Від Цюрихських протоколів до Кнесету: як Баку захищає свої інтереси
Призупинення Ізраїлем процедури визнання "геноциду" вірмен – не перший випадок, коли жорстка позиція Азербайджану впливає на рішення його партнерів. У 2009 році реакція Баку стала одним із чинників, що змінили перебіг нормалізації відносин між Туреччиною та Вірменією. Підписані в Цюриху протоколи відокремлювали відкриття кордону від карабаського конфлікту, однак після протесту Азербайджану Туреччина пов’язала їхню ратифікацію з прогресом у врегулюванні. Документи так і не були ратифіковані, а згодом Вірменія їх анулювала
Про це йдеться в колонці Світлани Кушнір на Censor.net.
Рішення Ізраїлю розпочати процес визнання "геноциду" вірмен є політичним кроком, спрямованим проти Туреччини. Таким чином Ізраїль мав намір чинити тиск на президента Ердогана у відповідь на його жорстку антиизраїльську риторику та звинувачення у "геноциді" у зв'язку з війною в Газі.
Однак ця ініціатива безпосередньо суперечила інтересам Азербайджану — найближчого союзника Туреччини та стратегічного партнера Ізраїлю. 29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану жорстко засудило ізраїльську ініціативу та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою: "Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення".
Окрім офіційного Баку, проти резолюції відкрито виступили представники єврейської громади Азербайджану, а також низка політиків і експертів в Ізраїлі. 30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і "Ягадут га-Тора". Він закликав їх враховувати можливі наслідки визнання "геноциду" вірмен для відносин з Азербайджаном та єврейської громади країни: "Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу". До нього приєдналися багато інших лідерів єврейських громад і громадські діячі.
У результаті, за неофіційною інформацією, Ізраїль призупинив процес визнання "геноциду" вірмен, взявши до уваги жорстку позицію Баку та можливі наслідки для двосторонніх відносин.
Обидва епізоди демонструють послідовність азербайджанської зовнішньої політики. Баку прагне не допустити, щоб союзники ухвалювали рішення, які зачіпають його безпеку та регіональні інтереси, без попереднього врахування його позиції. З роками інструменти впливу Азербайджану стали різноманітнішими, а коло партнерів – ширшим. Це перетворює його реакцію з локального подразника на чинник, здатний змінювати політичні процеси.
