Нова адміністрація США. Радник з нацбезпеки - друг Путіна і Ердогана
45-й президент США Дональд Трамп, за інформацією активно тиражованою в ЗМІ, запропонував посаду радника з нацбезпеки досить неоднозначною особистості - демократу, критикує демократів, який прагне знищити тероризм і в той же час лобіює інтереси країни, яка пов'язана з терористичним угрупуванням.
Мова про генерал-лейтенанта у відставці Майкла Флинне. Він отримав ступінь магістра ділового адміністрування в університеті "Голден Гейт", магістра військового мистецтва та науки в Командно-штабному коледжі армії США, магістра мистецтв в області національної безпеки і стратегії у Військово-морському коледжі та почесного доктора в Інституті світової політики у Вашингтоні, округ Колумбія.
58-річний Флінн пройшов, як кажуть, вогонь, воду і мідні труби. Без сумніву, досвідчений вояка, який встиг "засвітитися" в декількох родах військ - піхоти, спецназі, а завершив кар'єру розвідником. Наприклад, в Афганістані три роки - з 2004 по 2007 роки - очолював розвідку Об'єднаного командування спеціальних операцій. А в 2011 році отримав генеральські три зірки і з подачі Барака Обами потрапив в Офіс директора Національної розвідки.
З 2012 року він очолював Розвідуправління Міноборони США (DIA) - пентагоновский аналог ЦРУ, збирає інформацію для подальшого планування військових операцій. Правда рік він не дослужив. Пішов достроково - у 2014 році із-за суперечок з керівництвом відомства. В розвідку Пентагону він увірвався як торнадо, маючи намір піддати її масштабних структурних реформ з упором на військових керівників на місцях, зокрема в добре знайомих Флінна Іраку і Афганістані.
Роберт Бернс з посиланням на високопоставленого представника Пентагону в квітні 2014 року писав для Associated Press, що хоча Флінн і його заступник Девід Шед не називали офіційну причину відставки, але насправді керівництву не сподобалися агресивні зусилля перебудови DIA.
The Washington Post уточнила, що горщики Флінн побив з директором Національної розвідки Джеймсом Клэппером. Генерал, як вже говорилося, левову частку уваги звертав на Афганістан і Ірак в той час, як на дворі був 2014 рік і Пентагон хотів розширити агентурну мережу за кордоном, покращуючи збір даних в "кризових" країнах, зокрема, Україні.
Флінн ж начебто б і хотів збільшити кількість співробітників за кордоном, але дивився, на перший погляд, занадто вузько. Як розповів колишній співробітник Пентагону, який працював з ним, генерал хотів, грубо кажучи, відправити в поле аналітиків розвідки надавати допомогу винищувачам і інтенсивним військовим операціям.
Крім того, його стиль управління називали безладним, хаотичним, та ще й на час керівництва припала витік розвідданих, які поцупив Сноуден. Загалом Флінн пішов на пенсію і знайшов себе в якості військового радника Трампа.
Чим же пояснити той факт, що генерал із принципово демократичної сім'ї, так і зараз називає себе демократом, переметнувся в табір гротескного республіканця і жорстко критикував і Обаму, і Клінтон? Образа? Цілком можливо. Флінн цілком міг відчути цілу гаму негативних емоцій після того, як його зусилля з реформування розвідки не оцінили і вказали на двері.
Але основним мотивом бачиться розбіжність у поглядах між Флінном і поки ще демократичним Білим домом на зовнішні загрози. У той час як Пентагон два роки тому намагався адаптуватися під нові реалії, коли Росія вторглася в Україну, Флінн вперто не бажав виходити за рамки Близького Сходу, який страждав від присутності "Ісламської держави", "Аль-Каїди" та інших угруповань дрібніші.
Військовий оглядач Джеймс Китфилд згадував у журналі Politico, як Флінн в інтерв'ю заявив, що в США у 2014 році було менш безпечно, ніж після трагедії 9/11. Багато в Білому домі вважали, що зі смертю Усами бен Ладена прийшов кінець і радикального ісламістського тероризму. У той час як в цей період вже набирало силу ІГ - група більш радикальних ісламістів, що вийшли з "Аль-Каїди". Потім почалися бомбардування Штатами і силами коаліції позицій джихадистів в Іраку, Лівії, були теракти в Парижі, Брюсселі і Сан-Бернардіно. Загроза стала більш ніж реальною.
Будемо справедливі. Його слова про зростаючу загрозу з боку радикальних ісламістів вірні. Проте він не виявив гнучкості, зосередившись лише на одну загрозу. Як би те ні було, але на конвенції республіканців у рамках передвиборної кампанії генерал вимагав заарештувати Клінтон, повторюючи тези свого шефа. А також називав Обаму "слабким і м'якотілим" лідером, який "няньчиться" з терористами і приніс хаос на вулиці Америки зі своєї "нерішучості", "невігластво" і "тотальної некомпетентності".
Природно досвідчений генерал, який так поглинений міжнародним тероризм на Близькому Сході, став ідеальним кандидатом на пост міністра оборони для Трампа, який також будує свою ідеологічну платформу на ненависті до мусульман і страху перед ісламістами.
У пріоритеті Сирія, де позиції ІГ ще сильні. Тому-то Флінн виступає за співпрацю з Росією для знищення джихадистів у вотчині Асада. За поліпшення відносин з Кремлем формально виступає і Трамп.
Саме тому, ймовірно, Флінн і став частим гостем на ключовому закордонному рупор Кремля - телеканалі Russia Today. А в 2015 році був присутній на заході в Москві, присвяченому річниці телеканалу. Він сидів за одним столом з Путіним. Не можна сказати, що це на 100% підтверджує його зв'язок з Москвою, проте факт красномовний. Хоча старший аналітик Атлантичної ради США Адріан Каратницький в інтерв'ю "Голосу Америки" не так давно підтвердив, що генерал у відставці належить до групи оточення Трампа з вельми проросійськими поглядами.
Тобто Флінн - людина не брезгливый. І тому ще одне підтвердження: 11 листопада у The Daily Caller було опубліковано розслідування, згідно з яким протеже нового президента пов'язаний з урядом Туреччини та її президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом. Та й сам Флінн 8 листопада нахвалював сучасного султана у своїй колонці для The Hill.
За даними журналістів The DC, його консалтингова фірма Flynn Intel Group, заснована після відходу з розвідки, була найнята як лобіста в Конгресі інтересів голландської компанії Inovo BV. Цю компанію заснував турецький бізнесмен Яким Альптекін - близький до Ердогана людина, що має величезний вплив на Раду зовнішньоекономічних зв'язків. Крім лобіювання через свою компанію генерал також особисто бере участь у популяризації образу Ердогана, виступаючи, наприклад, за екстрадицію до Туреччини колишнього проповідника Фетхуллаха Гюлена, якого Анкара називає організатором невдалого путчу. "З точки зору Туреччини, Вашингтон вкриває турецького Усаму бен Ладена", - вважає Флінн.
Ось і виходить, що новим радником президента США з питань нацбезпеки може стати людина, яка заради знищення ІГ і "Аль-Каїди" буде співпрацювати хоч з чортом. Для України ж така зосередженість на Близькому Сході і нерозбірливість у зовнішньополітичних зв'язках очевидно позитиву не несе.
