ПАРЄ визнала нелегітимною російську Держдуму через фейкові "вибори"

Про це йдеться у повідомленні DW, передає "ДС".

Ще одна резолюція ПАРЄ передбачає створення під егідою Ради Європи спеціального фінансового механізму, який дозволить спрямувати заморожені активи РФ на виплату Україні компенсацій, присуджених Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) у міждержавних справах.

Також ПАРЄ відмовилася визнавати результати парламентських "виборів" до Держдуми РФ, що відбулися 18–20 вересня. Асамблея констатувала: Державна Дума не може вважатися демократично обраним і легітимним представницьким органом — аналогічно до попереднього рішення щодо нелегітимності Володимира Путіна на посаді президента. Депутати підкреслили, що виборчий процес у Росії суперечив демократичним нормам і супроводжувався придушенням опозиції, інакодумством, залякуванням виборців та жорсткою цензурою.

Окремо Асамблея засудила організацію псевдовиборів на тимчасово окупованих територіях України, назвавши їх грубим порушенням міжнародного права. У ПАРЄ наголосили, що ці процедури, проведені в умовах репресій воєнного часу, є юридично нікчемними і не підлягають жодному визнанню.

Після виключення з Ради Європи Росія ігнорує рішення ЄСПЛ і відмовляється виплачувати компенсації, хоча несе юридичну відповідальність за порушення прав людини, скоєні нею до 16 березня 2022 року.

У зв'язку з цим ПАРЄ пропонує використати заморожені в країнах Європи російські активи для виплати відшкодувань, присуджених ЄСПЛ, зокрема у двох міждержавних справах України проти РФ. У межах цих проваджень суд визнав відповідальність Москви за масштабні порушення прав людини внаслідок розв’язаної війни. Хоча точну суму "справедливої компенсації" ще не визначено, з огляду на завдані Україні збитки вона може потенційно сягати десятків чи сотень мільярдів євро.

Для реалізації цього кроку депутати й закликають створити згаданий спеціальний "механізм фінансування" під егідою РЄ, який дозволить перепрофілювати заморожені активи РФ на користь Києва.

Жорстку оцінку ПАРЄ дала і гібридним атакам Росії проти країн Європи, серед яких — диверсії, підпали, втручання у вибори, кібератаки на критичну інфраструктуру, дезінформаційні кампанії та інциденти з безпілотниками. У резолюції наголошується, що це не розрізнені епізоди, а скоординована кампанія Москви, спрямована на послаблення європейських демократій та їхньої підтримки України. Асамблея закликала класифікувати гібридні атаки РФ на території держав-членів РЄ як акти державного тероризму.

Нагадаємо, раніше глави МЗС Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії звернулися до Єврокомісії із закликом знайти нові шляхи залучення близько 200 млрд євро заморожених активів РФ для допомоги Україні. У своєму спільному листі міністри наголосили, що Київ потребує як короткострокової, так і довгострокової фінансової підтримки. За їхніми словами, конфіскація цих коштів змусить Росію заплатити за завдані руйнування та водночас зменшить фінансовий тягар для європейських платників податків.

Ідея використання суверенних російських активів стала однією з ключових у європейському політичному порядку денному ще 2025 року. Проте тоді Євросоюз не зміг узгодити механізм — переважно через спротив Бельгії, де зберігається основна частина цих коштів.

Водночас, за словами президента Європейської народної партії Манфреда Вебера, ЄС усе ж планує використати заморожені активи РФ для фінансування військових потреб України, незважаючи на те, що на останньому саміті лідерам не вдалося досягти остаточного консенсусу.