• USD 27.1
  • EUR 33
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

Підстава для Байдена. Як лобіст "Північного потоку-2" підіграв Джуліані і при чому тут Україна

За два тижні до зустрічі Джо Байдена і Володимира Путіна в Женеві в американському виданні з'являється стаття про нібито зв'язки першого з лобістом російського газопроводу

Джо Байден
Джо Байден / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Американська газета New York Post знову опинилася в центрі уваги, опублікувавши 29 травня новий скандальний матеріал про нібито нечистого на руку президента США Джо Байдена.

Автор статті Джон Левін, який спеціалізується на критичному висвітленні діяльності Байдена, судячи з архіву його матеріалів на сайті Post, пише про те, що за кілька місяців до рішення його адміністрації почекати з санкціями щодо оператора "Північного потоку-2" — Nord Stream AG — передвиборний штаб нинішнього президента отримав пожертвування від лобіста російсько-німецького газопроводу і експосла США в Німеччині Річарда Берта.

Зокрема, посилаючись на дані Федеральної виборчої комісії (FEC), Левін зазначає, що Берт в жовтні 2020 р. пожертвував $4 тис. безпосередньо штабу Байдена, а в березні того ж року — ще $10 тис., але вже політичному комітету Unite The Country .

Правда, Левін допустив друкарську помилку і написав Unite The County — "Об'єднаємо графство/округ" замість "Об'єднаємо країну".

Але головне не це. Головне в даній конкретній статті — розкрутка наративу біографії донора, тобто Річарда Берта, свого часу голови американської делегації на переговорах з СРСР за Договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-I), підписаного в 1991 р., і продовження терміну дії якого Байден домігся на самому початку своєї каденції.

Берт вже давно працює лобістом "Північного потоку-2".

Ще в 2016 р. помірно консервативне видання Politico в своєму розслідуванні писало про те, що його фірма McLarty Inbound LLC, яку він вказував і при переказі коштів штабу Байдена, отримала $365 тис. за лобіювання російського трубопроводу.

Реклама на dsnews.ua

І навесні того ж року саме Річард Берт допомагав Дональду Трампу з його першою серйозною зовнішньополітичною заявою. З тією самою заявою, яка не на жарт стривожила Євросоюз і Україну, оскільки Трамп тоді виступив за поліпшення відносин з Росією.

Втім, Берт допомагав не тільки вже колишньому президенту США, але і, наприклад, сенатору Ренді Полу, відомому критику антиросійських санкцій, який не гребує візитами до Москви в ролі "гінця" від Трампа до Путіна.

На виборчу кампанію Ренда Пола, згідно тій же сторінці на сайті FEC, на яку посилається автор з New York Post, Річард Берт в 2015 р. виділив $5,4 тис.

У липні 2017 р. Берт став донором вже іншого республіканця — Джека Флейка, якому пожертвував $1 тис.

Примітно те, що Флейк входив в число критиків Трампа, і переказ від Берта надійшов через кілька днів після того, як він публічно "розніс" президента за його інфантильну і непродуману політику.

Дуже незвично на перший погляд. З іншого боку, якщо аналізувати дані FEC далі, то починає закрадатися підозра, що пожертвування опонентам, до слова, досить незначні, плавно перетворюються в політичну технологію, за допомогою якої потім можна звинувачувати цих самих опонентів в подвійних стандартах, маніпулюючи громадською думкою.

Знову-таки через два роки, в кінці березня, Річард Берт жертвує $2,8 тис. демократу, голові комітету Палати представників з розвідки Адаму Шиффу, який брав найактивнішу участь в розслідуванні зв'язків Трампа з Росією.

І ось вже в 2020 р. Річард Берт, як бачимо, перемикається особисто на Джо Байдена.

Причому не можна не помітити, що горезвісний внесок в розмірі $10 тис. поступив від Берта через чотири дні після публікації New York Post свого першого скандального матеріалу про Байдена.

У статті від 14 жовтня видання писало про "корупційні" схеми на той час кандидата в президенти, який, мовляв, допоміг своєму синові Хантеру влаштуватися в українську компанію Burisma Holdings.

Доказом тому послужили фотографії та документи з ноутбука Хантера Байдена. Цей ноутбук з настільки важливими документами (!) той нібито віддав в сервіс на ремонт і забув забрати. У компанії, коли вийшов термін зберігання, заглянули в ноут, виявили свідоцтва корупції Байденом (!) і передали пристрій адвокату Трампа Рудольфу Джуліані, зайнятому пошуком компромату на суперника свого боса.

Матеріал той викликав більше питань, ніж відповідей. Причому навіть у журналістів Post, які висловлювали сумнів щодо достовірності наданих Джуліані даних.

Четверо, як писала The New York Times, відмовилися ставити своє прізвище під матеріалом, тому редакція Post, яка будь-що хотіла опублікувати статтю, знайшла їм заміну — колишню співробітницю ультраконсервативного телеканалу Fox Емму-Жо Морріс і Габріель Фонруж. Остання дізналася про це вже після того, як її вказали автором матеріалу.

Але в будь-якому випадку своєї мети — акумулювати антибайденівські настрої в консервативному середовищі — Руді Джуліані домігся.

Аналогічно, зараз широко розходиться в американській і російській пресі і другий вибуховий матеріал New York Post. Нехай Національний комітет Демократичної партії і повернув гроші Берту, вже пізно.

"Некомфортні" сигнали

Матеріал Post з натяком на зв'язки Байдена з проросійським лобістом має всі ознаки інформаційної кампанії, спрямованої проти президента-демократа.

З огляду на бекграунд New York Post, за цією атакою знову може стояти Рудольф Джуліані.

Прокуратура США і Федеральне бюро розслідувань зараз, як відомо, проводять розслідування його зв'язків з Україною, а саме його дії по збору компромату на Байдена. Для цього Джуліані не тільки зв'язувався з рядом українських чиновників, а й навіть особисто приїжджав до Києва в кінці 2019 р., щоб взяти "інтерв'ю" у них для ще одного ультраконсервативного телеканалу One America News (OAN).

28 квітня 2021 р. агенти ФБР провели обшуки в будинку і офісі Джуліані, в ході яких вилучили мобільні телефони і комп'ютери адвоката і його помічниці; а також заглянули з ордером до адвоката Вікторії Тенсинг, афілійованої з Джуліані і українським олігархом Дмитром Фірташем.

25 травня стало відомо, що американська прокуратура отримала доступ до електронної пошти українсько-американського бізнесмена і прихильника Трампа Олександра Левіна, ексголови Фіскальної служби Романа Насірова та колишнього генпрокурора Юрія Луценка.

Луценко, як відомо, взаємодіяв з Джуліані і його партнером Джоном Соломоном, автором серії маніпулятивних "розслідувань" про діяльність Байденів для The Hill. Згодом редакція видання "знизила" статус матеріалів Соломона до рівня колонок, оскільки в них була маса порушень журналістських стандартів.

Однак через Соломона Джуліані встиг нанести досить серйозної шкоди як демократам, так і американо-українським відносинам, поклавши початок інтенсивного залучення деяких українських чиновників в антибайденівську кампанію і американську внутрішню політику.

Естафету підхопив потім і особисто Трамп, який підштовхував вже Володимира Зеленського допомогти з "цькуванням" Байдена, за що 45-го піддали процедурі імпічменту.

Якби не Республіканська партія, яка вважала за краще пожертвувати своєю репутацією, але захистити свого єдиного кандидата на пост президента (який в результаті все одно програв), то другої процедури імпічменту через підбурювання Трампом своїх прихильників до штурму Капітолію могло і не бути.

Та й історія втручання українських чиновників у внутрішні справи США теж на цьому, можливо, завершилася.

Але поки до цього ще далеко, оскільки американські правоохоронні органи, очевидно, мають намір довести розслідування до кінця. Що, в свою чергу, може послужити підставою для відповідних дій зацікавлених українців. Тобто для чергового втручання в політику США.

Плюс є ризик того, що всі ті ж деякі українські колишні і діючі чиновники, політики і депутати нададуть підтримку кампанії Джуліані проти Байдена. А вона, зауважимо, почалася дуже вчасно. Матеріал Post явно приурочений до рішення адміністрації Джо Байдена, прийнятого перед зустріччю з президентом РФ Володимиром Путіним, не вводити поки санкції проти Nord Stream AG і її гендиректора, ексспівробітника Штазі Маттіаса Варніга.

Мета кампанії гранично проста — переконати максимальну кількість американців і європейців, включаючи українців, в тому, що Байден — не той, ким намагається здаватися, і його рішення по ПП-2 все-таки є зрадою інтересів України та США, а не багаторівневою геополітичною комбінацією.

Відбувається це все, до слова, коли до можливої зустрічі Путіна і Байдена в Женеві залишилося трохи більше двох тижнів. І коли Москва відкрито обіцяє американському президентові "некомфортні" сигнали.

Про це в понеділок, 31 травня, прямо заявив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков, відповідаючи на обіцянку Байдена натиснути на Путіна в питаннях дотримання прав людини. "Ряд сигналів з Москви — я не говорю про зустріч на найвищому рівні — для них будуть некомфортні, в тому числі в найближчі дні", — заявив Рябков через два дні після того, як New York Post опублікувала матеріал про донорство Річарда Берта.

Ось ці "некомфортні" сигнали. Принаймні, один з них. І ставки, без того досить високі, продовжують рости, залучаючи все більше і більше уваги до прийдешньої зустрічі.

Якщо вона взагалі відбудеться. З огляду на те, що компанія Microsoft 27 травня повідомила про злом російською компанією Nobelium електронної пошти Агентства міжнародного розвитку США (USAID) та провела фішингові атаки на інші відомства.

Nobelium стояла за торішньою неймовірно масштабною кібератакою на американські урядові установи і компанії. І, на думку американської розвідки, організувала цю атаку безпосередньо Служба зовнішньої розвідки Росії, очолювана Сергієм Наришкіним.

За ідеєю, після такого жорсткого і прямого звинувачення з боку Білого дому СЗР і її хакери мали б залягти на дно, щоб не зірвати саміт. Але вони діють протилежним чином.

Тим часом міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголошує про те, що через загрозу з боку НАТО в Західному військовому окрузі до кінця 2021 р. будуть створені ще близько 20 військових частин і формувань.

Дії глав СЗР і Міноборони, які сигналізують про новий епізод війни "веж Кремля" за право бути наступником Путіна, фактично роблять діалог між США і Росією неможливим. Як би Байден не хотів "витягнути" Росію з обіймів Китаю, йому без серйозних особистих репутаційних втрат це зробити не вдасться.

    Реклама на dsnews.ua