Чому Америка полюбила крутих, відморожених і успішних
Результати виборів в Америці (а це саме результати, як у випадку встановлення діагнозу), говорять про те, що люди смертельно хочуть нового. Що боротьба з корупцією перетворилася з бажання справедливості в якийсь майже більшовизм, настояний на заздрість до багатства, заздрості до успіху і ошеломленном очікуванні дива, яке раптом вискочить з екрану і вручить сидів на дивані чек на мільйон доларів.
Успіх трампизма, як і путінізму складається, як мені здається, саме в цьому. У бажанні швидко, різко стати чоловіком тенісистки або моделі, отримати пару висоток, підірвати їх разом з якимись там двоногих і стати крутим, відмороженим і успішним. Зрозуміло в успіху немає нічого страшного, але прагнення до нього будь - явище дуже небезпечне.
Забавні назви книг, які написав цей чоловік:
• "Виживання на вершині" (1990)
• "Мистецтво виживання" (1991)
• "Мистецтво повернення" (1997)
• "Як стати багатим" (2004)
• "Шлях нагору" (2004)
• "Думай як мільярдер. Все, що потрібно знати про успіх, нерухомості і життя взагалі"
Можна зрозуміти те, що Трамп переміг на Півдні США, в центрі, в глибинці, але дуже складно зрозуміти його успіх і в північних, розвинених районах... Дуже шкода жителів Каліфорнії і Нью-Йорка, які тепер залежать від вибору ковбоїв Техасу і прихованих куклукскланівців Півдня, які дуже давно гундосят про те, що "чорні стали користуватися своїм кольором"... ніби вони самі не користуються чим завгодно...
Взагалі ненависть і страх до іноземців все більш посилюється в світі, як і незламна заздрість, яка прикидається жагою справедливості. Вибачте мене, але справедливість не в тому, щоб відібрати у Трампа хмарочос. Справедливість у тому, щоб він не був популярним, щоб нормальні люди не мріяли стати власниками хмарочосів... "Буде тобі будинок в Чикаго, багато жінок і машин" - ми ж колись сміялися над цими рядками...
Ми можемо сподіватися, що Трамп не диктатор, що американська демократія сильна і здатна обмежити його безглузді бажання і ідеї. Однак, ми повинні розуміти, що ці ідеї поділяють багато жителів Америки і всього світу. Вони хочуть звести стіни, менше платити податків на утримання "якогось там старичья та нероб", нікого не пускати до себе на поріг, хочуть поважати силу, визнавати "реальність", відбомбитися якщо треба за Алеппо або Донецьку, отримати телицю з буферами і нахабно говорити перше, що приходить в голову, не замислюючись не тільки про наслідки, але навіть над тим, що власне говориш. І кому.
Крутизна, "бригадне" мислення гангстерів, зарозумілість, рішучість - стали основами масової психології.
Чого можна очікувати від цього, якими будуть наслідки?
Тепер можна чого завгодно чекати. Трамп здатний домовитися з Путіним або китайцями про розподіл сфер впливу. Може не домовитися і стукнути кулаком по столу і по нашим головам. У Трампа може вистрілити такий же маленький "трампик", віруючи що вбивством можна позбавити світ від ідіота - але й це мало що змінить. Тому що інші "трампики" теж захочуть вистрілити. Адже ми вже пару років як звикли до війни на Донбасі, звикли до того, що людину можна закатати в кутузці, можна надіти йому целофановий кульок на голову, можна накидати голих тіл один на одного і фоткати, як робили деякі американці в Іраку. Ми звикли до бомбардувань Сирії, звикли до брехні політиків, до очікуваним декларацій про доходи і до небезпечних висновків з цього - "відібрати і поділити". Не знаю як взагалі можна радіти поділу награбованого...
Риторика руссТВ, стала вже риторикою Марін Ле Пен, якихось тонкошеих напівдурків з партії "Альтернатива" у Німеччині, якихось фашиствуючих євреїв в Ізраїлі, просто таки бажаючих стріляти, навіть не важливо в кого... Риторика різкості вже вилилася, наприклад, у рядки лібералка Алли Боссарт, що емігрувала до Ізраїлю про "дівчат-овчарках" (сек'юріті в аеропорту Ізраїлю), або багатьох інших про те, що "росіян треба загнати за Урал", а "укрів завалити бомбами", риторика трампистов вже зашкалює, а ми все ще сподіваємося на ООН і підписуємо звернення із закликами до миру...
Не знаю як світ виплутається з нинішньої кризи. Просто не знаю.
Єдине, що нас може виручити - це співчуття один до одного.
Бо інакше нас будуть шкодувати голуби та пацюки, навіть не собаки, собаки теж не переносять радіацію...
