Лукашенко виводить мігрантів із кордону. Чому Польщі рано святкувати перемогу

Через тиждень запеклих прикордонних зіткнень між польськими військовими та поліцейськими, з одного боку, та мігрантами, за спиною яких стоять білоруські прикордонники, з іншого, останні раптом масово почали йти.

Мігранти на польсько-білоруському кордоні / Getty Images

Прикордонна служба Польщі (Straż Graniczna) у Twitter, додавши відповідне відео, повідомила про те, що сотні мігрантів, які жили у стихійному (чи стихійному?) наметовому містечку безпосередньо біля КПП "Брузги-Кузниця", раптово зібралися і вирушили кудись у супроводі. прикордонників Білорусі.

За словами заступника міністра внутрішніх справ Польщі Мацея Васіка, він має інформацію, що Лукашенко дав команду садити мігрантів на автобуси і вивозити з табору.

Питання таке: вивозити куди? Напередодні "БелТА", головний пропагандистський ресурс режиму Лукашенка, хвалився гуманним ставленням білоруської влади (афільовані з якою держустанови на кшталт "Центркурорт" безпосередньо беруть участь в транспортуванні біженців) до мігрантів — розміщенням тисячі чоловік, у першу чергу дітей і жінок, на підлозі між металевими стелажами в транспортно-логістичному центрі біля кордону.

Можливо, з огляду на погіршення погодних умов мігрантів можуть дійсно розселяти в інших подібних приміщеннях.

З іншого боку, як повідомила речниця прикордонної служби Польщі Анна Міхальська, деякі мігранти також забирали з собою колоди та жердини, що були використані раніше для штурму загородження.

Невже ці колоди їм знадобляться у транспортно-логістичних центрах? Чи, пам'ятаючи про те, хто саме утримує зараз владу в Білорусі та за чиєї підтримки, є сенс припустити, що йдеться про банальну "ротацію" і подальше перекидання чоловіків-мігрантів із Сирії та Іраку на інші ділянки польсько-білоруського кордону?

Імітація на імітації

Розглянемо черговість подій.

Людей із кордону білоруські прикордонники почали забирати після прямих зіткнень між польськими правоохоронцями та мігрантами, внаслідок яких постраждали дев'ять поляків.

Їх закидали камінням та колодами. Крім того, за інформацією польського міноборони, дехто був озброєний світлошумовими гранатами та ножами, що видали їм білоруські прикордонники.

Раптове затишшя після бурі покликане переконати Європу в тому, що Мінськ усвідомив, як далеко зайшов і перегнув палицю. А тому "евакуація" мігрантів має виглядати як деескалація, як жест доброї волі з боку Лукашенка. Тим більше що ЄС зараз обговорює новий жорсткий пакет санкцій щодо Мінська. Цілком переконливе, нехай і принизливе пояснення поступливості білоруського диктатора.

Цю версію також може підтвердити запуск прямого політичного діалогу між режимом Лукашенка та Європейським Союзом в особі канцлерки Ангели Меркель.

15 листопада глава німецького уряду провела телефонну розмову із самопроголошеним президентом Білорусі. До нього її явно схилив президент РФ Володимир Путін, який за два дні до цього заявляв про готовність канцлерки поспілкуватися з його білоруським сателітом, адже це, мовляв, у її ж інтересах, оскільки "мігранти прагнуть саме до Німеччини".

Що, до речі, і є одним із ключових посилань Путіна у цьому контексті. Головна "мішень" — Німеччина. Крім ЄС загалом, який Москва традиційно дестабілізує різними засобами. Берлін же таким чином Кремль квапить із сертифікацією "Північного потоку-2", що зупинилася у зв'язку з необхідністю дотримання Росією Третього енергопакету ЄС (щодо створення непов'язаної з "Газпромом" компанії-оператора).

Розмова Меркель і Лукашенка має продемонструвати готовність ЄС до торгу. Тим більше, що напередодні голова МЗС РФ Сергій Лавров закликав Брюссель профінансувати Мінськ, який стримував потоки мігрантів, як він свого часу профінансував Туреччину.

Загалом канцлерка і "президент" поговорили про міграційну кризу та гуманітарну допомогу для біженців, домовившись продовжити дискусію. І, вуаля, за два дні мігранти починають залишати кордон.

Не розходимося

Ангела Меркель, без п'яти хвилин колишня канцлерка, нібито створила ще одне диво в плані досягнення компромісу. Вона, як завжди, на варті інтересів ЄС. Принаймні в очах Західної Європи. Бо Східна — Балтія, включно з Польщею, не в захваті від контакту Меркель і з Лукашенком.

Зі зрозумілих причин: це була перша телефонна розмова європейського лідера, причому мова про лідера серед лідерів, з Лукашенком з часів масових протестів 2020 р., після яких ЄС так і не визнав того президентом Білорусі.

По суті, Путіну вдалося змусити Меркель легітимізувати режим Лукашенка, на що і вказують балтійці.

Меркель пожертвувала власним реноме. І Путін не дав їй спокійно піти на пенсію — у зеніті слави, так би мовити. Якщо в 2007 р. у Сочі Путін підсунув Меркель свого лабрадора Коні (канцлерка, як відомо, боїться собак), то через 14 років він підсунув їй уже Лукашенка, який виступив у ролі організатора міграційної кризи. Масштаб різний, суть та сама: принизити Меркель і змусити грати за правилами Кремля, при цьому обидва режими своїх зобов'язань дотримуватися не мають наміру.

Вищезгаданий заступник голови МВС Польщі Васік, як пише PAP,, з гордістю констатував: Лукашенко здивований тим, як Польща чинила опір його гібридним атакам, і цю битву він програв.

Це поспішний висновок насправді. Рано ще говорити про припинення операції "Мігрант", яка довела Мінську та Москві свою ефективність, і не виключено, що вже найближчими кількома днями білоруські прикордонники поселять мігрантів в іншому місці на кордоні, де ті стануть зі своїми колодами штурмувати паркан.

Тим більше що в інформаційному полі білоруські пропагандистські ресурси, як і раніше, інтенсивно продукують наративи про "злочини" Польщі, які скоєні щодо мігрантів: кишенькові експерти порівнюють події на кордоні з "концтабором у Березі-Картузькій" і називають дії поляків "прямою агресією щодо Білорусі", паралельно стверджуючи, що ЄС лицемірний і зневажає свої ж цінності, в тому числі через журнал The National, що давно вже розповсюджує пропаганду Москви.

Тож і полякам, і Брюсселю не варто розслаблятися. Так, Польща стала щитом ЄС від гібридної зброї Москви та Мінська. І до певної міри відповіла всім злостивцям, які говорили про неналежну для члена ЄС поведінку Варшави або навіть бажання залишити Євросоюз.

Поляки вистояли. Не допустили масових жертв серед мігрантів, чого домагався тандем Лукашенка та Путіна. Одна битва, як каже Васік, завершилася, але війна – ні.