Трамп тут ні при чому. Чому Індія поховала мрію Китаю

На саміті АСЕАН Індія зірвала підписання угоди про зону вільної торгівлі. Втім, це був не єдиний скандал, пов'язаний з заходом
Фото: EPA/UPG

На відміну від ЄС чи НАФТА (суть якої від потенційного зміни назви ніяк не зміниться), АСЕАН - це, загалом, звичайна міжурядова організація, раніше не помічена в якихось справді глибоких інтеграційних амбіції. Але хвиля нині модних атак на глобалізацію раптово докотилася і до неї. Хоча здавалося б - це навіть не ЮНЕСКО з її загальнообов'язковими деклараціями.

Тим не менш над регіоном, охопленим членством в АСЕАН, згущаються сутінки американо-китайського протистояння, хоча в ньому і оголошено щось на зразок перемир'я (Китай веде себе мудро, а у Дональда Трампа руки зв'язані виборами). Але американська стилістика дозволяє сьогодні і іншим країнам показувати характер. У загальному і цілому суть події в тому, що учасники саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії на своєму саміті в Бангкоку не змогли підписати угоду про створення найбільшої зони вільної торгівлі (ЗВТ) у світі. Якщо підрахувати подібні сюжети, то це третій такий інцидент за останні три роки - після виходу США з переговорів по Трансатлантичному і Транстихоокеанскому угодами (Брекзит поки складно якось класифікувати).

На низькому рівні

Як виявилося, проти ЗВТ виступила Індія, стурбована припливом недорогих китайських товарів. Тому підписання документа перенесли на лютий 2020 р. Втім, видається, що причини зриву швидше лежать у політичній і геополітичній площині. Адже ініціатором створення нової ЗВТ виступив Китай. А він продовжує швидке освоєння Пакистану, клану з Індією у всіх мислимих областях. Крім того, в китайсько-американському протистоянні Нью-Делі, чий флот домінує в регіоні, знаходиться скоріше на боці Вашингтона, хоча і закуповує сумнівні російські озброєння. Так що, мабуть, щодо інтеграційних проектів в Азії між Індією та США сформувався певний консенсус.

Обговорюється угода розрахована на 10 країн-членів АСЕАН, а також Австралії, Індії, КНР, Нову Зеландію, Південну Корею і Японію. Таким чином, угода може охопити держави, на частку яких припадає третина світової економіки і майже половина населення планети. Пікантності ситуації додає та обставина, що ні Індія, ні Китай, ні США не є членами АСЕАН.

Прем'єр-міністр Таїланду Прают Чан-Оча раніше зазначив, що підписання документа сприятиме економічному зростанню, торгівлі та інвестицій. А в міністерстві закордонних справ Китаю заявляли, що укладення угоди "створить основу для економічної інтеграції Східної Азії" (що, мабуть, і відлякало ряд учасників - КНР тепер все, що відбувається розглядає в одному ключі). Але якби тільки Індія!

Саміт, можна вважати, епічно провалився і в загальному заліку. Так, глави семи з десяти країн, що входять до АСЕАН, взагалі відмовилися відвідати захід в Бангкоку після того, як втомлений від міжнародної діяльності американський президент Дональд Трамп не приїхав на нього і не відправив замість себе іншого представника вищого керівництва.

Згідно з регламентом на саміті повинні бути присутні глави держав або прем'єр-міністри. Але, як пише Bangkok Post, в результаті там з'явилися лише прем'єри Таїланду, В'єтнаму і Лаосу. Інші країни-учасниці організації - Сінгапур, Малайзія, Індонезія, Бруней, Камбоджа, М'янма і Філіппіни - були представлені главами Мзс. А в якості глави делегації США на саміті з'явився помічник Трампа з національної безпеки Роберт о'брайен - так сказати, бойове хрещення на новій посаді.

Ось тільки Вашингтон повинен був направити віце-президента або як мінімум держсекретаря. У кулуарах саміту о'брайен зачитав лист від Трампа, в якому той запрошував учасників АСЕАН приїхати в наступному році в США на окремий особливий саміт". Але, здається, все-таки не в його особисту зону відпочинку, де Трамп, чию податкову декларацію зобов'язав оприлюднювати вже другий суд поспіль, хотів підзаробити на лідерів "Великої сімки", і куди недавно переїхав сам, ховаючись від нью-йоркських судів.

Тим не менш американську делегацію "низького рівня" учасники саміту розцінили як образу, враховуючи присутність вищих представників влади з третіх країн. Все-таки той же Володимир Путін прислав хоч і грає в Кремлі роль меблів, але все ж прем'єра. Саміт також відвідали прем'єр-міністри Японії, Індії та Китаю.

До речі, це другий раз поспіль, коли Трамп пропускає саміт АСЕАН. Але в минулому році замість себе він відправив на зустріч хоча б віце-президента Майка Пенси. Однак тепер обом небезпечно залишати Вашингтон, так і китайці поки тримаються тієї позиції, що говорити особливо немає про що. Інші учасники також могли викликати у Трампа неприємні асоціації з невиконаними зобов'язаннями США - зокрема, щодо повного провалу корейської політики.

Разом з тим самі країни АСЕАН, зрозуміло, розчаровані, оскільки точно не хочуть опинитися на узбіччі конкуренції із-за амбіцій великих держав в тривожну епоху кризи міжнародного порядку СОТ, до якого готується, приміром, той же Євросоюз. Раз глобальний порядок чекає як мінімум тимчасова деглобалізація (про яку в доповіді про погрози США до 2035 р. пише у своєму свіжому доповіді Atlantic Council), то пріоритетом стають регіональні блоки. Але, як бачимо, суперництво і непрозорі корисливі інтереси почали ускладнювати і їх будівництво.

ЄС задає темп

При цьому, що саме цікаве, якщо винести за дужки саботаж американців і вимушений ступор Великобританії, минулий рік виявився дуже успішним для міжнародної вільної торгівлі. Якщо Америка продовжує політику самострілів, а Китаю, незважаючи на його прорив в Європу, продовжують побоюватися, то ЄС амортизує ризики уповільнення темпів німецького зростання, стагнації в керованій демагогами Франції та потенційні ефекти Брекзита швидким розширенням можливостей і меж свого впливу.

Так, 1 липня представники Євросоюзу і південноамериканського торгово-економічного союзу МЕРКОСУР (в нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай) домовилися про створення ЗВТ. Європейські компанії заощадять до 4 млрд євро митних зборів на рік. Про це йдеться в повідомленні на сайті Єврокомісії. Зазначається, що угода охопить регіон із загальним населенням 780 млн осіб і "зміцнить тісні політичні та економічні відносини між ЄС і країнами союзу".

"Це буде одне з найбільш важливих угод всіх часів, воно дасть величезні переваги нашій економіці, - написав у своєму Twitter президент Бразилії Жаир Болсонару. - МЕРКОСУР і ЄС - це чверть світової економіки, і тепер бразильські виробники отримають доступ до цього величезного ринку", - підкреслив він. Зауважимо, це той же самий Болсонару, який нібито протекціоніст і ксенофоб-ізоляціоніст. Але зрозуміло: одна справа підгортати вічно чимось незадоволеного масового виборця і зовсім інша - вирішувати реальні економічні питання.

А на самому початку нинішнього року, 1 лютого, набула чинності підписана раніше угоду про створення ЗВТ між ЄС і Японією. Вона охоплює країни, у яких проживає 635 млн. Японія, яку нещодавно відвідав український президент Зеленський, в національному заліку продовжує залишатися третьою в світі економікою після США та Китаю, тому вона, звичайно, приваблива як ринок збуту для європейських експортерів. Від скасування мит виграли, зокрема, європейські виробники продуктів харчування. У той же час японські компанії зацікавлені в гарантованому зниження європейських митних ставок для промислової продукції. Насамперед - автомобілів, які обкладалися в ЄС 10%-ної ввізним митом. Для комерційних транспортних засобів ставки ввізних мит в ЄС варіювалися від 10 до 22%.

Загалом, Євросоюз, який американські націоналісти не даремно розглядають в якості набагато більш небезпечною загрозою для себе, ніж навіть Китай, який продовжує все-таки залишатися країною, що розвивається - обходить США за кількома напрямками, і якщо в АСЕАН продовжиться криза, безсумнівно, добереться і до Індокитаю з Кореєю.

Кілька років у запасі у європейців є - поки у тих чи інших помітних у різних країнах Союзу континентальних ізоляціоністів не з'явиться новий шанс взяти владу (в зоні ризику, якщо судити за результатами регіональних виборів, сьогодні знаходяться Італія і Німеччина).

Що стосується самої АСЕАН, то амбіції Індії, Китаю і США можуть підштовхнути країни-члени організації до більшої концентрації на собі (наприклад, вивчення питання про створення спільної ерзац-валюти, про таких варіантах сьогодні ведуться розмови у багатьох подібних організаціях планети). Чому б, наприклад, не виникнути зоні ієни - все одно Японії нікуди дівати гроші.

Між тим має сенс звернути увагу і на зростаючу суб'єктність Індії, особливо після того, як її правлячої Національної партії вдалося утримати владу. Індія, яка вже обганяла Китай по темпах зростання ВВП, має намір досягти обсягу національної економіки в $3 трлн вже в нинішньому році, а до середини двадцятих - $5 трлн. Про це повідомила міністр фінансів та у справах корпорацій Індії Нирмала Ситараман, представляючи національний бюджет у парламенті.

У той же час глобальні фінансові організації менш оптимістичні. Згідно з даними Світового банку Індія поступилася Китаю лідерство в рейтингу найбільш швидкозростаючих економік світу. Китайська економіка зросла на 6,4%, завдяки чому Піднебесної вдалося повернути пальму першості в рейтингу вперше за майже два роки. У 2017 р. економіка Китаю оцінювалася в $12,24 трлн, що майже в п'ять разів більше, ніж економіка Індії - $2,6 трлн.

Тому насправді угоди про вільну торгівлю потрібні індійцям, як повітря. Щоправда, у цій справі вони можуть обійтися і без Китаю. Схоже, саме тому в Нью-Делі мають намір і далі зривати інтеграційні проекти Пекіна.