• USD 39.2
  • EUR 42.4
  • GBP 49.6
Спецпроєкти

Полекзит. Чому в Польщі заговорили про вихід з ЄС і якими будуть наслідки

Польська влада запевняє, що не має наміру виходити з ЄС, проте такий сценарій цілком реалістичний, якщо вона продовжить свою боротьбу з Брюсселем

Прапори Польщі та ЄС
Незважаючи на риторику, уряд Польщі наполягає на тому, що не збирається виходити з ЄС / EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Журналісти Зося Ванат і Ян Ченський у статті для Politico Europe описали передумови і можливі наслідки для Польщі в разі її виходу з Євросоюзу.

Нещодавно озвучена Польщею загроза ветувати бюджет ЄС спровокувала дискусії про майбутнє цієї країни в блоці.

Раніше в цьому місяці польський уряд разом з Угорщиною заблокували бюджет ЄС в розмірі 1,8 трлн євро і Фонд відновлення економіки після пандемії, оскільки в бюджеті закладено механізм, що зв'язує процедуру виділення коштів Євросоюзом з тим, як країна-член дотримується норм верховенства закону.

Це рішення польської влади змусило опозицію говорити про можливий вихід Польщі з ЄС — про так званий Полекзит. Вони стурбовані тим, що риторика уряду, в якій ЄС виставляють як чужорідну і недружню силу, в кінцевому підсумку зашкодить Союзу і надасть імпульс для виходу з ЄС, як це сталося з Великобританією.

"В уряду немає повноважень вивести нас з Союзу без рішення народу", — заявив днями Томаш Гродський, маршал сенату, де більшість у опозиції.

Міністри і високопоставлені політики, які є членами правлячої правої коаліції на чолі з націоналістичною партією "Право і справедливість" (PiS), а також їхні соратники в ЗМІ все більше налаштовані проти Брюсселя. Минулого тижня правий тижневик Do Rzeczy, який часто є рупором уряду, вийшов з обкладинкою, на якій було написано: "Ми повинні сказати Союзу: досить. Полекзит — ми маємо право говорити про це".

Незважаючи на такі висловлювання, уряд все-таки стверджує, що не має наміру залишати ЄС, а просто хоче, щоб він відповідав початковій місії — існуванню вільного союзу держав, а не був проєктом ліберального федералізму. "Ми говоримо гучне "так" Європейському Союзу і голосно говоримо "ні" репресивним механізмам", — заявив прем'єр-міністр Матеуш Моравецький.

Реклама на dsnews.ua

Волносам очевидно, що неліберальна демократія в Польщі і різкі висловлювання провідних політиків з усіх питань — від верховенства права до абортів і прав ЛГБТ — роблять країну все більш неприємним сусідом для інших країн ЄС.

Чи слід виходити?

  • Цінності Польщі не відповідають цінностям багатьох інших країн ЄС.

Коли політики ПіС пояснюють, чому наклали вето на бюджетну угоду, вони рідко використовують такі терміни, як "гроші" або "засоби". Замість цього вони схильні посилатися на ідеологію, суверенітет і цивілізацію. Якби Варшава погодилася на закладену в проєкті бюджету вимогу дотримуватися верховенства права, то це стало б "втратою суверенітету для нашої країни", сказав раніше в цьому місяці лідер ПіС Ярослав Качинський. Що ілюструє реальну суть протистояння між Брюсселем та Варшавою: це не стільки політика, скільки цінності.

Політики коаліції ПіС схильні зображати ЄС як ультралівий проєкт, який керується розлогими ідеологіями, або як прикриття для посилення контролю Німеччини над блоком. "Німеччина не може читати нам лекції про верховенство права. Німеччина не заплатила навіть 1 євро за ті уроки з верховенства права, які дала колись в Польщі", — сказав член Європарламенту Патрік Які, маючи на увазі окупацію Польщі Німеччиною під час війни.

Насправді не має значення, йдеться про верховенство права, клімат, аборти чи захист прав ЛГБТ, — багато політиків ПіС вважають, що ЄС нав'язує "західні" або "ліберальні" цінності консервативній і християнській Польщі. Уряд нещодавно навіть виступив проти плану забезпечення гендерної рівності у зовнішній політиці ЄС і стратегії блоку в сфері штучного інтелекту, оскільки в них було включене слово "гендер".

Фактор цінностей заважає Варшаві і Брюсселю знайти спільну мову в політиці. "Ми на правильній стороні історії, і ті, хто хоче відібрати у нас суверенітет, приречені на крах", — сказав Качинський в недавньому інтерв'ю.

  • Серед деяких прихильників влади зростають антиєвропейські настрої.

Схоже, що польські чиновники не дуже люблять ЄС, його інститути і чиновників, то навіщо їм залишатися в Євросоюзі?

Моравецький недавно виступив в польському парламенті з промовою, в якій захищав рішення ветувати бюджет і порівняв блок з колишнім комуністичним режимом Польщі, а також виступив проти "довільних рішень" "єврократів" і "європейської олігархії".

У п'ятницю міністр освіти Пшемислав Чарнек, у свою чергу, розкритикував ЄС після того, як Європейський парламент відчитав Польщу за жорсткість умов для проведення абортів. "У нас в Європі ситуація гірша, ніж в Радянському Союзі і при комунізмі", — сказав він польському телебаченню.

Водночас високопоставлені чиновники також підкреслюють, що вони не належать до числа фанатів Полекзиту. "Полекзит — це абсолютний абсурд. Жодна серйозна політична сила... ніколи не озвучувала таку вимогу", — сказав Збігнєв Рау, міністр закордонних справ Польщі.

Але опозиційні партії впевнені в тому, що нехай вихід з блоку може і не входить зараз в плани ПіС, її дії можуть привести до такого підсумку. "Пора бити на сполох, — написала в Twitter Малгожата Кідава-Блоньська, впливова депутатка від опозиції. — Те, що сталося в Великобританії, починається і у нас. Ми повинні це зупинити".

Боротьба навколо бюджету ЄС також спровокувала атаки на Євросоюз і з боку менш впливових політиків. Януш Ковальський, заступник міністра державних активів, недавно написав в Twitter, що "членство в ЄС є одним з інструментів для досягнення мети, якою є велич Польщі. Тільки так і ніяк інакше". Він також написав в Twitter, що величезний потік коштів з фондів ЄС, які допомогли модернізувати Польщу, блідне у порівнянні з прибутком, який західні інвестори отримують з Польщі.

  • Можливо, перебування в ЄС не в довгострокових інтересах Качинського.

У підсумку рішення про майбутнє Польщі в ЄС, найімовірніше, буде приймати Качинський, який є фактичним правителем Польщі. А для 71-річного Качинського ЄС не є ключовим фактором в його баченні відродження Польщі. Він прагне відсікти країну від реформ, проведення яких почалося ще в кінці епохи комунізму в 1989 р. — часу, який він характеризує як період, повний корупції і інсайдерських угод.

Для успіху свого проєкту ПіС потрібно посилити контроль над судами, ЗМІ та іншими відомствами, а також отримати власні лояльні кадри і еліту. Уряд заявив, що не має наміру відмовлятися від подальших правових змін, які вже зіпсували відносини з Брюсселем.

Такі люди, як міністр освіти Чарнек, несуть відповідальність за формування шкільної системи, а значить, за те, щоб у школах виховували людей з традиційними і патріотичними цінностями. Це інший фактор, який може в ще більше відштовхнути країну від ЄС.

Чи краще залишитися?

  • ЄС користується величезною популярністю серед поляків.

На відміну від свого уряду, поляки дуже і дуже позитивно ставляться до блоку. На референдумі про вступ до ЄС, який проводився в 2003 р., 74% виборців підтримали інтеграцію з ЄС, і з того часу поляки стали ще більш проєвропейськими.

Що не дивно: поляки отримали величезну користь з переваг єдиного ринку і фондів ЄС. З 2004 р. Польща отримала 127 млрд євро, що більше, ніж будь-яка інша країна — член Союзу. Ці гроші змінили Польщу, дозволивши заплатити за дороги, мости, школи, очисні споруди та футбольні поля. З 2004 р. понад 2 млн поляків скористалися свободою пересування для роботи за кордоном.

За оцінками уряду, з бюджету, який він разом з угорським кабміном зараз блокують, Польща повинна отримати 139 млрд євро і ще 34 млрд євро у вигляді позик.

І загроза вето не змінила настроїв поляків: згідно з новим опитуванням, 81% проголосували б за те, щоб залишитися в ЄС, якби референдум провели зараз. Інше опитування показало, що 73% поляків підтримують ідею прив'язки дотримання верховенства права до бюджету.

  • Вихід підірве економіку.

Переговори в рамках Brexit довели, наскільки складно відокремити економіку країни-члена від єдиного ринку ЄС. У випадку Польщі така фрагментація була б не тільки складнішою, ніж для Великобританії, але й, імовірно, катастрофічною.

Польські компанії експортують та імпортують товари переважно на єдиному ринку ЄС: в 2018 р. майже 80% експорту припадало на ЄС, а 58% польського імпорту — на внутрішній ринок ЄС. Економіка країни, що швидко розвивається, потребувала величезних обсягах іноземних інвестицій, які перетворили Польщу в одну з промислових мануфактур ЄС.

Фонди ЄС і участь в єдиному ринку внесли величезний внесок у зростання добробуту поляків: за даними Євростату, дохід на душу населення зріс з 45% від середнього показника по ЄС в 2004 р. до 70% в 2017 р. Це найкращий результат за всю тисячолітню історію Польщі. І якщо Великобританія є шостою за величиною економікою у світі, Польща посідає 22-ге місце і значно більше залежить від співпраці з іншими країнами ЄС. Вихід з ЄС і встановлення тарифних і торговельних бар'єрів вгонять економіку в ступор.

  • У Польщі поганий досвід бути однією в усьому світі.

Сьогодні Польща проходить найбезпечніший і прогресивний період у своїй історії. Принаймні за останні 400 років. Співпраця з НАТО та ЄС вивела її зі сфери впливу Кремля. Однак все може змінитися, якщо Польща повернеться в статус одиначки в суворих політичних реаліях Центральної Європи.

Під час президентства Дональда Трампа націоналісти в Варшаві прагнули до більш тісного партнерства з націоналістами у Вашингтоні. Однак Джо Байден не поділяє критичне ставлення Трампа до ЄС. Це проблема для Великобританії і стане ще більшою для Польщі, якщо та вийде з ЄС.

Польські чиновники часто підкреслюють важливість інших регіональних союзів, таких як Вишеградська група, куди входять Польща, Словаччина, Угорщина і Чехія; або ж Ініціатива "Триморʼє", спрямована на об'єднання країн на території між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями. Однак майже всі ці країни також є членами ЄС, і дуже складно уявити, що для них відносини з Варшавою будуть важливішими, ніж з Брюсселем.

    Реклама на dsnews.ua