• USD 27.7
  • EUR 32.8
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Підготовка до нової агресії? Чим загрожують Україні російські навчання "Кавказ-2020"

Останні кілька років військово-політичне керівництво РФ де-факто готується до великої війни
Фото: inosmi.com
Фото: inosmi.com
Реклама на dsnews.ua

Останні півроку військове керівництво РФ з завидною періодичністю нагадує про прийдешні стратегічних командно-штабних навчаннях "Кавказ-2020". Цей захід навчально-бойової підготовки має стати основним і найбільшим в поточному році. Хоча Кремль і заявляє публічно, що це традиційний захід, який проводиться з певною періодичністю, проте в нинішній військово-політичної ситуації все виглядає не так просто.

Вихідні дані

Для початку слід нагадати, що навчання "Кавказ" проводяться раз у чотири роки. Зазвичай це друга половина року - ближче до вересня. Вони є ключовими в літній період навчання, який у Збройних силах РФ триває з 1 червня по 1 грудня.

"Кавказ" проводиться переважно Південним військовим округом, у віданні якого на сьогоднішній день також знаходяться військові з'єднання, розміщені в окупованих Криму та окремих районах Донецької і Луганської областей.

Попередні навчання "Кавказ-2016" - проводилися з 5 по 11 вересня. Їх темою була "перевірка реального стану бойової і мобілізаційної готовності військ і сил округу до виконання завдань за призначенням, проведення апробації нових форм застосування і способів дій військ з урахуванням сучасного досвіду ведення бойових дій". Тоді в РФ вперше провели навчання, до яких на різних етапах залучалися в цілому майже 120 тис. військовослужбовців зі складу ВКР, ВДВ, Північного флоту, бойові кораблі і допоміжні судна Чорноморського флоту, Каспійської флотилії. При цьому напередодні навчань відпрацьовувалися питання перекидання військ з глибини території РФ в регіон ЮВО, так і передислокація в межах самого округу. Практичні дії відпрацьовувались на чотирьох полігонах: Прудбой (Волгоградська область), Капустін Яр, Ашулук і Опук (Крим).

Тоді ж задіяли сили і кошти, розміщені в Криму. Кораблі ЧФ виконували завдання на морському театрі війни і відпрацьовували взаємодію з авіацією, силами ППО і сухопутними військами округу. Крім того, один з батальйонів Севастопольської 47-ї дивізії територіальної оборони (ТЕ) був піднятий по тривозі і забезпечував "охорону військових і цивільних об'єктів не тільки в самому Севастополі, але і в усьому Криму".

У 2020 р. Росія, як очікується, приверне органів управління об'єднань, з'єднань і частин не тільки Південного, але й Західного і Центрального військових округів. Також будуть задіяні повітряно-космічні сили, військово-морський флот, повітряно-десантні війська, Росгвардия та інші військові формування Росії. Імовірно, у навчаннях візьмуть участь, принаймні, 100-120 тис. осіб, 3 тис. бойових броньованих машин (з них не менше 500 танків), 300 літаків, 250 вертольотів, 50 кораблів і до 5 підводних човнів. Навчання також пройдуть на полігонах "Прудбой", "Капустін Яр", "Ашулук".

Реклама на dsnews.ua

Існуючий фон

Незважаючи на гадану буденність заходи, існуюча військово-політична обстановка не додає оптимізму і впевненості у спокійних перспективи проведення даного навчання.

Так, важливо відзначити, що подібні навчання в радянській, а потім і російської арміях завжди розглядалися як ключовий етап перевірки готовності виконувати завдання за призначенням. За їх підсумками робляться висновки і планується робота на майбутнє. Саме після навчань дуже часто і починалися реальні війни і конфлікти. Одна з найсвіжіших - грузинсько-російська, розпочата Москвою в серпні 2008 року, практично відразу після завершення липневих навчань "Кавказ-2008". Її результатом стала окупація російськими військами 20% території Грузії.

Проте в нинішній ситуації важливо інше.

Останні кілька років військово-політичне керівництво РФ де-факто готується до великої війни. Якщо опустити постійну інформаційну істерію в російських ЗМІ, де Росія регулярно протиставляється Заходу, а Україна представляється як "камінь спотикання" в нормалізації відносин і "поле битви" між ними, тобто ряд інших не менш красномовних моментів.

Для початку - ініційований президентом РФ Володимиром Путіним референдум по внесенню змін до конституції. Пропозиції керівника Кремля обнуляють терміни перебування при владі Володимира Володимировича і забезпечують повну концентрацію влади в його руках. Результати плебісциту, що проходив з 25 червня по 1 липня 2020 р., цілком очевидні: російський народ "підтримає свого президента".

Але якщо б це була лише проблема росіян. Варто звернути увагу на важливе обставина: одна з поправок говорить про федеральному статус для територій, які приєднуються до Росії. І тут йдеться, найімовірніше, не тільки про Донбасі або про Абхазії і Південної Осетії. Якщо згадати його слова в недавньому інтерв'ю, де він натякає на спірні питання про територіях, якими Росія нібито обдарувала колишні радянські республіки, то відразу стає зрозуміло, як Кремль збирається вирішувати це питання з Україною, Білоруссю та країнами Балтії - як мінімум. Нові простору, якщо вони будуть захоплені російськими військами, приєднають до Росії в якості федеральних територій.

Цілком можливо, що першим важливим моментом, який захоче вирішити керівник Кремля, стане питання водопостачання Криму. Справа в тому, що незважаючи на рясні дощі, які нещодавно випали на півострові і частково поповнили водосховища, прийдешній літню спеку ніяк не сприяє вирішенню проблеми. Катастрофічна нестача води, в першу чергу для сільськогосподарських потреб, а також - частково - питної для населення (так як півострів неабияк поповнився переселеними з РФ росіянами), вимагає від Москви конкретних рішень. Якщо не знайдуться інші можливості постачання, Кремль, у своєму стилі буде посилювати тиск на Україну з метою отримувати воду по Північно-Кримському каналу. І масштабні навчання ЮВО "Кавказ-2020" будуть тільки сприяти цьому. Не варто виключати, що Москва може, оперуючи гуманітарними аспектами екологічної катастрофи, при цьому замовчуючи реальні - тобто, військово-політичні - причини дефіциту води, може провести військову операцію в Херсонській області і захопити ще частина територій України для розконсервації каналу.

Свідченням того, що російська армія готується і до такого розвитку подій, є ряд обставин. ЗС РФ, хоча і з перемінним успіхом, але все ж переоснащуються і інтенсивно тренуються у веденні бойових дій.

Так, якщо в 2013 р. в російській армії рівень насичення сучасною технікою становив близько 20%, то в ході виконання Держпрограми озброєння-2020 частка сучасних озброєнь зросла в чотири рази і досягла майже 68%.

Крім того, якщо в 2018-му було заплановано проведення близько 8 тис. навчань різного рівня і масштабу, в тому числі маневри "Схід-2018", то в 2019-му Міноборони РФ заявляло про 4,5 тис. навчань і близько 8,5 тис. практичних заходів протягом року. На 2020 р. заплановано і того більше - 4800 навчань різного масштабу і понад 9 тис. практичних заходів бойової навчання. І Крим тут не є винятком. Кількість навчань тут також неухильно зростає.

А якщо враховувати, що півострів перетворений у фортецю шляхом насичення особовим складом, озброєнням і технікою, які, зокрема, беруть участь у війні в Сирії, то насправді все це тільки підштовхує Кремль до агресії, надаючи йому впевненості.

Ще один важливий момент, на який варто звернути увагу: нинішні навчання проходять на тлі військових зборів громадян Росії, що перебувають у запасі. Хоча це і звичайна практика, адже на початку року президент РФ регулярно підписує відповідний указ, однак у цьому році з-за карантину він вийшов набагато пізніше. Так, якщо в 2017 р. Путін візував документ про збори в квітні, в 2018 р. - в березні, а в 2019 - в лютому, то в 2020-му - в кінці червня. При цьому поточний указ відрізняється відсутністю одного пункту, який визначає узгодження з органами виконавчої влади суб'єктів РФ строків проведення зборів. Напевно, все вже визначено і в наказовому порядку позначено. Тим не менше ці навчання будуть проходити за участю резервістів, що викликає конкретні підозри: чи не готується щось більше, ніж звичайні навчання.

Офіційно російське МО це коментує як "необхідність навчання мобілізаційного резерву дій з новою військовою технікою в умовах сучасного бою". Можливо, й так, проте очевидно, що такий збіг, простим не буває, незважаючи на ситуацію з коронавірусом. Російська історія наповнена прикладами, що нічого не значущі на перший погляд події з часом виявляються спланованими, цілеспрямованими і агресивними діями.

У сухому залишку

Звичайно, не варто виключати, що РФ в нинішній ситуації може піти ва-банк. Адже, з одного боку, світ занурений у ситуацію із запобіганням наслідків пандемії на COVID-19, а також наближенням економічною кризою, а з іншого - влада максимально монополізована в Кремлі, російська армія і населення достатньо інформаційно "накручені". Такого моменту, щоб втілювати в життя агресивні задуми проти України, може вже не бути.

Однак не варто забувати, що є ряд отрезвляющих Кремль моментів. Українська армія вже давно не та, яка була в 2014 р. Вона вже навчилася захищатися і проводити контрнаступательные операції (що на тлі очевидної мотивації додає впевненості). Крім того, навряд чи США і розвинені західні країни, навіть в поточній ситуації "проковтнуть" такі дії Кремля. Москва остаточно буде ізольована на міжнародній арені, так як факт агресії стане ще більш кричущим. Крім того, не варто забувати, що прийдешній економічна криза також сильно вдарить і по РФ, а пережити його в ізоляції буде непросто і чревате наслідками...

Тим не менш Україні варто дуже серйозно поставитися до майбутніх російських навчань "Кавказ-2020". Як в контексті відстеження ситуації, так і в сенсі проведення підготовки військ до можливих дій противника. Окреме особливу увагу варто звернути на можливість дестабілізації Росією ситуації в прикордонних регіонах України, з боку як Криму, так і ПМР, і окремих районів Донецької та Луганської областей. Кремль вливає гігантські ресурси інформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію української влади і залякування населення, тим самим "вимиваючи" мотивацію населення і військових до опору. Тому сьогодні важливо адекватно оцінювати ситуацію і робити превентивні як політичні, так і військові заходи.

Антон Міхненко - головний редактор часопису Ukrainian Defense Review ВКК Defense Express, член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння

    Реклама на dsnews.ua