Спадщина Роккі. Ну чому Клінтон з Трампом не вставили капи?

Перші дебати між кандидатами в президенти США Хілларі Клінтон і Дональдом Трампом були обставлені в стилістиці боксерського поєдинку в суперважкій вазі за титул абсолютного чемпіона світу.

АЛІ В СПІДНИЦІ, або РОККІ РИДАЄ

Це подібність проявлялося в кожній деталі. Довга підготовка: трансляція почалася набагато раніше початку дебатів. Близько години телеканали транслювали процес наповнення залу, спілкування гостей, прибуття груп підтримки кандидатів. Самі кандидати в супроводі охорони, що йдуть довгими сумрачными коридорами (хоча для повної подібності їм безумовно не вистачало халатів з капюшонами). Пафосне представлення суддівської команди і, власне, рефері.

Ще один збіг — заняття "бійців" напередодні поєдинку. Клінтон проводила тренувальні дебати, причому її спаринг-партнером був її екс-помічник Філіпа Рейнес, який грав роль республіканського кандидата. Він навчився наслідувати жестикуляції Трампа, і в наслідування йому навіть начепив червоний галстук з тих, який так любить мільярдер.

Наслідуючи непередбачувану манеру майбутнього суперника Клінтон, Рейнес здійснив несподіваний реверанс у бік демократичного кандидата, що відстоює права жінок (цей момент неабияк повеселив американців зважаючи маси реплік явно дискримінаційного змісту, відпущених оригіналом). Загалом, вжився в образ настільки добре, що Брайан Феллон, прес-секретар Клінтон, написав у своєму твіттері: "Трамп багато, Рейнес — один". Чи варто додавати, що такого роду тролінг теж є обов'язковим ритуалом для професійного боксу?

Республіканський кандидат, як і личить крутому, але поганого хлопця в голлівудських фільмах про бокс, відверто филонил. Тренувальних дебатів не проводив (можливо, не знайшлося другий Клінтон), але заглибився в перегляд записів виступів суперниці. Тим самим позбавивши публіку чималої частки задоволення. Результат повністю збігся з тим, що пишеться в сценарії таких фільмів. Трамп всуху програв, хоч і технічним нокаутом. Відсутність рингу, втім, трохи змастити ефект. Візуалізація того, як всюдисуща Хілларі танцює навколо Дональда в стилі Мохаммеда Алі, методично наносячи удар за ударом, цілком могла увійти в аннали світового боксу.

Як це могло виглядати, показала сама Клінтон. У своєму яскраво-червоному костюмі вона стрімко пройшла більше половини сцени, щоб привітати опонента на його боці рингу і з цього моменту не втрачала переваги.

То Трампу не варто надягати синій краватка, то варто було виставити замість себе Рейнеса, але факт залишається фактом: у першій і, ймовірно, найбільш важливою з трьох серій поєдинків публіка визнала його менш переконливим.

ТРАМП СПЛУТАВ УКРАЇНУ І США

Всього на нинішні дебати було винесено три теми: економіка (хоча рефері Лестер Холт, провідний найбільш рейтингової програми новин країни NBC Nightly News назвав її "Досягнення процвітання", погодьтеся, вельми показовий нюанс); шлях розвитку країни і безпеку. Найбільш яскраво Трамп виступив в першому блоці. Його програма безумовно могла б сподобатися українським олігархам: скорочення корпоративних податків з 55% до 15%, пільгові умови для великого бізнесу (аж до натяків на амністію капіталу), щоб припинити його втеча з країни, створення мільйонів робочих місць. І при цьому — цілковита нездатність відповісти, як цього досягти.

Тому єхидна репліка Клінтон — мовляв, це не зниження, це трампование, яке цілком може вбити економіку, схоже, потрапила в ціль. У той же час, виступай вони перед українською аудиторією, Клінтон виразно посипалася б на темі, оседланной штатними антикоррупционерами нашого істеблішменту — на темі приховування доходів.

Дуже характерна в цьому контексті наступна пікіровка. Клінтон про Трампа: "Чому б йому не опублікувати свої податкові декларації? Може бути, він не настільки багатий, як говорить ? Може, він не такий вже і меценат, як говорить ? Можливо, він не хоче, щоб народ Америки дізнався, що він не платить федеральних податків? Він точно щось приховує". Від відповіді віє чимось не менш знайомим українській публіці — в ньому відчувається класичне "сам дурень!": Трамп, мовляв, опублікує свої декларації, якщо Клінтон оприлюднить всі свої 33 тис. листів, стерті перед тим як дати ФБР доступ до електронної пошти в рамках розслідування справи про витік (в порушення процедур Клінтон вела ділову переписку з незахищеного особового ящика).

І квінтесенція цього спору: "Він кілька років не сплачував прибутковий податок!" — "Це значить, що я розумний!"

Ось тільки для американської публіки податки — це хоч і зле, але шановане божество. В тому числі для робочого класу, який нібито представляє Трамп.

400-ФУНТОВИЙ ПУТІН

Картинка майбутнього у Клінтон ніби списана з виступів Елона Маска: "зелені" технології, баланс між кар'єрою і сім'єю, вища освіта без кредитного рабства. Ігри Трампа в постапокалиптику — особливо опис небезпечних для життя "кольорових" кварталів на цьому тлі виглядали, прямо скажемо, сумно. Хоча, здавалося б, хто як не бізнесмен повинен знати, як продавати мрію? Тим більше що ці страшилки дали Клінтон привід пригадати йому і расизм, і образи жінок. Дісталося Трампу і за Обаму: мільярдер п'ять років твердив, що перший в історії країни кольоровий президент народився не в США. Втім, Хілларі ловила Дональда на брехні і занадто вільному відношенні до фактів на всьому протязі дебатів.

Тема національної безпеки (в силу очевидних причин актуальна для України) стала настільки ж очевидним розчаруванням, оскільки була зведена до захисту кіберпростору. Щоправда, хід її обговорення зайвий раз продемонстрував позиції кандидатів у відношенні російської загрози. Клінтон стурбована хакерськими атаками, які організовує Москва "проти організацій всіх типів в нашій країні": "Я знаю, Дональд дуже нахвалює Володимира Путіна, але тут Путін веде жорстку і довгу гру". Спробу Трампа жартами ("може, це і була Росія, а може бути, і не Росія, а може бути, Китай чи хтось вагою 400 фунтів, що сидить у себе на дивані") навряд чи оцінило професійне співтовариство, тим більше після доповіді ФБР, присвяченого цій темі.

Втім, варто зазначити, що щодо переліку небезпечних для США країн розбіжностей немає: у ньому, крім Росії, традиційно фігурують Китай та Іран.

ГРА ТРИВАЄ

Загалом, в цей раз полі бою залишилося за Клінтон. Так, опитування CNN показав втричі більший перевагу: 62% проти 27% за Трампа (хоча, як з'ясувалося, дебати дивилися на 10% більше прихильників Демпартії, перевага безперечно). Public Policy Polling продемонстрував результат 51/40. Фокусная група невизначених у Флориді, зібрана CNN, віддала перемогу Хілларі 18 голосами проти двох.

Аналогічно фокусная група республіканців у Пенсільванії була змушена визнати нищівної поразки свого кандидата. Клінтон виразно змогла мобілізуватися після недавнього падіння рейтингів, хоча кандидати, як і раніше йдуть ніздря в ніздрю, а розрив між ними коливається в межах статистичної похибки — 1-2%. Так що інтрига цілком може зберегтися аж до дня виборів, незалежно від результату цих та подальших дебатів.

Причин тому кілька. По-перше, визначення переможця може не мати нічого спільного з симпатіями до того чи іншого кандидата: це, за великим рахунком всього лише питання здорового глузду. Зрештою, багато прихильники Обами визнали, що він програв теледебати Ромні, хоча самому Ромні ця перемога підвищила рейтинг лише на частки відсотка. По-друге, виборці, які дивилися дебати, переважно визначилися з вибором. Тут примітний електронний опитування на платформі playbuzz. Хоча в цілому його результати суперечать всім наведеним вище (виграв Трамп, 51% проти 49% за Клінтон), на питання "чи змінили дебати ваші уподобання?" негативно відповіли 80% респондентів, позитивно — лише 13%.

Так що навіть залишаються 7% "болота", коли вирішаться, погоди не зроблять. Нарешті, по-третє, варто враховувати відомий соціологам феномен: деякі виборці вважають за краще відповідати лише будучи впевненими, що їх кандидати йдуть добре. Це може означати, що прихильників Клінтон в цьогорічних опитуваннях об'єктивно було більшість, хоча, крім CNN, на цей фактор не вказав більше ніхто. Так що найбільше політичне реаліті-шоу планети має тривати, тим більше що його пілотний випуск подивилися понад 100 млн осіб. Але спорт американці все ж таки цінують більше: Суперкубок в цьому році зібрав 112 млн глядачів. А тому, схоже, без рингу все ж не обійдеться.