• USD 28.1
  • EUR 34
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

Новий Сталін? Чого чекати від Росії після Путіна

На російському політичному небосхилі не видно жодної постаті, яка була б по-справжньому авторитетною в очах населення, а тому боротьба кремлівських кланів загрожує набути характер некерованого хаосу

Володимир Путін
Володимир Путін / EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Нещодавно один з найбільших американських аналітичних центрів Atlantic Council опублікував статтю, автори якої, колишні дипломати Олександр Вершбоу і Деніел Фрід, висловили надію на можливість поліпшення відносин з Росією після закінчення ери правління Володимира Путіна. На їхню думку, у російського народу є потенціал для боротьби за поліпшення свого життя, і історичні приклади такої боротьби, а значить, менш авторитарна і більш конструктивна в своїй міжнародній політиці Росія теоретично цілком можлива.

Загадкові чутки

Міркування про послепутінску Росію особливо посилилися останнім часом, на тлі активно циркулюючих чуток про його хвороби (за деякими відомостями — раку, а згідно з іншими джерелами — хвороби Паркінсона). Більш того, все більше телеграм-каналів, пов'язаних з Кремлем, говорячи про майбутні кадрові перестановки і реорганізації, безпосередньо використовують термін "транзит влади", тим самим побічно підтверджуючи інформацію про прийдешні зміни. Черговий сплеск "витоків" на цю тему був настільки масштабним, що з їх спростуванням виступив прес-секретар президента Дмитро Пєсков, заявивши, що здоров'я його шефа "абсолютно нормальне".

З одного боку, цілком можна запідозрити, що за даним інформаційним вкиданням стоїть бажання відвернути населення від реальних проблем країни. Сюди відносяться геополітична поразка за результатами виборів в Молдові, посилення Туреччини на Південному Кавказі, політична криза в Білорусі, а також погіршення економічної ситуації в зв'язку з пандемією коронавируса і нерозривно пов'язане з ним падіння рейтингу уряду. Ще однією темою, проігнорованою на тлі обговорення "гарячих" тем про особу Володимира Путіна, стало прийняття пакету федеральних законів, покликаних закріпити внесені в російську конституцію поправки.

З іншого боку, можливий варіант, при якому здоров'я російського "вождя "дійсно погіршується, що можна запідозрити і за деякими візуальними ознаками. Це ні в якому разі не означає, що "лідер нації" вирішить добровільно покинути свій пост — скоріше, навпаки, такий результат практично неймовірний. Чи не означає це і того, що відомі конкретні терміни, в які він виявиться нездатний виконувати свої функції. Цілком можливо, що ці терміни, так само як і чутки про відхід, покликані в разі їх спростування дискредитувати інформацію про хворобу Путіна як таку і тим самим заховати незручну правду, довівши її до абсурду.

Обложена фортеця

Реклама на dsnews.ua

Як би там не було, ми можемо спостерігати, що Володимир Путін на сьогодні посилює становище і повноваження свого найближчого кола і довірених осіб, перш за все з "силового" клану Кремля. Зміцнення їх позицій проявилося в першу чергу в посиленні репресій і подальшої зачистки політичного поля, зокрема внесення до Держдуми проекту закону про визнання фізичних осіб іноземними агентами. Цілком можливо, що ця зачистка є, крім іншого, підстраховуванням на випадок подальших спроб Заходу "загравати" з російською опозицією на тлі ослаблення центральної влади.

Втім, як показують дані соцопитувань, незважаючи на те, що невдоволення росіян діями влади неухильно зростає, це не означає зростання прозахідних настроїв. Навпаки, схоже, що в питаннях зовнішньої політики більшість обивателів все ще вірить пропаганді, покірно приймаючи теорію "обложеної фортеці". Так, останнє опитування "Левада-центру" від 1 грудня ілюструє очікування росіян від російсько-американських відносин при новій адміністрації Джо Байдена. Крім цілком логічного прогнозування подальшого охолодження і складнощів у взаємодії між державами, ставлення росіян до США в цілому погіршилося на тлі американських виборів. Ще в серпні 42% респондентів ставилися до Сполучених Штатів добре і 46% — погано. Зараз більше половини (51%) опитаних ставляться до США погано, з них 25% — "дуже погано".

Зростання необільшовизму

Схожу тенденцію відображення пропаганди в настроях росіян видно і по відношенню до країн "ближнього зарубіжжя". Наприклад, значна частина (21%) опитаних вважає винуватцями недавньої війни в Нагірному Карабасі США і країни НАТО. При цьому більше половини росіян підтримують розміщення в Карабасі російських миротворців. За чотири роки підтримка цього рішення зросла з 46% в 2016 році до 59% в 2020-м. Словом, народні настрої шикуються цілком в руслі офіційного дискурсу Кремля.

Очевидно, що в разі, якщо Путін виявиться не здатним виконувати свої функції, боротьба за владу між різними кремлівськими кланами значно загостриться. При цьому на російському політичному небосхилі не видно жодної постаті, яка була б по-справжньому авторитетною в очах населення, а тому їхня боротьба загрожує набути характер некерованого хаосу. Судячи з народних настроїв, невдоволення росіян поточною ситуацією набуває все більш лівого забарвлення, що може в умовах "смутного часу" привести до зльоту популярності радикально-лівих популістів більшовицького толку. Однак дуже важко собі уявити, щоб російський "глибинний народ" побачив своїх лідерів в представниках ліберальної опозиції.

Так, "трансфер", що почався, незалежно від його причин, відкриває якесь вікно можливостей для позитивних змін. Однак посилення репресивної політики, успішна дискредитація в очах населення всіх прозахідних сил, зростання лівих настроїв і збереження імперсько-ізоляціоністської картини світу в свідомості пересічних росіян робить це вікно надзвичайно вузьким, що може привести недогляду Заходом і російською опозицією ще одного шансу добитися бажаних змін.

    Реклама на dsnews.ua