• USD 28.5
  • EUR 34
  • GBP 38
Спецпроєкти

Клінтон співчував Путіну через "Курськ", а той хвилювався за рейтинг: опубліковано стенограму їхньої бесіди

Реклама на dsnews.ua

Президент Росії Володимир Путін розмовляв з президентом США (1993-2001) Біллом Клінтоном про загибель російського атомного підводного човна "Курськ" у Баренцевому морі в серпні 2000 року

Так, ще 29 серпня 2019 року на сайті електронної бібліотеки Білла Клінтона були опубліковані стенограми телефонних і особистих бесід президента США і співробітників його адміністрації з Володимиром Путіним, передає "ДС".

Російське видання Медуза уточнює, що документи датовані 1999-2001 роками, більшість з них свого часу мали гриф «секретно». Путін спілкується з американцями у якості директора ФСБ і секретаря Ради безпеки Росії, глави уряду, виконуючого обовʼязки президента і глави російської держави. Одну із зустрічей Клінтон і Путін почали з обговорення наслідків загибелі підводного човна «Курськ».

6 вересня 2000 року Володимира Путін і Білл Клінтон зустрілися в Нью-Йорку в президентському номері готелю Waldorf Astoria. На зустрічі також були присутні заступник керівника адміністрації президента Росії Сергій Приходько і заступник держсекретаря США Строуб Телботт, вільно володіє російською мовою.

Видання публікує переклад бесіди на першу тему, яку обговорили президенти на тій зустрічі. Вона стосувалася саме загибелі підводного човна «Курськ».

Журналісти повідомляють, що промову Путіна було перекладено двічі: спочатку перекладачем з російської мови на англійську, а потім «Медузою» назад — з англійської на російську.

Клінтон виступає із заявою про національну систему протиракетної оборони під час протокольної зйомки. Журналісти з камерами залишають приміщення.

Клінтон: Шкодую про все, через що вам довелося пройти через загибель «Курська». Коли відбувається щось таке, люди по всьому світу представляють себе на місці жертв та їхніх близьких, але я уявляв себе і на вашому місці. Вам, напевно, довелося зіткнутися з безліччю критики. Це завжди трапляється. Після Оклахома-Сіті багато хто запитував, чи добре будівлю було захищено і чи не пустили ми терористів до країни. Так що серцем я був і з людьми на дні моря, і з усіма іншими теж.

Зазначимо, що терористичний акт в Оклахома-Сіті було вчинено 19 квітня 1995 року. До подій 11 вересня 2001 року був найбільшим терактом на території США. В результаті вибуху замінованого автомобіля було зруйновано адміністративну будівлю імені Альфреда Марра, загинули 168 осіб, в тому числі 19 дітей у віці до 6 років, і отримали поранення більше 680 осіб. Вибух зруйнував або пошкодив 324 будівлі в радіусі 16 кварталів, знищив 86 автомобілів і вибив скло будинків в радіусі 3 миль (4,5 км). Загальний збиток від вибуху оцінюється в 652 мільйони доларів .

Путін: Доброго вибору у мене не було. Я опинився в пастці між поганими і гіршими варіантами. Мені говорили, що якби я відразу спустив туди маленький підводний човен і хоча б спробував врятувати хлопців, мої рейтинги зросли б. Не можна дозволяти робити щось подібне заради піару. Потрібно віддавати пріоритет реальному порятунку людей.

Я ціную вашу щиру підтримку. Як не дивно, наступні опитування показали, що цей інцидент не вплинув на моє становище. Але я дуже боюся, що щось подібне може повторитися.

Клінтон: Зараз ми працюємо в іншій обстановці. Якщо в Москві вибухає будівля, це немов відбувається у наших родичів. Або якщо люди в Мозамбіку змушені залазити на дерева, щоб врятуватися від повені … Багато в чому це добре. Це нагадує нам, що інші — теж люди. Після цього складніше ненавидіти. Але іноді і лідеру буває важко чинити правильно через всі ці сильні відчуття.

Путін: Ми відчували себе безсилими під час цієї катастрофи. Зараз все виглядає так, що весь екіпаж загинув протягом 60 або 90 секунд. Ми не могли розповісти родичам, але в корпусі була діра розміром близько двох метрів, через яку затопило перші три відсіки підводного човна. Я навіть не знаю, як ми можемо витягти тіла. У цих водах багато тріски — плоті на кістках може не залишитися. Ми намагалися спустити на гальмах весь цей галас, але деякі люди дивні, і вони просто продовжували її підживлювати. Це просто факт життя.

Видання уточнює, що не знає, про які рейтинги говорив Володимир Путін. Можливо, мова йшла про непублічні соціологічні опитуваннях, які тоді проводило Федеральне агентство урядового звʼязку та інформації (через кілька років воно стало частиною Федеральної служби охорони).

Судячи за даними ВЦДСД, яким тоді керував Юрій Левада, рейтинг Путіна дійсно не постраждав через загибель «Курська». Коментуючи результати опитування, проведеного 22-25 вересня 2000 року, аналітики соціологічної служби відзначили, що «рейтинг довіри президенту повернувся на колишні позиції середини серпня».

Через два дні після зустрічі з Клінтоном Путін дав знамените інтервʼю ведучому CNN Ларрі Кінгу. У відповідь на питання, що ж сталося з «Курськом» (воно було поставлене на самому початку бесіди), Путін з посмішкою відповів: «Вона потонула». Ця фраза і ця посмішка стали головним, що запамʼяталося з інтервʼю.

Тим часом далі президент Росії довго міркує про долю човна (багато в чому повторюючи сказане Клінтону), а на питання, що б він змінив у своїх діях, відповідає, що скасував би «робочі зустрічі за місцем відпочинку в Сочі». За словами Путіна, «можна було в цій частині вчинити інакше», оскільки його дії «використовували для певних атак, для розгойдування самого інституту президентської влади, а це саме по собі вже погано і шкідливо для держави».

12 серпня 2000 року — в день, коли затонув «Курськ» — Путін поїхав у відпустку в Сочі. Про катастрофу президенту повідомили на наступний день, а громадськості — лише 14 серпня. Путін не перервав свою відпустку до 18 серпня — в той день він відправився в Крим на неформальну зустріч глав СНД; проте через аварію в Баренцевому морі графік саміту змінили, і президент Росії повернувся до Москви. 18 серпня Путін пояснював, що відразу хотів поїхати до місця аварії, але втримався: «Прибуття в район лиха неспеціалістів, чиновників високого рангу не допомагає, а найчастіше заважає … Всі повинні бути на своєму місці».

Тільки 22 серпня влада офіційно визнала загибель моряків «Курська». Але, за словами голови урядової комісії з розслідування причин аварії, віце-премʼєра Іллі Клебанова, влади ще 14Серпень знали, що весь екіпаж підводного човна загинула. Проте Путін 16 серпня заявив, що моряки роблять все можливе для порятунку екіпажу, а 20 серпня знову повторив це на зустрічі з ієрархами Російської православної церкви: «Моряки роблять все для порятунку своїх товаришів. На жаль, іноді не ми, а події диктують нам логіку розвитку ситуації. Але до останньої хвилини ми будемо робити все для порятунку всіх, кого можна врятувати. Будемо боротися за життя кожного нашого моряка. І будемо сподіватися на краще».

22 серпня Путін підписав указ про жалобу «в звʼязку з трагедією в Баренцевому морі». У той же день він приїхав в Мурманську область і зустрівся в селищі Відяєво з родичами моряків підводного човна «Курськ», багато хто з яких все ще сподівалися, що кого-то вдасться врятувати. Лише під час цієї бесіди Путін вперше повідомив, що в човні була «дуже велика пробоїна» (але і це було сказано не для публіки; зустріч на диктофон записали і потім опублікували журналісти «Коммерсанта»).

Судячи з розсекреченою стенограмі розмови з Клінтоном, Путін дійсно якийсь час знав, що більшість моряків загинули, але не хотів розкривати цю інформацію. «Ми не могли розповісти родичам, але в корпусі була діра розміром близько двох метрів», — заявив Путін Клінтону, очевидно, маючи на увазі дні, що передували зустрічі в Відяєво.

26 серпня Путін посмертно нагородив моряків «Курська» державними нагородами і розпорядився увічнити памʼять екіпажу.

2 вересня 2000 року в ефірі телеканалу ОРТ (нині — Перший) вийшов останній випуск програми Сергія Доренка. Він був цілком присвячений загибелі «Курська»: Доренко різко розкритикував дії Путіна під час рятувальної операції. Після цього журналіста відсторонили від ефіру і звільнили.

5 вересня, за день до зустрічі Путіна і Клінтона, олігарх Борис Березовський опублікував звернення до президента Росії, в якому розповів, що від нього зажадали продати акції ОРТ (49%): «Минулого тижня високий чин Вашої адміністрації предʼявив мені ультиматум: передати в протягом двох тижнів в управління державі контрольований мною пакет акцій ОРТ або відправитися слідом за Гусинським — по всій видимості, мова йшла про Бутирській вʼязниці. Причина такої пропозиції — Ваше невдоволення тим, як ОРТ висвітлювало події, повʼязані з аварією підводного човна "Курськ". "Президент сам хоче керувати ОРТ", — заявив мені Ваш представник».

Березовський закінчує лист тим, що передасть свої акції «в управління журналістам та іншим представникам творчої інтелігенції». У реальності вони виявилися під контролем держави.

    Реклама на dsnews.ua