Переписати "Дейтон". Американці повертаються на Балкани
США мають намір переглянути свої підходи до боснійського питання
Сполучені Штати в останні роки проводили на Балканах або спільну з європейцями політику, або взагалі не звертали особливої уваги на цей регіон. Однак скоро все може змінитися: Вашингтон уже організовує окремі від європейців сербсько-косовські переговори і пропонує повернутися до "боснійського питання", переписавши мирну угоду 25-річної давності.
Четвертний Дейтона
У нинішньому році виповнюється 25 років Дейтонському мирному договору. Чверть століття тому Загальну рамкову угоду про мир у Боснії та Герцеговині було погоджено на військовій базі в США поблизу міста Дейтон у результаті безпрецедентного тиску на воюючі сторони і потім з помпою підписано в Парижі.
Згідно Дейтон — як скорочено називають документ — БіГ складалася з двох автономних утворень — Республіки Сербської і боснійсько-хорватської Федерації Боснії і Герцеговини. Конституція об'єднаної країни була частиною угоди.
Життя за Дейтонською угодою повинне було стати коротким етапом на шляху до створення нової держави, нової БіГ, де три народи, боснійці, серби і хорвати, які в попередній історичний період тисячами вбивали один одного, повинні були домовитися між собою і почати разом жити дружно.
Однак договір замислювався як тимчасовий документ і сьогодні є правовою базою функціонування держави. Боснія і Герцеговина досі живе за правилами і по конституції, запропонованої або скоріше навіть нав'язаної в рамках Дейтона. Складна система взаємних компромісів 25 років тому була придумана для того, щоб сторони "просто перестали стріляти". Це спрацювало. Але побудувати загальну, "одну на всіх" Боснію і Герцеговину три народи так і не змогли — або не захотіли — хто як.
Зовнішнє управління
Коли дії політиків з будь-якої сторони в Боснії і Герцеговині починають загрожувати стабільності нинішньої конструкції, втручається міжнародне співтовариство — яке за Дейтоном має на це повне право. Для такого втручання, тобто для виконання Дейтонської мирної угоди, в БіГ з 1995 р. існує спеціальна посада: Верховний представник у Боснії та Герцеговині.
Керує Офісом Верховного представника міжнародна Рада з імплементації Мирної (Дейтонської) угоди. До цього органу входить 55 країн і організацій. Серед членів Ради, до речі кажучи, є і Україна. Але в орган, який реально управляє процесом — виконавчий комітет Ради з імплементації, — наша країна не входить. Там "засідають" Франція, Італія, Японія, Канада, Німеччина, Росія, США, Великобританія, країна, яка головує в Європейському Союзі, Європейська комісія та Організація Ісламська конференція (ОІК), яку представляє Туреччина. Пропорції впливу кожного з учасників на рішення Верховного представника, а значить і на ситуацію в БіГ, можна пов'язати з часткою участі в бюджеті Офісу Верховного представника. На 2020/2021 рр. фінансування становить 5 млн 327 тис. 627 євро і розподіляється в наступній пропорції: ЄС платить 54,37%, США — 22%, Японія — 10%, Канада — 3,03%, Організація Ісламська конференція — 2,5%, Росія — 1,2%, інші країни — 6,9%.
Верховний представник має дуже широкі повноваження для скасування та прийняття рішень на державному рівні, до його компетенції належать і кадрові питання — у разі, якщо потрібне екстрене втручання. Крім того, він уповноважений регулярно виступати зі звітами про стан справ в БіГ (розповідаючи про імплементацію Дейтона) на засіданні Ради Безпеки ООН.
Ось цитата з останньої доповіді Верховного представника австрійця Валентина Інцко в РБ ООН у травні нинішнього року: "Протягом звітного періоду влада Республіки Сербської активізувала свою риторику і часто вдавалася до дій, спрямованих проти суверенітету і територіальної цілісності Боснії і Герцеговини, а також повноважень та інститутів державного рівня ". Крім того, Інцко звертає увагу, що парламент Республіки Сербської прийняв ряд рішень, які покликані блокувати інтеграцію БіГ у НАТО. (Хоча, зазначимо, якихось 11 років тому, в жовтні 2009 р., офіційна делегація Боснії і Герцеговини в Брюсселі подала офіційну заявку на вступ до Північноатлантичного альянсу).
До звіту Верховного представника можна ще додати, що за останній рік лідер боснійських сербів Мілорад Додік відкрито називав створення Боснії і Герцеговини помилкою, закликав розділити країну на три частини — сербську, боснійську і хорватську - і неодноразово заявляв про тверду рішучість сербів не допустити вступу БіГ в Альянс.
Трансатлантичний трикутник
Сказати, що Боснія і Герцеговина перебуває в перманентній інституціональній кризі — значить просто констатувати очевидні речі.
У цій ситуації Європа залишається вірною "духу" Дейтона і проводить попередню політику, намагаючись "подружити" три народи і зберегти їх хоча б в орбіті європейського впливу. Мотивація зрозуміла — "аби не було війни".
Росія підтримує сербів у плані протидії спробам створення більш інтегрованої БіГ, посилаючись на "букву Дейтона" або на "первинний Дейтон", і, звичайно ж, ще категоричніше, ніж самі серби, виступає проти вступу БіГ у НАТО.
Сполучені Штати традиційно проводили в Боснії спільну з європейцями політику. Однак кілька днів тому стало ясно: США мають намір переглянути свої підходи до боснійського питання.
Посол Сполучених Штатів у БіГ Ерік Нельсон заявив "Голосу Америки": Дейтонські угоди і заснований на Дейтоні устрій Боснії і Герцеговини потребує реформ."Я думаю, що 25 років — це переломний момент, коли люди починають думати, що саме час рухатися вперед. І ця країна може рухатися вперед. ... Дейтонські угоди закінчили страшну війну 90-х років у Боснії і Герцеговині та виявилися дуже ефективними для подолання конфлікту, а також для післявоєнної реконструкції ... рано чи пізно кожна країна усвідомлює, що їй потрібні певні реформи. Очевидно, що конституція БіГ потребує реформ, і Дейтон, і конституцію БіГ потрібно реформувати ", — підкреслив дипломат. Мета реформ, за його словами, - створення умови для приєднання Боснії і Герцеговини до "трансатлантичного співтовариства", як того "хочуть громадяни країни".
Знову в грі
Фактично американці анонсували не просто "Дейтон-2", а й основне завдання, яке стоятиме перед Боснією і Герцеговиною після підписання "нового мирного договору", — це євроатлантична інтеграція.
Поки практичних дій за гучною заявою не було. І, чесно кажучи, на сьогодні не дуже зрозуміло, як США на практиці збираються "переписати" Дейтон і домогтися приєднання Боснії і Герцеговини до НАТО на тлі категоричного неприйняття такого розвитку подій з боку сербів і росіян.
"Розкривати конституцію Боснії і Герцеговини — це відкривати "ящик Пандори ", наслідки можуть виявитися неконтрольованими і небезпечними", — попереджав у травні цього року посол РФ у БіГ.
"Ті, хто в обхід нас спробує ввести Боснію в НАТО, самі підпишуть Боснії і Герцеговині смертний вирок! Без участі сербів країна приречена", — це позиція Додика, яку він у різних варіаціях озвучував неодноразово за останній рік.
Поки слова американського дипломата виглядають лише заявкою США на проведення власної — не сумісную з європейцями, а своєю, окремою — політики на Балканах. Хоча якщо врахувати, що подібного не спостерігалося останні років 10-12 — з часу проголошення незалежності Косово і активної участі в тому процесі адміністрації Білла Клінтона — навіть проста політична заява може дати серйозну поживу для роздумів.
Повернення Америки на Балкани — не потрібно забувати і про проведення переговорів Сербія — Косово в Білому домі, запланованих на початок вересня — обіцяє нам не просто появу нового-старого гравця, але і зміну геополітичних розкладів. Коли когось стає більше, когось має поменшати. Кого? Відповідь, мабуть, очевидна — з огляду на систематично дестабілізуючу і деструктивну роль Росії в регіоні.