Вигнання абрамовичів з раю. Чим відповість Лондон на отруєння Скрипаля
Отруєння у Великобританії колишнього подвійного агента російських спецслужб Сергія Скрипаля - завершальний акорд у формуванні нового образу РФ, іміджу міжнародного терориста. Два інших компоненти - погрози підірвати "брудну" бомбу біля узбережжя США і газові атаки в стилі Михайла Тухачевського та Саддама Хусейна - раніше вже зайняли своє місце в цій непривабливій картині.
Вам веліли передати...
Відставні радянсько-російські розвідники навперебій стверджують, що їх рідні структури нібито не переслідують перебіжчиків за кордоном. Але тут є багато нюансів.
По-перше, і особливо в Росії, за загальновизнаною оцінкою, зануреної в тотальну брехню, - навряд чи вигідно стверджувати що-небудь інше.
По-друге, в якійсь мірі у відмову від переслідування своїх агентів і штатних співробітників можна, і то зі скрипом, повірити у відношенні ФСБ і СВР. Оскільки обидві є повністю корумпованими, а СЗР до того ж дорожить можливістю не тільки робити бізнес під прикриттям, але і шастати по дипломатичних журфиксам, там і сям подвербовывая наївних і жадібних аборигенів.
Але не у випадку з ГРУ, в якої проста функція - вивідувати інформацію про нові озброєння, знижувати ризики, завдавати шкоди, загалом, без надмірностей.
Зауважимо, що і на окупованих територіях України, і в самій Росії вербуванням терористів-бойовиків для вчинення злочинів проти українського народу займається саме ГРУ. Так що щодо Скрипаля у ГРУ могло бути своя думка, і як частина такої лінії - що могло розкритися останнім часом, що зробило саме його нейтралізацію необхідною.
Але, по-третє, треба сказати, що виконання виглядає якимось грубуватим. Отрути нерідко ненадійні. І потім, навіщо було цькувати й дочка, тим паче що рік тому Скрипаль при дивних обставинах втратив сина, коли той вирішив з'їздити в Росію? А розпорошувати отруйна речовина фентаніл в торговому центрі, як ніби це культурний центр на московській Дубровці? Загалом, у теракті є щось демонстративне. Навіщо взагалі потрібна ця показуха? Можуть бути два пояснення.
Перше, що будується на уявленні про те, що російська верхівка щиро схильна до певної ідеології, такої суміші сталінізму з чорносотенним монархизмом. Відповідно, отруєння є попередженням британцям і будь-яким іншим недоброзичливцям Путіна, мовляв, "дістанемо скрізь". Як бонус - сигнал різноманітним політичним біженцям. Але щось тут не клеїться.
Скрипаль - зовсім не якийсь там противник Путіна. Якщо вірити офіційній інформації щодо його справи, то Скрипаль був завербований у 1995 р. і продавав британцям інформацію, зокрема, про російських розвідників у Великобританії, був розкритий, визнав свою провину, відсидів п'ять з половиною років, був помилуваний Дмитром Медведєвим для обміну в 2010 р. на спійманих в США російських шпигунів. Минуло вісім років. Якими актуальними секретами міг бути небезпечний Сергій Скрипаль, так і яке відношення він має до політичних претензіями Москви на Захід?
Тобто, навіть уявивши, що в голові Путіна і його оточення клацнула стрілка і вони почали діяти не як вчителі та наставники з колумбійської наркомафії, а як ідеологічна партія на кшталт Комінтерну, Гітлера і Кім Чен Ина, знищуючи тих, хто не вірить, що "Путін - є Росія", Скрипаль представляється неоптимальною метою.
Друге пояснення більш виважено за Оккама - черговий замах являє собою акт залякування цивілізованого світу людьми з кримінальною (навіть не радянської кримінальної оскільки "поняття" цілком дозволяли не мстити родичам і залишати людей в спокої) ментальністю рівня "сальватручос" або гаїтянського режиму Дювальє. Сам Скрипаль тут (хіба що ми чогось не знаємо про його плани і таємниці, але, напевно, це б вже проявилося) просто зручний і досяжний об'єкт для демонстрації. Путінське послання "місту і світу" показало, що він куди менш адекватний, ніж Кім Чен Ин, раптово перетворився мало не в кандидати в об'єднувача Корей. Чи хоче таким здаватися, "психічним", що з практичної точки зору вже представляється одним і тим же.
Разом з тим замах - це вже не просто гучна заява, причому від гібридних форм, як бачимо, ситуація деградує в бік більшої простоти. Навряд чи варто серйозно ставитися до обуреним заяв російського МЗС - цікаво хіба що визначити, лояльно відомство Лаврова швидше ідеологічним завданням четвертого рейху, або практичним завданням міжнародної наркомафії? В принципі в радянські часи, як розповідає в книзі "Червоний кокаїн" Ян Шейна, довірена особа колишнього президента ЧССР Антоніна Новотного, ці місії цілком співіснували між собою (так звана операція "Дружба народів"). Кому ще труїти Скрипаля, як не російською, з радіоактивним отруєнням на тій же території Литвиненко і свіжим вбивством Вороненкова в анамнезі?
Більш того - обидва згаданих вбивства є актом помсти деградованих до криміналу елементів спецслужб: Литвиненко розговорився щодо зв'язків Чемезова і Путіна з наркотрафіком, що, як тепер з'ясовується, було досить неспроста. Вороненкова вбивали руками ліг під ФСБ кримінального авторитета за "зраду" справі Путіна і вивезення компрометуючої бази даних. Третє - поки замах - на Скрипаля, як бачимо, найменш осмислене з перерахованих вище (хоча їх було значно більше). Але воно може мати самі серйозні історичні наслідки.
Шанс для Джонсона
Донедавна російські шпигуни, а значить, потенційні терористи, всі ці співробітники навколодипломатичних організацій і фондів, діячі культури, посередники, обслуга російських олігархів-компрадорів, "журналісти" і "експерти" почували себе у Великобританії як вдома. Висмоктувати з російських нуворишів крадені гроші років двадцять як вважалося на Альбіоні "комільфо". Але хоча нинішньому уряду у Лондоні, так само як і Трампу у Вашингтоні, невигідно по-справжньому розслідувати втручання РФ у виборчі кампанії 2016 р. (хоча Великобританія все ще може зробити поворот оверштаг за Брекзиту), тепер вона просто зобов'язана проявити силу. З цим пов'язана і різка тональність заяв міністра закордонних справ Бориса Джонсона. Що в даному випадку слід усвідомлювати?
По-перше, Борис Джонсон завжди робить яскраві заяви, адже для цього він і отримав цю посаду, в покарання за надто вдалу організацію сумнозвісного референдуму, і повинен був служити громовідводом для прем'єра Терези Мей. Але Джонсон виявився надто розумний для такої ролі. А уряд Мей, де-факто втратила більшість на виборах, давно виглядає дуже проблематичним саме по собі. А Джонсон до того ж відомий русофоб, того ж Алішера Усманова він ганяв ще в часи, коли про Олексія Навального мало хто знав, та й не любить він бруднитися про російських парвеню - потім важко відмитися.
По-друге, замах на виміняного розвідника - це черговий злам правил, поведінка держави-ізгоя. Можливості Великобританії за підтримки світового порядку, звичайно, не так великі, як колись, але вони є. Нещодавно в Британії набув чинності так званий закон "Про кримінальних фінансах". Тепер правоохоронці готові вилучати нерухомість вартістю вище £50 тис., якщо бенефіціар не зможе пояснити джерело коштів на її купівлю.
Хабарникам і недоїмників розширили строк позовної давності. Нерухомість може вилучатися у політично значимих осіб, або у осіб, які залучені або пов'язані з серйозними кримінальними правопорушеннями. Передбачається можливість розширення строків розслідування підозрілих угод правоохоронними органами.
Подивимося, звичайно, як його будуть застосовувати по відношенню до угнездившейся на острові російської оргзлочинності - не даремно почав метатися по Європі Роман Абрамович, а його колеги по подвигам у сфері приватизації купують які завгодно паспорта, тільки не британські. З 2014 р. у британських банках, страхових та аудиторських конторах ретельно аналізують будь-які транзакції, пов'язані з Росією, роблячи життя російських мафіозі незатишною.
По-третє, суспільство в самій Великобританії чекає якихось звершень від уряду Мей, яке обіцяло занадто багато, щоб затушувати явний провал політики "смирення з Брекзитом" за всіма напрямками. На брюссельському і на вашингтонському напрямках тупики, в партії торі зріє бунт - її депутати готові голосувати з лейбористами проти виходу з митного союзу з ЄС (притому що сам ЄС вже не готовий що-небудь гарантувати британцям). Кримінальний синдикат, маскирующийся державним прапором РФ, сам зробив себе зручною мішенню для цього.
Тому, по-четверте, "з коліс" британська влада чи не вперше підійшли до справи оперативно і з ентузіазмом. Ймовірне отруєння Сергія Скрипаля і його дочки розслідується як замах на вбивство, пов'язане з Росією. Співрозмовники в правоохоронних органах країни повідомили виданню The Times, що первісні докази по справі свідчать про те, що це "профінансована державою спроба вбивства", і ця версія зараз розглядається як основна.
Борис Джонсон заявив, що Лондон прийме "жорсткі заходи", якщо буде встановлено причетність РФ до цієї справи. Більш того, він пригрозив, що збірна Англії може не поїхати на ЧС-2018 в Росії. І хоча це більше схоже на тролінг високого рівня, так як, згідно статуту ФІФА, Лондону доведеться виплатити величезні штрафи, в очах Путіна якраз ця загроза досить серйозна. Перетрушування турнірної сітки, скорочення рекламних контрактів, можливий ефект доміно - все це великі неприємності.
З наступного тижня почне оголошувати про нові санкції США, так що Великобританія може встигнути в чергову хвилю "хороших новин" для Москви. Втім, найважливіше зброя - це, звичайно, фінанси - тут повага до британцям у росіян змішане зі страхом: думку, поширеній в Росії, що відчуває катастрофічний занепад освіти, таємно править світом британська королева.
Джонсон зможе увійти в історію, якщо саме з ним буде асоціюватися завершення епохи, в яку Великобританія перетворювалася в вертеп для багатих іноземних злочинців і втрачала своє військово-політичне значення, встряючи в безглузді розгляду з расплодившимися на кошти терористів і оргзлочинності "правозахисниками". Зручний привід взятися за російську проблему в Британії хороший ще й тим, що не має проміжних етапів - коріння більшості проблем західного світу ростуть з Москви, міжнародної столиці отруйників. Як в переносному, так і в прямому сенсі.
