Економіка і містицизм у Пітері. Як Путін Макроном покористувався

Росія безнадійної стагнації, але поки що все на форумі, цього ніхто не помітить
Фото: EPA/UPG

Чим щільніше заповнюють всі російські випуски новин звістки про ході XXII Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ), тим очевидніше стає його сумовитий провал.

Головне - містика

Форум проходить з 24 по 26 травня, і, за твердженням його організаторів, вже став самим велелюдним з 2013 року. Якщо у 2017 році в ньому взяло участь понад 14 тис. осіб, серед яких були голови 700 російських компаній і 400 зарубіжних, то в нинішньому році на нього приїхало 15 тисяч - на цілу тисячу більше. Можливо, цього рекорду мимоволі посприяли британські влади, залишили без віз близько 7 тисяч багатих росіян, що прижилися в Лондоні.

Зате глав іноземних компаній в цьому році менше, всього 250. Це частково компенсується появою на форумі президента Франції Еммануеля Макрона, чий візит в Росію підгадали до його початку, а також глави МВФ Крістін Лагард, яка приїхала поглянути, що там замутили росіяни. Були заявлені та інші імениті гості, але з ними поки немає ясності, оскільки "заявлено" ще не значить "приїхав". Списку учасників, реально приїхали в Петербург, на сайті форуму немає, і про причини його відсутності неважко здогадатися: міжнародна ізоляція Росії стала доконаним фактом, який Москва відчайдушно намагається приховати. Так що прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе і заст. голови КНР Ван Цишань можуть на форумі і не з'явитися. Зате прибуття президентів ЦАР і Сербії видається цілком вірогідним. Прибув на форум і президент Молдови Ігор Додон.

Нечисленність офіційних візитерів організатори постаралися компенсувати розважальною програмою, а також виступами, що формально входять у програму форуму, але мають вельми віддалене відношення до економіки. Так, на сесії "Транзитний світ: що завтра?" обіцяно виступ "відомого йога, містика і коуча Садхгуру". Прямі аналогії з Остапом Бендером у ролях бомбейського брамина - йога і улюбленця Рабіндраната Тагора Иоканаана Марусидзе, а також пророка Самуїла, якого завжди задають два стандартних питання, напрошуються самі собою. В парі з Садхгуру , на цій же сесії, виступить і глава Ощадбанку Герман Греф, який запросив йога-містика в Петербург. А в сесії "Медіа в епоху штучного інтелекту: інструкція по застосуванню" заявлено участь швейцарського актора і режисера Венсана Переса.

Ще ширше чисто розважальна програма: тут і музичні номери, від Гергієва до Земфіри, і шоу "Співаючі мости", і карнавал з парадом оркестрів, і феєрверки на честь 315-річчя Санкт-Петербурга. І автопробіг ретро-автомобілів Монако-Петербург-Монако, причому на зворотному шляху в Монако за кермом будуть сидіти російські бізнесмени - учасники форуму. Чомусь не заявлені тільки "Нічні вовки" на чолі з Хірургом. Ймовірно, не пройшли ветеринарний контроль.

У російських регіонах до початку форуму була проведена тотальна мобілізація. Чиновницькі верхівки всіх областей на чолі з губернаторами, і бізнесменів з числа "своїх" поголовно і швидко звезли в Петербург для демонстрації "відмінного інвестиційного потенціалу Росії". Дивлячись на це масове паломництво мимоволі задаєшся питанням: чи залишився хоч кого-то в областях і інших суб'єктах федерації на господарстві або на форум вигребли всіх, дочиста?

Виступи, які російські телеканали транслюють у режимі нон-стоп, як колись партійні з'їзди, вражають порожнечею, відсутністю конкретики і смішним похвалянням. Так, на думку Ольги Скабеевой, західні бізнесмени їдуть в Петербург тому, що Путін їм зрозуміліше, ніж Трамп. Ще одна версія зводиться до прозріння західних економістів: вони поступово розуміють, що тиск на Росію марно, а святе місце російських партнерів порожньо не буде. Але млявий складу форуму говорить про зворотне - про те, що токсичні місця розумні люди воліють без необхідності не відвідувати, а Росія зараз саме таке місце. І хоча російські оратори один за іншим б'ють себе в груди, переконуючи присутніх і самих себе, що, мовляв, Росія - "колосальний ринок для всього західного світу", і "якщо немає північного потоку, то буде азіатський потік", що Росія зближається з Китаєм, і не за горами об'єднання Корей, які теж негайно кинуться в російські обійми, західний інтерес до форуму виглядає украй млявим, а східний не видно взагалі. Гості чемно вислуховують плани перетворення провінційних Васюков, якими, по суті, стала вся Росія, в центр світової економіки, ввічливо кивають, хвалять ораторів - але над усім панує Велика Нудьга. На тлі російської бідності та занепаду, про яких учасники чудово обізнані, російські плани виглядають найчистішої маніловщиною.

Втім, через нудну банальність і веселе хвастощі ні-ні та й пробивається правда, як, наприклад, зізнання про те, що ось, західні гості приїхали подивитися на поточний стан російської економіки і оцінити її перспективи, а надійний захист прав інвестора російська система запропонувати не в змозі - "але ми працюємо над цим".

Нічого нового в цьому немає. СРСР, опинившись в ізоляції, діяв так само. Думаю, изъяви хтось із гостей бажання прикупити що-небудь з Ермітажу - і його тут же проводили в запасники. Не виключено, що когось і справді проводили, або ще проведуть. Недарма ж організатори економічних форумів вибрали для них саме Петербург.

Сатисфакція для Путіна

Марною виявилася і обставлена з великою помпою зустріч Путін-Макрон: чотири ув'язнених угоди "ні про що", які в будь-якому випадку будуть обмежені рамками санкцій, і досить беззмістовна прес-конференція - ось і весь підсумок зустрічі. Відразу і не зрозумієш, навіщо Макрон взагалі приїхав у Петербург. Хіба що послухати Земфіру і який-небудь співаючий міст, і подивитися клоунський парад?

Але більш імовірно, що зустріч Макрона і Путіна пройшла під знаком загальних проблем. І той, і інший дуже потребують ілюзії успішної зовнішньої політики у зв'язку з очевидною відсутністю внутрішніх успіхів.

Не маючи можливості одночасно зберегти рейтинг і розібратися з незадоволеними реформістської діяльністю його уряду профспілками, французький президент вдарився в нарощування ваги Парижа на зовнішній арені. Що ж, французький електорат у дечому дуже нагадує російський - час від часу в нього настільки ж болісно розпухає почуття власної величі. І бурхлива зовнішньополітична діяльність, яку Макрон демонструє протягом усього першого року свого президентства, всі ці бурхливі зустрічі з Трампом, зворушливі - з Меркель і уїдливо-ввічливі - з Путіним є в деякому роді терапевтичною процедурою масажу цього самого ЧСВ. Що, звичайно ж, не виключає і меседжу назовні: Париж готовий і вміє говорити з усіма.

Ось і зараз Макрон, приїхавши на форум, приміряв амплуа "приборкувача дикунів", здатного вести переговори з ізгоєм Путіним, хоча ні про що, по суті, не домовився. А Путін створив для росіян впечталеніе про "прорив ізоляції", хоча Франція дисципліновано приєднується до всіх операцій щодо стримування Росії, від економічних санкцій, боротьби з російською пропагандою і засудження відкриття мосту в Криму до ударів по Дамаску.

В цілому, Макрону вдалося закріпити за собою роль незамінного посередника в переговорах з Москвою: він займався цим весь останній рік, і через нього Путіна навіть попереджали про підготовку американо-французьких ударах в Сирії.

Путіну, в свою чергу, вдалося створити ілюзію успішних переговорів з Макроном - правда, розраховану лише на російського глядача, але на більше він і не претендував.

Між тим, уявлення про якість і рівень зустрічі дає епізод з спільній прес-конференції. Макрон зазначив, що Франція вітає готовність Росії співпрацювати зі слідством у справі про аварію літака малайзійських авіаліній під Сніжним, а Путін, відповідаючи на уточнююче запитання журналістів стосовно висновків Міжнародної слідчої комісії по цій справі, тут же заявляє "Я так і не зрозумів, про якому літаку йде мова?". Це, зрозуміло, не розмова сліпого з глухим. Це дивний спектакль, в якому кожен як міг відігравав свою роль, причому для різних аудиторій.

Спектакль цей черговий раз продемонстрував: європейські лідери погано вчаться на помилках, допущених у відношенні Росії їх колегами і попередниками. Макрон приїхав за поступками і конструктивом - але приїхав з порожніми руками, як беззбройний парламентер. Розраховувати на прорив при такому розкладі було надзвичайно наївно. У Парижі ще не усвідомлюють, що в діалозі з мафіозним російським режимом потрібно керуватися максимою американського мафіозі: добрим словом і револьвером можна досягти більшого, ніж одним тільки добрим словом. Але револьвера-то немає, та й зацікавити Кремль Макрону нічим. Суть консолідованої позиції Заходу щодо Сирії, санкцій і миротворцям на Донбасі не змінюється? Про сепаратних переговорах мова не йде? Що ж, значить просто покрасуємося перед камерами.

Своїм візитом в Пітер французький президент дозволив російському візаві себе використовувати. Путін отримав сатисфакцію за минулорічне приниження в Парижі.

В цілому ж форум відбувається у форматі виключно пропагандистського заходу, орієнтованого на російську аудиторію і позбавлену реального економічного наповнення. "Якщо б після кожного з двадцяти одного завершився ПМЕФ ми жили хоч трішки краще, то зараз за рівнем життя ми б наздогнали, якщо не Швейцарію, то, хоча б Бельгію. Але цього і близько немає", - вважає професор петербурзького відділення Вищої школи економіки Андрій Заостровцев, якого цитує "Голос Америки. Росія продовжує перебувати в безнадійної стагнації. Але якщо всі кинуться на форум, то цієї стагнації ніхто не помітить. Принаймні деякий час.