Порадитися з Шуфричем. Чому Україні потрібен Інститут вивчення Угорщини їм. Водички
Уряд Угорщини провело офіційні консультації про відносини з Україною, зокрема за законом "Про освіту", з депутатом ВР від "Оппоблока" Нестором Шуфричем. Щоправда, як стверджує Вікіпедія, Шуфрич вже не "оппоблоковец". Але колишніх "оппов" не буває, бо не можна відірвати "регіонала" від годуючих його партійних коренів. Можна лише перепривить ця втеча на інший кущ, але неодмінно зростаючий на тих же коренях. І так, Шуфрич нещодавно перепривился: з "Оппоблока" на партію "За життя", засновану іншим "оппом", Вадимом Рабиновичем.
Те, що угорці в якості консультанта запросили вихідця з Партії регіонів, теж зрозуміло. Будапешт прагне максимально мадьяризовать українське Закарпаття - та з ким же, як не з представником партії, ледь не русифицировавшей Україну остаточно, йому накажете радитися? Все це в поєднанні з надзвичайно розвиненою у Шуфрича кореневою системою - згідно з тієї ж Вікіпедії, у нього, крім партійно-"регіональних", є також і сербські, українські, угорські, російські та словацькі корені, - а також зі знанням "українським Жириновським" угорської мови і зумовило зроблений угорцями вибір.
Це породило ситуацію, для правильного розуміння якої потрібно уникнути двох принципових, і, на жаль, дуже можливих помилок. По-перше, немає ніякого резону звинувачувати Шуфрича у зраді або в роботі на іноземну державу і запитувати в байдуже міжгалактичний простір, коли ж нарешті в Україні буде прийнятий закон про іноземних агентів. Зрадити Україну Шуфрич не міг в принципі, оскільки для цього він повинен був бути, хоча б на мить, українським патріотом, а це, з урахуванням пристрою його кореневої системи, повністю виключено. Питання ж про державних зрадах, іноді здійснюються українськими депутатами, і про прийняття законів, що регулюють цей процес за принципом "не можеш заборонити - легализуй і пообкладаєш податком", при нинішньому складі Верховної... гм... Ради позбавлені сенсу.
По-друге, не слід думати, що все почалося з прийняття Україною закону про освіту. Закон про освіту просто порушив угорські травні процеси по переварюванню українського Закарпаття, що викликало зрозуміле занепокоєння прем'єра Орбана. Плани розчленування України в компанії з Росією виношувалися в Будапешті давно, і російська агресія була сприйнята як шанс, який не можна упустити.
Отже, реагувати на дії Угорщини треба, але... Реакції України повинні бути раціональні та розумні. Перш за все слід розуміти, що крім стратегічної мети по віджиманню Закарпаття, у Віктора Орбана є і тактична: навариться на скандалі навколо діаспори перед виборами. Саме Орбан є головним двигуном розпочатої Угорщиною антиукраїнської кампанії . І ще: Україна не єдина, кого поведінку Орбана дратує. І навіть у самій Угорщині у нас можуть бути союзники - і порадники. Втім, не тільки в Угорщині.
Словом, напад українофобії, який ми спостерігаємо у прем'єра Орбана, безумовно, виліковний. Але випадок важкий і запущений - це треба брати до уваги. І, як завжди в таких непростих випадках, правильні поради і правильно спрямована любов можуть зіграти вирішальну роль.
Ймовірно, уряду України... Втім, що я несу?.. Яке, до біса, уряд? В уряду інші проблеми.
Ймовірно, небайдужим громадським організаціям України, адже у нас ще є такі, чи не так? - варто було б звернутися до Джорджу Соросу з пропозицією взяти участь у створенні Інституту вивчення українського Закарпаття та Угорщини. Поза всяким сумнівом, така назва інституту доставить Віктору Орбану не менше радості, ніж факт участі в ньому Джорджа Сороса. Якщо навіть Сорос не захоче, можна обійтися і без нього, спонсори знайдуться. Інститут треба обов'язково назвати в честь якого-небудь відомого і авторитетного фахівця з угорському питання. Причому, не теоретика, а такого фахівця, який домагався реальних результатів. Можна, наприклад, так: Інститут вивчення українського Закарпаття та Угорщини їм. Густава Водички. Звучно, солідно, а оскільки згаданий товариш Швейка був видатним мадьяроведом і конфліктологом, гарне освітлення в угорських ЗМІ гарантовано.
Наступним кроком могло б стати запрошення до співпраці з новоствореним інститутом представників Партії двухвостой собаки. Причому не просто так, чохом, аби вони приїхали, а як досвідчених фахівців-орбановедов для консультацій з ними з питання про те, як Україні розташувати до себе Віктора Орбана. Заодно представники партії можуть отримати широку трибуну для спілкування з угорською діаспорою в Україні. Мені чомусь здається, що багато речей вони роз'яснять їй набагато зрозуміліше, ніж це виходить з Києва. Особливо у зв'язку з наближенням в Угорщині виборами.
Києву цілком під силу домогтися любові Віктора Орбана до України - і навіть публічних запевнень у ній. Важливо тільки правильно та своєчасно підійти до вирішення цієї задачі. Причому, зробити це негайно, щоб встигнути до угорським парламентських виборів у квітні 2018 р.
