• USD 27.4
  • EUR 32.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Держава-терорист. Як новий позов Нідерландів проти Росії змінює акценти у справі МН17

Звинувачення буде пред'явлено не лише безпосереднім виконавцям, але й замовникам злочину, які сидять у Кремлі, а також всьому населенню Росії, яке підтримує їх у влади

Getty Images
Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Міністерство юстиції Нідерландів повідомило на брифінгу для ЗМІ подробиці позову проти Росії, поданого від імені Нідерландів в ЄСПЛ у зв'язку із знищенням лайнера, що виконував рейс МН17, і закликало інші країни, чиї громадяни загинули на борту збитого російським "Буком" літака, підтримати цей крок, приєднавшись до позову як третіх осіб. Це може бути зроблено протягом 12 тижнів після офіційної передачі позову в ЄСПЛ.

Що було зроблено до подачі позову в ЄСПЛ

Нагадаю, що літак Boeing 777 Малайзійських авіаліній, що слідував рейсом МН17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 р. в районі м. Тореза Донецької області. Всі 298 чоловік, що знаходилися на його борту, загинули. Для розслідування обставин катастрофи була створена Міжнародна слідча група (JIT), в яку увійшли представники п'яти країн: Малайзії, Нідерландів, Бельгії, Австралії та України. Росія від участі в спільному розслідуванні відмовилася.

Восени 2017 р. JIT представила висновки, згідно з якими Boeing був збитий ракетою "земля-повітря" з установки "Бук", яка стріляла з району донбаського міста Сніжне, яке перебувало у той момент під контролем сепаратистів. Була встановлена і приналежність "Бука" – його разом з підготовленим екіпажем запозичили у 53-ї зенітно-ракетної бригади, дислокованої в Курську. Природно, що це було зроблено з відома російської сторони, притому добро на таку щедрість могло бути дано тільки на самому високому рівні.

Всього розслідування встановило близько 100 осіб, що мали відношення до знищення МН17. Але процес над усіма, хто був причетний до загибелі рейсу, не мав перспектив — він потонув би в незліченних процедурних деталях і юридичній казуїстиці.

Постало питання про те, кого можна притягнути до суду як "безпосередніх виконавців". Екіпаж "Бука", хоча і підходив для цієї ролі формально, був відкинутий за самим змістом процесу. Такий підхід повів би в тінь організаторів, звівши причини загибелі МН17 до помилки, викликаної людським фактором, і дав Кремлю можливість обілити себе. Все ж попередні ланки довгого ланцюжка осіб, які приймали рішення про використання "Бука", незважаючи на злочинність їхніх дій, все-таки не натискали кнопку пуску ракети і не займалися супроводом цілі.

В кінцевому підсумку "безпосередніми виконавцями" були визнані ті, хто приймав рішення про взяття отриманого з Росії "Бука" на бойове чергування. Влітку 2019 р. JIT повідомила імена чотирьох підозрюваних.

Реклама на dsnews.ua

Спочатку суд мали намір провести у режимі Міжнародного трибуналу, але цей крок був заблокований Росією за допомогою вето в Радбезі ООН. Тоді країни, чиї слідчі органи співпрацювали в JIT, прийняли рішення розглядати справу в суді Нідерландів. Судовий процес стартував 9 березня.

Усі четверо обвинувачених - Ігор Гиркин, Дубинський Сергій, Олег Пулатов і Леонід Харченко — сховалися в Росії і на окупованій частині Донбасу. Пулатов, єдиний з чотирьох, прислав на процес своїх адвокатів, двох місцевих і одного російського, Олену Кутьіну. Решта просто заявили про те, що не визнають над собою юрисдикції суду Нідерландів.

Заочний характер суду без будь-яких перспектив посадити обвинувачених на лаву підсудних, тим більше виконати винесений вирок, яким би справедливим він не був, дискредитував саму ідею справедливої відплати, здійсненої у відношенні винних в загибелі МН17. Звичайно, є прецедент справи Локербі, коли підозрюваних видали і судили 11 років потому, але такий поворот подій у сформованих обставинах здавався малоймовірним.

Що новий позов змінює принципово?

Він змінює сам підхід до справи про загибель лайнера. Мова йде про позов, висунутий вже не стосовно конкретних осіб, а проти Росії як держави цілком. Нідерланди звинуватили Російську Федерацію в порушенні трьох статей Європейської конвенції з прав людини: 2-ї, 3-ї і 13-ї.

Стаття 2 визначає, що право кожної особи на життя охороняється законом. Стаття 3 — що ніхто не повинен зазнавати тортур, а також нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Стаття 13 вказує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушуються, має право на правовий захист, навіть якщо порушення його прав вчинене офіційними особами. Ця стаття з'явилася у справі у зв'язку з де-факто відмовою Росії від допомоги слідству у справі МН17.

Визнання ж Росії винною у справі, ще раз підкреслю, Росії в цілому, а не четвірки покидьків в бігах - і навіть сам факт відкриття справи за МН17 проти Росії в цілому, відкриває широкі можливості, по-перше, для її санкціонування у зв'язку з відмовою видати цих покидьків, а по-друге – як спонсора тероризму, який видав "Бук" донбаським сепаратистам. Тут все розвивається дуже вдало: буквально за чотири дні до брифінгу в Нідерландах конгресмен-демократ Макс Роуз вніс на розгляд Палати представників законопроєкт про підтримку рішення держсекретаря про визнання Росії країною — спонсором тероризму, якщо таке рішення буде ним прийняте. Для його прийняття Держдепартамент повинен вирішити, чи вважати підтримувані Москвою донбаські сепаратистські формування терористичними організаціями.

Можливі наслідки, у великому світі і на гальорці

Статус "спонсора тероризму" відкриває найширші можливості для конструктивного і продуктивного діалогу з Москвою. Крім основного пакету санкцій щодо країни, визнаної таким спонсором, простим рішенням адміністрації президента США можуть оперативно вводитися і додаткові, включаючи обмеження або заборони на продаж зброї, а також товарів та технологій подвійного призначення, відмову в економічній допомозі або її припинення та позбавлення представників цієї країни дипломатичного імунітету.

У квітні 2018 р. сенатор-республіканець Кору Гарднер вже вимагав від Госдепартамента США внести Росію до списку спонсорів тероризму в зв'язку зі справою Скрипалів, але тоді все якось не зрослося. А ось зараз може і зростися, притому незалежно від того, хто переможе на виборах в США в листопаді.

В даний час в списку спонсорів тероризму залишилися всього три країни: Іран, Судан і Сирія. Безумовно, без Росії цей список виглядає куцим, неповним і, прямо скажемо, упередженим.

Що ж стосується сили впливу цих заходів на Росію, то вони обіцяють бути цілком ефективними. Звичайно, Іран живе в такому режимі аж з 1984 р., але його аятол підтримує віра в Аллаха. А російська верхівка не вірить ні в що, крім грошей. Їй не потрібен посмертний рай, вона бажає бути частиною західного світу тут і зараз. В принципі вона й стала вже його частиною, вивівши свої активи, нерухомість та сім'ї за кордон і обзавівшись громадянством західних країн. І ось зараз всій цій добре налагодженій системі може прийти кінець. Шматочки пазла, включаючи і суди по справі МН17, і справу Скрипалів, і активність конгресменів, і авантюри Вагнера, і агресію проти України складуться, нарешті, в єдине ціле.

Ні, ніхто не стане грубо вибивати російських олігархів і їх сім'ї з західних особняків, позбавляти громадянства та кримінально переслідувати. Тобто, все це можливо, але тільки для нетямущих. Тямущим буде запропонований компроміс: бажаєте залишатися на Заході – платіть і знайдете. Іншими словами, їх накладні витрати на обслуговування свого красивого життя зростуть у рази. Між тим ціни на нафту&газ, за рахунок продажу яких вони в основному живуть, різко пішли вниз, і цей процес буде продовжуватися.

Що стосується самої Росії, то у зв'язку з невмінням її мешканців зробити що-небудь, крім сировини, тобто зібрати в трубу, виготовлену на західному обладнанні, те, що ще так-сяк пре з землі, вона абсолютно залежна від імпорту. Звичайно, санкції тільки на користь вже встигли стати в Росії торговою маркою, але ось продукції, виробленої під нею, щось не видно. Імпортозалежність Росії сьогодні чи не вище, ніж у найбідніших країн Африки.

Одним словом, події навколо справи МН17, а також їх прямі і непрямі наслідки обіцяють бути дуже цікавими з дуже цікавим луною в Росії, "которойтамнебыло". Правда, це станеться не завтра, ці процеси досить інерційні. Але років через два-три-чотири ми, я вважаю, просто не впізнаємо Росію, яка буде розквітати під істотно розширеними санкціями (санкції, як ми пам'ятаємо, їй тільки на користь).

Москва теж бачить ці перспективи і озирається в пошуках виходу. Найочевидніший з них – дистанціювання від Росії її тіньових еліт, а публічних персон, які неминуче підпадають під санкції, – від грошей. Ця схема по відведенню грошей і зв'язків у тінь добре відпрацьована в Росії і непогано працює, але підвищена увага до неї з боку США ускладнить її і викличе зростання витрат, і без того чималих.

Сама ж Росія з її напівкріпацьким населенням повинна бути при цьому піддана северокореїзації – тобто ізольована від решти світу і поміщена в окремий інформаційний простір, де вона завжди скрізь і всіх перемагає, процес МН17 давно і з блиском нею виграно, а лиходії-правосеки, які збили лайнер, оголошені в розшук і вже знайдені десь в Саранську, де вони ховалися від правосуддя. Захід вимирає, голодує і дичавіє, натовпи гомонегрів грабують на вулицях американських і європейських міст – а ось російські космонавти в черговий раз злітали на Сонце.

Приблизно такий інформаційний простір і створюється в Росії в даний час – ось, наприклад, що пише про справу МН17 сайт "Царьград" — всередині першого посилання є посилання і на інші матеріали по цій темі, які спільно малюють картину повного російського торжества.

Втім, можна і просто не визнавати суди, гордо сидячи в ізоляції. Цю роль непохитного невизнання теж відведуть простим росіянам, а верхівка, як вже сказано, буде вирішувати свої проблеми у винятковому та приватному порядку. МЗС Росії зробило заяву щодо звернення Нідерландів у ЄСПЛ — мовляв, крок цей суто політичний, а катастрофа сталася над територією, щодо якої Росія не здійснює юрисдикцію відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини. На тлі того, що СК РФ як на конвеєрі штампує справи проти захисників територіальної цілісності України від російської агресії на Донбасі і в Криму, це виглядає дивно. Але не більш дивно, ніж вся російська дипломатія в цілому. Очевидно, що на "відсутності юрисдикції Росії" і буде побудована вся стратегія російського захисту, дарма що вона суперечить практиці кримінального переслідування тих, хто сумнівається в наявності такої юрисдикції над окупованим українським півостровом.

Таким чином, незважаючи на санкції і статус країни — спонсора тероризму, прості росіяни все одно будуть щасливі, безтурботні і будуть пишатися своєю країною. Всі турботи лягають виключно на плечі Путіна та інших веслярів на спритній російській галерці, що трохи розсихається, але все ще бадьора.

    Реклама на dsnews.ua