Парламентські партії Литви погодили скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї
Через російську агресію парламентські партії Литви погодили план скасування конституційної заборони на розміщення в країні ядерної зброї та іноземних військових баз
Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа після зустрічі з лідерами парламентських партій, передає "ДС" із посиланням на Reuters.
Масштабна правова реформа, яку мають підтримати дві третини депутатів у ході двох парламентських голосувань, зніме обмеження, запроваджені після виходу Литви із СРСР.
"Геополітична обстановка погіршується. Наша конституція була прийнята в той час, коли геополітичні умови були зовсім іншими" — заявив Науседа.
За його словами, найближчі плани керівництва країни не передбачають розміщення ядерної зброї в Литві, але скасування заборони дозволить їй вжити заходів у разі погіршення ситуації у сфері безпеки. Литва залишиться учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, наголосив Науседа.
Президент РФ Володимир Путін наприкінці 2024 року затвердив оновлені "Основи державної політики у галузі ядерного стримування", розширивши можливість застосування ядерного арсеналу у відповідь на неядерні загрози інших країн, які підтримали ядерні держави. З російських чиновників країнам НАТО неодноразово загрожував попередник Путіна на посаді Дмитро Медведєв, тому після одного з таких випадів минулого року президент США Дональд Трамп закликав його "стежити за словами".
З "експертної" обслуги Кремля із закликами до завдання ядерних ударів "для залякування" виступали, зокрема, голова президії Ради із зовнішньої та оборонної політики Сергій Караганов та Дмитро Тренін, який до війни очолював російське відділення Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Все це, а також сумніви щодо готовності Трампа захистити європейські країни, змушує їх думати про створення власного ядерного щита можливо за допомогою Великої Британії та Франції. Президент Франції Емманюель Макрон на початку березня оголосив про зміни в ядерній стратегії та "новий етап у французькому стримуванні". Країна планує збільшити арсенал (зараз має близько 290 боєголовок) і поширити свій ядерний щит на партнерів. Макрон назвав тоді Німеччину, Польщу, Грецію, Нідерланди, Бельгію, Данію та Швецію, співпраця з якими включатиме спільні навчання з використанням ядерної зброї та тимчасове розміщення французьких винищувачів із нею на їхній території.
Чотири місяці тому про плани відмовитись від заборони на розміщення ядерної зброї оголосила Фінляндія.
У Литві склався широкий консенсус, що чинне обмеження, найжорстокіше в країнах НАТО, не відповідає нинішній геополітичній ситуації, де ядерна зброя союзників є найважливішим елементом стримування, сказав політолог Лінас Кояла, директор вільнюського Центру досліджень геополітики та безпеки.
"Тому важливо, щоб не було перешкод для зміцнення стримування", — заявив Кояла.
"Сьогодні небезпечною здається вже не наявність бомби, а її відсутність. У світі, де Росія відкрито використовує ядерний шантаж, у країн, яким випало жити поруч із нею, виникає простий і цинічний висновок: щоб зберегти незалежність, потрібна бомба — і бажано не одна", — написав у колонці для The Moscow Times Вітольд Янчіс, мультимедійний журналіст, експерт із Східної Європи та країн Балтії.
Литва також прийняла бронетанкову бригаду з Німеччини. Спочатку вона налічувала близько 500 військовослужбовців, але для неї будується інфраструктура, і, згідно з прискореними планами розгортання, повної боєготовності з особовим складом 5000 осіб підрозділ має досягти до 2027 року.
