger Final у Пекіні, де серед гостей була присутня Пен.

Також на відео показали, як тенісистка роздає автографи дітям. У цьому медіа з'явилися й кадри, де Пен обідає в ресторані з групою людей, серед яких був її тренер. Публічну появу тенісистки було проанонсовано заздалегідь редактором.

Саймон заявив, що публічна поява Пен не переконала його в тому, що права тенісистки не порушують і що вона має повну свободу.

"Хоча це позитивний момент, що ми її побачили, водночас лишається незрозумілим, чи вона вільна та може приймати власні рішення й діяти на свій розсуд: без примусу чи зовнішнього втручання. Цього відео недостатньо".

Як писала "ДС", лідери Сполучених Штатів Америки та Великої Британії можуть бойкотувати зимові Олімпійські ігри 2022 року у Пекіні на знак протесту проти масового порушення прав людини у Китаї, зокрема геноциду уйгурів