Полювання на "зелених" в США. Як конгресмени подарували Трампу новий козир

Пошук агентів Кремля серед екологів, торпедирующих сланцеву революцію, оголошений як раз тоді, коли США почали відвойовувати у "Газпрому" європейський ринок
Фото: shutterstock.com

У Палаті представників Конгресу США запропонували розслідувати, чи фінансує Росія "зелені" кампанії проти технології гідророзриву для видобутку сланцевого газу. З таким закликом звернулися до міністра фінансів США Стівену Мнучину два видних конгресмена-республіканця з Техасу - голова комітету з питань науки, космосу та технологіями Палати представників Ламар Сміт і член того ж комітету Ренді Вебер.

Цю новину повідомив 23 липня сайт Politico.com, що спеціалізується на темах політики, держуправління і лобіювання у США і на міжнародному рівні. Власник сайту - журналістська організація Politico - поширює свою інсайдерську і аналітичну інформацію також через власну газету The Politico і безліч інших ЗМІ. Тому можна не сумніватися, що повідомлення про ініціативу конгресменів-республіканців підігріє в США і Європі інтерес до теми впливу "газпромівських" лобістів.

Сама ця тема, треба сказати, зовсім не нова. Ще в 2010 р. в США вийшов претендує на документальність фільм Gasland ("Газова країна"), живописующий екологічні жахи, до яких нібито призводить видобуток сланцевого газу. Незабаром виникли підозри, що до фінансування створення та розповсюдження фільму причетний "Газпром".

Голова правління "Газпрому" Олексій Міллер з року в рік публічно виступав проти видобутку сланцевого газу в США і піддавав її глузуванням. А в липні 2013 р. вже й сам Путін, виступаючи на форумі країн - експортерів газу, заявив, що "США видобувають сланцевий газ варварським способом".

У червні 2014 р. тодішній генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен, виступаючи в Лондоні, розповів, що Росія "таємно працює з екологами, щоб протистояти гідророзриву". "Росія в рамках своїх складних інформаційних і дезінформаційних операцій активно взаємодіє з так званими екологічними організаціями, які виступають проти видобутку сланцевого газу, щоб підтримувати залежність Європи від імпортного російського газу", - підкреслив Расмуссен.

У вересні 2014 р. голова залізничної комісії Техасу (цей орган регулює сферу нафтової, газової, вугільної та уранової промисловості, скрапленого газу та безпеки трубопроводів) Девід Портер звернувся до тодішнього держсекретаря США Джона Керрі з проханням відреагувати на дії російської влади і "Газпрому", спрямованих на дискредитацію видобутку газу методом гідравлічного розриву пласта. В офіційному листі, оприлюдненому на сайті відомства, Портер зазначив, що, починаючи з 2006 року "Газпром" уклав контракти з низкою лобістських фірм, у тому числі з Ketchum на $55 млн, намагаючись нашкодити видобутку сланцевого газу в Європі і США.

"Резонно припустити, що їх метою є збільшення ринкової частки у виробництві та розподіленні природного газу, оскільки Росія є другим за величиною виробником природного газу в світі. Їх видима стратегія включає фінансування виступають проти гідророзриву екологічних організацій, розміщення дезінформації і навіть пропаганду в ЗМІ, а саме: допомога у розповсюдженні Gasland - неймовірно брехливого фільму про гідророзрив в Америці", - заявив глава техаського відомства.

Він підкреслив, що зусилля "Газпрому" за сприяння Кремля і фірми Ketchum вже призвели до заборони видобутку сланцевого газу у багатьох країнах ЄС і в даний час націлені на США. Портер також висловив стурбованість тим, що Газпромбанк, який потрапив під санкції США із-за вини Росії в тому, що в липні 2014 р. над Донбасом був збитий малайзійський "Боїнг", тим не менше продовжує фінансування "кампанії по ослабленню американської нафтової і газової промисловості і найняв двох колишніх сенаторів США для надання тиску на американських політиків".

Втім, лист з Техасу не стало у Вашингтоні одкровенням - там і раніше чудово знали про газпромівських лобістів. Ще в березні 2014 р. Хілларі Клінтон, відвідавши канадське місто Калгарі на запрошення тамтешньої PR-фірми tinePublic, розповіла цій фірмі, що фінансують росіяни в США кампанію проти гідророзриву, аж до створення "фальшивих екологічних груп". Про це виступі стало відомо в жовтні 2016-го, коли сайт WikiLeaks оприлюднив матеріали, викрадені з сервера Демократичної партії США.

На ту ж мова Хілларі Клінтон, як і на заяву Андерса Расмуссена, послалися Ламар Сміт і Ренді Вебер у своєму листі до Стівену Мнучину. Сам лист довге (на шести сторінках) і в ньому наведено безліч аргументів, які доводять, на думку авторів, їх висновок про те, що "Росія стоїть за радикальними заявами і жорсткою критикою, спрямованої на сектор викопного палива в США".

Лист було відправлено 29 червня і не залишилося без уваги адміністрації Дональда Трампа. Як зазначає Politico, вже 11 липня міністр енергетики Рік Перрі заявив в ефірі Fox Business, що він "абсолютно" підтримує запропоноване конгресменами розслідування "зелених" кампаній, що проводяться в інтересах "Газпрому", і що міністр фінансів Стівен Мнучин "знає, що цей вид діяльності має бути розслідуваний і повинен бути зупинений".

Сайт Politico, звичайно ж, навів думку екологів, які запевнили, що ні цента від "Газпрому" не отримують і що затія з розслідуванням - це спроба відвернути увагу від скандалу навколо російських зв'язків Трампа. Безперечно, ця версія має право на існування: Трамп дійсно дуже хоче зам'яти рашагейт.

Але ще Трамп дуже хоче просунути американський газ на європейський ринок, де досі відчуває себе господарем "Газпром". В кінці червня Трамп оголосив про початок "золотої ери" енергетики США і пообіцяв: "Ми будемо експортувати американські енергоносії по всьому світу". І тут "Газпром" - одна з головних перешкод.

Щоб усунути його, Трамп може використовувати будь-які важелі, включаючи і виявлення агентів Кремля серед екологічних активістів, які намагаються торпедувати сланцеву революцію. Причому пошук цих агентів може вестися не тільки в самих США, але і в Європі, включаючи Україну.

У нас, нагадаємо, до війни теж проходили акції проти видобутку сланцевого газу. У числі їх організаторів і активних учасників - як на сході, так і на заході України - були комуністи і "Свобода". Тоді теж висловлювалася версія про гроші "Газпрому". А потім в Україну прийшли окупанти, і це підштовхнуло Shell і Chevron згорнути свої українські проекти.

Як Міллер зі сланцевим газом боровся

2005 р. США видобувають 32 млрд куб. м сланцевого газу. Це як споживання Франції.

2009 р. США видобувають 104 млрд куб. м сланцевого газу. Це як споживання Канади.

2010 р. В червні голова правління "Газпрому" Олексій Міллер називає сланцевий газ "фуа-гра для ринку" і прогнозує: "Умов для того, щоб за підсумками року сланцевий газ показав нові рекорди, вже не існує". США видобувають 155 млрд куб. м сланцевого газу. На той момент це більше споживання Китаю.

2011 р. Міллер пояснює: "Сланцевий газ - це добре спланована світова піар-кампанія, таких піар-кампаній багато: глобальне похолодання, біопаливо". США видобувають 228 млрд куб. м сланцевого газу. Це близько половини видобутку "Газпрому".

2012 р. В червні Міллер порівнює: "Видобуток тільки на одному нашому Бованенковском родовищі порівнянна з сумарною видобутком сланцевого газу на території всіх Сполучених Штатів". США видобувають 287 млрд куб. м сланцевого газу. Це близько 65% від видобутку "Газпрому".

2013 р. Міллер передрікає: "Сланцевий газ - це взагалі міхур, який все одно найближчим часом лопне". США видобувають 325 млрд куб. м сланцевого газу. Це близько 75% від видобутку "Газпрому".

2014 р. Міллер сміється: "Видобуток сланцевого газу - це видавлювання води з каменю". США видобувають 377 млрд куб. м сланцевого газу. Це 85% від видобутку "Газпрому".

2015 р. В жовтні Міллер оголошує: "Сланцева революція пішла в глухе підпілля". Видобуток сланцевого газу в США досягає 431 млрд куб. м і на 3% перевищує видобуток "Газпрому", що впала до 418 млрд куб. м.

2016 р. Міллер вже не робить заяв по сланцевому газу. США видобувають 447 млрд куб. м сланцевого газу, що на 7% більше видобутку "Газпрому" (419 млрд куб. м) і починають експортні постачання свого газу в різні регіони світу.