Печеньки Держдепу. Навіщо Лукашенку терміново покликали в США
Главу Білорусі Олександра Лукашенка покликали в США. Ще недавній "останній диктатор Європи" запрошений взяти участь у церемонії з нагоди 100-ї річниці вступу США в Першу світову війну. Все відбудеться в Канзас-Сіті (!) і вже 6 квітня. Складно сказати, яке ставлення до цієї події має нинішня Республіка Білорусь. Безумовно можна стверджувати, що зацікавленість Америки в візит Олександра Григоровича не має відношення до історії. Виглядає так, що Вашингтону терміново знадобилося про щось поговорити з Лукашенком, і привід він лише привід. Була б річниця скасування рабства, згодилася б і вона.
Зазначимо, що інформація про запрошення посольства США з'явилася незабаром після того, як білоруський лідер звинуватив Захід, його "сателітів", місцеву "п'яту колону" і Україну в підготовці масових заворушень у Білорусі з метою "повалити президента". Цей спіч пролунав напередодні традиційної вуличної акції опозиції 25 березня (День волі, День оголошення в 1918 р. незалежності Білоруської Народної Республіки) і стала стартом для масових затримань супротивників режиму і навіть відкриття кримінальної справи за звинуваченням у підготовці до масових заворушень. Причому, "в'яжуть" правоохоронці виключно тих, хто відрізняється своєї національної орієнтованістю, є противником "російського світу". Дана обставина дає підставу місцевим аналітикам стверджувати, що напередодні наближаються білорусько-російських військових навчань "Захід - 2017" Лукашенко готується остаточно капітулювати перед вимогами Росії.
Між тим, Олександр Григорович хоча й змінив в останні кілька днів риторику від умовно антиросійської в бік умовно антизахідної, все ж натякнув, мовляв, добре б, щоб за нашими навчаннями спостерігали представники країн НАТО. Так і МЗС РБ стверджує, що не має наміру згортати співпрацю з країнами ЄС.
На цьому тлі запрошення Лукашенка в США може мати на меті донести ряду адресатів ряд меседжів.
Самому білоруському правителю: Не варто застосовувати надмірну силу до протестувальників. "Дрібні гріхи" не помітимо, але куди складніше буде закривати очі у разі, якщо в центрі Мінська почнеться криваве місиво. Всі між нами не так погано. Хоча нам зараз і зовсім не до вас. Налаживаете відносини з ЄС, перебуваєте в переговорах з МВФ про отримання чергового кредиту, конфліктуєте з РФ і повинні їй чималу суму, - так не треба входити в клінч з нами, не виключено, що вирішити деякі проблеми допоможемо. А Росія, самі розумієте, покластися на неї не можна. Тому варто подумати і на більш віддалене майбутнє, який вихід вибрати. Мовляв, є варіанти - затяжна економічна криза, бунт і можлива окупація з боку Росії, яка невідомо чи збереже за вами посаду "губернатора Білорусії" або мирний відхід в дусі Піночета, який ми можемо організувати. Обидва варіанти пов'язані з ризиком, але хороших виходів у вас дорогою, Олександр Григорович, немає. Загалом, думайте.
Кремлю: добре Подумайте про те, як ви вчините з Білоруссю взагалі і Лукашенко зокрема. Звичайно, на ваші можливі дії наша реакція буде після їх здійснення. Можливі варіанти. Але вже зараз вам варто знати, що, по-перше, нас влаштовує формальна незалежність Білорусі, ми не претендуємо на цю територію як сфери свого впливу.
По-друге, ми не бачимо поки альтернативи діючої влади там. (Ймовірно, не бачите її і ви)
По-третє, Лукашенко і, як не крути, вам вигідні. Більш проросійського вам найближчим часом не знайти, а варяг може нагадати білорусам про їх "партизанської слави".
По-четверте, у разі чого, вектор розвитку РБ в бік подальшої інтеграції з РФ не є безальтернативним.
Цілком ймовірно, що білоруська влада ще самі не визначилися щодо своєї поведінки 25 березня (організатори акції не отримали на свою заявку ні дозволу, ні відмови). Однак з високим ступенем вірогідності можна припускати, що запрошення в Штати Лукашенко візьме і у призначений термін (6 квітня) туди прилетить. "Змова" змовою, а печиво - це завжди добре. Що з Москви, що з Вашингтона.
