• USD 28
  • EUR 33.5
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Весняне загострення. Навіщо Путіну нова демонстрація сили на українському напрямку

Кремль, лякаючи Україну і Захід потенційної війною, переслідує відразу кілька цілей

Володимир Путін
Володимир Путін / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Перемир'я на Донбасі, яке офіційно стартувало 27 липня минулого року, формально завершилося 31 березня, коли російська делегація в Тристоронній групі відмовилася обговорювати його відновлення. Правда, режим припинення вогню, в принципі, не особливо і працював. З початку року на Донбасі в результаті обстрілів і роботи російських снайперів загинули понад два десятки українських бійців, більше півсотні отримали поранення.

Разом з тим кремлівські маріонетки і високопоставлені російські чиновники проводять чергову медійно-провокаційну кампанію, перекладаючи відповідальність за ескалацію на Донбасі на Україну.

29 березня "міністр закордонних ДНР" Наталія Никонорова традиційно, не підкріпивши свої звинувачення фактами, оголосила, що Україна, нібито провокує загострення конфлікту і готує силовий варіант його вирішення. Це свого роду виправдання для активізації російських бойовиків в ОРДЛО. Двома днями раніше, 27 березня, "екс-прем'єр ДНР" Олександр Бородай заявив, що "союз добровольців Донбасу" буде реагувати на, нібито, дії українських ЗС і в разі потреби "прийдуть російські добровольці".

Цю тезу посилив глава МЗС РФ Сергій Лавров, який в інтерв'ю російським пропагандистам 1 квітня сказав, що "спроби тих, хто сподівається розв'язати нову війну на Донбасі, можуть зруйнувати Україну".

Тим часом активізувалися не тільки російські найманці в ОРДЛО, але і безпосередньо збройні сили РФ, прикриваючись військовими навчаннями.

Як повідомив під час виступу у Верховній Раді і в інтерв'ю "Голосу Америки" головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, в середині березня дві батальйонні тактичні групи окупантів за підтримки артилерійської тактичної групи на полігоні "Опук" відпрацювали висадку повітряного і морського десантів. І після навчань ці групи залишилися на території окупованого українського півострова. При цьому до них приєдналися ще п'ять батальйонних тактичних груп. За його словами, на сьогоднішній день в Криму знаходяться майже 33 тис. російських військовослужбовців.

Крім кримського напрямку, що становить загрозу для Херсона, Миколаєва та Одеси, Росія стягує війська до східного кордону України — до Воронезької та Брянської областей. У цьому регіоні, каже головнокомандувач ЗСУ, вже кілька років розгорнуті 28 батальйонних тактичних груп, і їх число зросте ще на 25. Збільшення російського угруповання військ відбувається під приводом підготовки до білорусько-російських військових навчань "Захід-2021", які пройдуть в період з 10 по 16 вересня.

Реклама на dsnews.ua

За словами заступника начальника Генерального штабу ЗС Білорусі Павла Муравійка, слова якого 2 квітня призводить російське пропагандистське агентство Sputnik, маневри, мовляв, носять "виключно оборонний характер". Хоча, точніше, "оборонно-наступальний". Що підтвердив білоруський офіцер: "Дійсно відпрацьовуватимуться наступальні дії з'єднань, підрозділів і військових частин. Тому що оборона повинна бути активною і забезпечувати вирішення тих завдань, які дадуть найбільший ефект для захисту своєї землі". Цікава деталь: в ході осінніх навчань армія РФ і Білорусі планує приділити "особливу увагу" боротьбі з безпілотниками і крилатими ракетами. Перші ефективно себе показали в Сирії, Лівії та Карабасі, других вистачає в розпорядженні НАТО, а Україна, хоч і далекими від задовільних темпами, нарощує кількість цих озброєнь. Також ще взимку повідомлялося, що підрозділи збройних сил цих країн відпрацюють "відрив від головних сил, проведення глибоких рейдів і обходів". До слова, відпрацювання таких маневрів Білорусь і Росія почали задовго до старту маневрів "Захід-2021".

Знову-таки, 2 квітня в російських ЗМІ з'явилася підкріплена відео інформація про тактичні навчання, в ході яких російські і білоруські військові, задіявши танки Т-72Б3, ударні вертольоти К-52 "Крокодил" і системи "Град", відбили "наступ умовного противника, заманивши його в пастку і примусивши втекти ".

У Росії ці дії виправдали правом переміщати війська в рамках своєї території, як їй заманеться. Про це, зокрема, заявив спікер Кремля Дмитро Пєсков. Він також стверджує, що ніякої загрози перекидання військ не представляє, але тут же додав, що Росія боїться провокацій з боку України, які "можуть привести до війни".

Відповідь Кремлю

Стягування Росією військ до українського кордону стривожило Київ і Захід, в першу чергу США. Дії РФ активізували дипломатичний діалог України з партнерами і союзниками. Так 1 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з генсеком ОБСЄ Хельгой Шмід, вказавши на загрозу від Росії. В той же день, як повідомляє прес-служба українського МЗС, Кулеба зідзвонився з міністром закордонних справ Канади Марком Гарно, щоб обговорити поведінку Росії.

Днем раніше глава української дипломатії переговорив з американським колегою Ентоні Блінкеном. Держсекретар США підтвердив, що Вашингтон, як і раніше, підтримує "суверенітет і територіальну цілісність України" і євроатлантичні прагнення Києва.

І це ще не все. Учора, 1 квітня, міністру оборони України Андрію Тарану подзвонив глава Пентагону Ллойд Остін. "Він засудив нещодавні ескалації агресивних і провокаційних дій Росії в східній Україні і висловив співчуття міністру Тарану з приводу загибелі чотирьох українських солдатів 26-го березня", — повідомили в прес-службі американського оборонного відомства.

Сполучені Штати чітко сигналізують як Києву, так і Москві про незмінну підтримку України, і, природно, про те, що у Вашингтоні уважно стежать за пересуваннями ВС РФ і маніпуляціями російської сторони. У той же час це не означає, що реакція союзників України вийде за рамки вираження стурбованості різного ступеня глибини або вже запланованих пакетів фінансової і військової допомоги.

Чому? Оскільки самі по собі інтенсивні переговори між Києвом і Вашингтоном, і озвучені декларації є відповіддю Росії в її грі демонстрацію сили.

Саме демонстрацією сили, і досить дорогою (принцип еволюційної психології: чим дорожче обходиться сигнал — тим більше йому вірять), і є зростання напруги на Донбасі і поблизу українських кордонів.

П'ять факторів

Росія, в черговий раз розігруючи карту імовірної інтервенції, переслідує відразу кілька цілей.

По-перше, це потужна інформаційна кампанія, спрямована на посилення розколу в українському суспільстві між патріотами — з одного боку і "втомленими від війни" "голубами миру" і відвертими прокремлівськими "консервами" — з іншого. Ключове місце в цій кампанії відводиться, власне, президенту Володимиру Зеленському та його команді — і їх залежності від рейтингів популярності.

Президент прагне подобатися ситуативній більшості, але це неможливо, особливо в країні з розколотим суспільством. Зеленський опинився в непростій ситуації, коли "заграючи" з однією фракцією виборців, він втрачає очки популярності в іншої фракції.

На цьому Кремль і грає. Спершу вкиданням про проведення нібито переговорів "нормандської четвірки" без України, а тепер і масштабною військовою провокацією, яка змушує "яструбів" і "голубів" стежити за кожним кроком і словом президента.

Якщо Зеленський не буде достатньо жорстко реагувати на дії окупантів, то викличе обурення перших своєю пацифістикою. І навпаки: якщо вирішить продемонструвати силу, то вже інші його "спишуть" і назвуть другим Петром Порошенко.

Звідси другий фактор — чинення тиску Росією на президента, який орієнтується на рейтинги, а не на державні інтереси.

Зеленський прийшов до влади вже після бійні на Донбасі. На відміну від Порошенка, у нього немає досвіду і розуміння, як саме без застережень реагувати на кризи подібного роду. Цинічно кажучи, у нього ще не було Іловайська і Дебальцеве, не було хрещення вогнем. Так, був інцидент зі збитим Іраном українським літаком — і тоді президент продемонстрував вельми сумнівні навички кризового менеджменту.

Кремль же, лякаючи Банкову масштабним бойовим зіткненням, розраховує, що президент і його команда допустять помилку і погодяться піти на поступки Москві з тих чи інших питань. Чи погодяться, чи не погодяться — удар по рейтингу.

У той же час, і це по-третє, тиск РФ на президента і його уряд буде строго дозованим — хоч і не виключає ексцесів.

Тому що якраз масштабне і відкрите бойове зіткнення не відповідає інтересам Москви, яка роками твердить про те, що "їх там немає". В такому випадку Росії вже буде не відкрутитися.

Так що будуть провокації, будуть нові загострення, і можливі непередбачувані випадковості, що працюють на подальшу ескалацію. І, на жаль, більш ніж вірогідні нові жертви. "Перемир'я" — тому свідчення.

Це внутрішньоукраїнські фактори поточної масштабної провокації Кремля. Однак є і внутрішні. І тут варто звернути увагу на ряд дат. Перша — це, безпосередньо, час, коли відбудуться військові навчання "Захід-2021", тобто середина вересня. Через три дні після маневрів в Росії настане єдиний день голосування на виборах до Державної думи, які послужать черговим циклом легітимації перебування Путіна в президентському кріслі.

Друга дата — це день, коли господар Кремля, нарешті, вакцинувався від Covid-19, замовчуючи про те, який саме препарат був використаний. Але є сенс припустити, що його вибір припав на вакцину з доведеною високою ефективністю західного виробництва, оскільки Путін повинен отримати реальний і повний захист від коронавірусу. Пєсков розкрив причину, повідомивши в інтерв'ю "Аргументам и Фактам", що по завершенні прищепного циклу, тобто через 42-45 днів, Путін, забезпечений антитілами, почне активно їздити по регіонах, очевидно, виступаючи в ролі VIP-агітатора як себе, так і лояльних до нього сил, чиновників і політиків.

Вакцинувався він 23 березня, як стверджує прес-служба Кремля, тобто вихід Путіна в світ відбудеться приблизно 7 травня. Якраз під свято побєдобесія.

Це просто ідеальна пам'ятна дата для запуску також і кампанії по ура-патріотичному накачуванню, враховуючи, що з плином часу холодильник все ж переміг "Кримнаш".

Кремль не здатний запропонувати співгромадянам реальне поліпшення їх добробуту, і, як і раніше, робить ставку на великодержавництво і шовінізм. Йому нема чого запропонувати виборцеві, крім пропаганди. З особливою увагою сюжету "Обложена фортеця".

Саме вона виступає лейтмотивом навчань "Захід-2021" і конфлікту з Заходом в цілому. Згадаймо про те, як в Москві принизили главу дипломатії ЄС Жозепа Бореллі, звинувативши Європу в руйнуванні відносин з Росією.

В якості аргументів Москва буде приводити останні і майбутні заяви Брюсселя, Вашингтона і НАТО, які різко критикують Росію за її агресію по відношенню до України і демократичного світу.

Посил гранично прозаїчний: "Весь — ну, майже весь — світ проти нас. НАТО веде себе в Чорному морі як вдома. Україна — теж загроза, і Альянс її в цьому підтримує".

Отже, далі росіян підведуть до одного простого висновку: на переправі коней не міняють, особливо, коли переправу намагаються зруйнувати вороги. І незважаючи на порожні холодильники, росіяни зроблять ставку на перевірених Путіні і на всіх тих, хто пливе з ним в одному човні.

Зважаючи на викладене, можна зробити наступні висновки. По-перше, Росія буде дозовано нарощувати бойові дії проти України, послідовно прагнучи прищепити межі можливого "прогинання" адміністрації Зеленського. По-друге, незважаючи на сигнали партнерів і союзників, ні ленд-лізу, ні другого фронту очікувати не доводиться. Проте військово-технічне співробітництво і співпрацю спецслужб — перш за все з США і Великобританією — буде наростати. У той же час Захід буде утримуватися від кроків, які Росія може виставити провокацією, і це буде обмежувати його реакції на російські погрози Україні. По-третє, нам необхідно продовжувати активну дипломатичну роботу, паралельно здійснюючи заходи по зміцненню обороноздатності. При найкращих розкладах нинішнє загострення завершиться після думських виборів. Питання в тому, які втрати понесе за цей час Україна.

    Реклама на dsnews.ua